Україна підпалює "країну-бензоколонку": скільки російських НПЗ вже побували під ударами дронів (мапа)

За деякими даними, загальна кількість ударів тільки по нафтопереробних підприємствах, не рахуючи нафтобаз, перевищує 100

Україна у серпні 2025 року влаштувала російським нафтопереробним заводам "ніч довгих вогнів". За даними командувача Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберта "Мадяра" Бровді, нафтопереробна галузь РФ через атаки втратила 21% потужностей. За іншими даними, зупинилося щонайменше 17% НПЗ у Росії — що рівноцінно понад мільйону барелів нафти на добу. Це дуже сильний удар по російській нафтопереробці та російській кишені.

Але Сили оборони били по НПЗ і до цього. Деякі заводи "вигрібають" ще з 2022 року. "Телеграф" спробував підрахувати на основі відкритих даних, які НПЗ на території РФ були уражені за весь час ударів по нафтовій галузі росіян. Загалом, станом на кінець серпня відомо про наступні уражені заводи:

• Рязанський НПЗ: був під ударами дронів щонайменше тричі, в тому числі 26 січня 2025 року, 24 лютого 2025 року та 2 серпня 2025 року. Після останнього удару роботу НПЗ було призупинено на невизначений термін.
• Калужський НПЗ ("Перший завод"): щонайменше двічі був атакований у 2024 році — 10 травня 2024 року та в листопаді 2024 року.
• Волгоградський НПЗ: один з найбільш "багатостраждальних" російських заводів. "Довбають" його ще з 2024 року. Дуже сильно по заводу прилетіло в лютому 2025 року. У серпні дрони навідалися туди 14 серпня, а 16 серпня завод "спалахнув з невідомих причин", як заявили росіяни.
• Туапсинський НПЗ: був атакований у січні 2024 року, повторна атака у травні 2024 року. В березні 2025 року також отримав візит ударних дронів.
• Московський НПЗ: атакований дронами у вересні 2024 року та у жовтні 2024 року. Станом на зараз працює.
• Саратовський НПЗ: також "пережив" велику кількість атак у 2024 та у 2025 році. Після удару 10 серпня 2025 року призупинив роботу, після удару 12 серпня 2025 року — остаточно зупинився.
• Сизранський НПЗ: своєрідний "рекордсмен" за кількістю атак у 2025 році. Почали бити по заводу ще у 2024 році. З початку 2025 року завод зазнав щонайменше чотирьох атак: дрони прилетіли туди 19 лютого 2025 року, 4 березня 2025 року, а після удару 15 серпня 2025 року та 24 серпня 2025 року завод зупинив роботу.
• Новокуйбишевський НПЗ: зазнав низки атак, в тому числі 10 березня 2025 року та 2 серпня 2025 року. 28 серпня після особливо потужної атаки зупинився на невизначений термін.
• Нижньокамський НПЗ: призупиняв роботу у 2024 році після серії дронових атак. Станом на зараз вважається, що працює.
• Куйбишевський НПЗ: зазнав атаки 28 серпня 2025 року разом із Новокуйбишевським НПЗ, після чого призупинив роботу.
• Афіпський НПЗ: був одним з перших російських НПЗ, який почали "дірявити" ударними дронами. Призупиняв роботу в 2024 році, призупиняв роботу в 2025 році. За серпень зазнав щонайменше двох ударів — в тому числі 7 серпня 2025 року та 28 серпня 2025 року.
• Ільський НПЗ: також зазнав багатьох атак, зокрема в лютому 2025 року. Кілька разів призупиняв роботу.
• Новошахтинський НПЗ: став першим російським НПЗ, до якого долетіли дрони України — сталося це ще 22 червня 2022 року. Надалі перебував під атаками у 2023, 2024 та з початку 2025 року. 21 серпня 2025 року зазнав дронової атаки, через яку кілька днів на території заводу палала масштабна пожежа — її не могли затушити, навіть відключивши від води сусіднє місто.
• Слав'янський НПЗ: ще одна улюблена мішень українських дронів. Щоправда, у 2025 році на нього особливо не звертали уваги. А ось у 2024 році через низку атак НПЗ змушений був врешті-решт зупинити роботу.
• Окрім нафтопереробних заводів у лютому 2025 року під атаку потрапив Астраханський газопереробний завод (ГПЗ). Це без перебільшень унікальний та стратегічний об’єкт для енергетичного та військового сектору Росії. Після масштабної пожежі завод на невизначений час призупинив роботу.
• Ми не стали підраховувати численні удари України по російських нафтобазах, в тому числі об'єктах стратегічного резерву, оскільки це об'єкти зберігання нафти, а не переробки.

Зазначимо, що це далеко не вся інформація про удари по російських НПЗ — за деякими даними, загальна кількість ударів тільки по нафтопереробних підприємствах, не рахуючи нафтобаз, перевищує 100. На щастя, для України удари по російських нафтозаводах — це вже рутинна процедура, а не щось неймовірне, як це було колись на початку війни.

Додамо також, що ще є багато російських нафтопереробних заводів, до яких ударні безпілотники або ще не долітали, або атаки завершувалися невдало. Головна причина того, що ці НПЗ поки що вціліли, тільки одна — велика відстань. Частина таких НПЗ знаходиться за Уралом, в Сибіру, або на Далекому Сході:

• Омський НПЗ — найбільший російський нафтопереробний завод, знаходиться біля Омська в Сибіру.
• Ново-Уфімський НПЗ — знаходиться в Уфі у Башкортостані. Вважається, що в березні 2025 року українські дрони атакували НПЗ компанії "Башнефть", який також знаходиться в Уфі. Проте офіційних підтверджень не було, виключно фото- та відеофіксація.
• Пермський НПЗ — хоча українські дрони вже долітали до Пермі, нафтозаводу, нажаль, уваги не приділили.
• Ангарський НПЗ — знаходиться у Сибірі, дуже далеко.
• Антипінський НПЗ та Яйський НПЗ — Тюмень та Кемерово, Сибір, дуже далека відстань.
• Ачинський НПЗ — Красноярський край, велика відстань.
• Орський НПЗ — призупиняв роботу через масштабний паводок у 2024 році. Українські дрони до нього не долітали.
• Комсомольський НПЗ — знаходиться у Хабаровському краї РФ, дуже далека відстань.
• Те ж саме — російські нафтозаводи, які знаходяться на Крайній Півночі або на Далекому Сході. Українська зброя поки що не настільки далекобійна, щоб ефективно дістати до цих підприємств.

Зазначимо, атаки на російські нафтопереробні заводи можуть призвести до повторення в РФ паливної кризи 2023 року. У низці російських регіонів та на тимчасово окупованих територіях України росіяни вже змушені впровадити продаж бензину виключно по талонах. А з 1 березня 2024 року в Росії діє мораторій на експорт бензину. Російська влада кілька разів намагалася його зняти, але удари дронів по НПЗ змушують відкладати це рішення.

Нагадаємо, що Україна вдарила по ще одному надважливому об'єкту російської нафтової інфраструктури. Мова йде про нафтопровід "Дружба", побудований ще за часів Радянського Союзу. Фактично — це одна з найбільших систем транспортування нафти у світі, яка з'єднує Росію з європейськими країнами. Загальна довжина магістралі становить понад 5500 кілометрів. Потужність системи дозволяє перекачувати близько 1,2-1,4 мільйона барелів нафти щодня. Трубопровід має два основні напрямки. Північна гілка проходить через Білорусь до Польщі та Німеччини. Південна гілка йде через Україну до Словаччини, Чехії та Угорщини.

Україна двома ударами фактично "виключила" нафтопровід "Дружба". Перший з них було завдано 13 серпня по станції "Унеча", другий — 18 серпня по станції "Нікольськоє". А 22 серпня українські ударні дрони знову вивели з ладу нафтопровід — майже відразу після того, як росіяни відремонтували пошкодження. Під удар вчергове потрапила лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) "Унеча", яка є однією з ключових станцій для перекачування нафти з Росії до Європи. На ремонт, судячи з заяв росіян, повинно було піти не менше п'яти днів. Чи вдалося відновити "Дружбу" з того моменту — наразі точно невідомо.