Дві поспіль масовані повітряні атаки на Україну: чого добивається принижена Росія

У п’ятницю, 22 березня, російські окупанти завдали по Україні масованого ракетного удару, використавши понад 150 безпілотників і ракет різного типу. Якщо добою раніше під ударом опинився Київ, по якому агресор вдарив 31 ракетою, але їх вдалося знищити, то тепер географія розширилася на всю країну. І, на жаль, багато ворожих ракет влучили у ціль.

Експерти розповіли "Телеграфу", чому росіяни активізували повітряні атаки після майже півторамісячної перерви, а також — чому сьогодні не вдалося відбитися так само ефективно, як учора.

Емоційна реакція на успішні удари по РФ

На думку військового експерта, полковника ЗСУ Владислава Селезньова, дві поспіль масовані ракетні атаки з боку РФ по Україні – це емоційна реакція Путіна на його особисте приниження Силами оборони нашої країни.

"Ракетна атака на Київ була, як уже відомо, по об’єктах Головного управління розвідки. Тому що до цього відбувся масштабний рейд підрозділів російських добровольців, які співпрацюють з ГУР (РДК, легіон "Свобода Росії", Сибірський батальйон), на територію РФ. Це було масштабне та публічне приниження особисто Путіна під його перевибори", – упевнений експерт.

Він наголошує, що такі інформаційно-силові акції спрямовані саме на те, щоб публічно принизити путінську владу, показати можливість збройного опору цьому режиму.

"Відповідно, відбулася "вендета" у вигляді ракетної атаки по Києву, але з прицілом саме на ГУР, — пояснює полковник. — Атака ж 22 березня по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури — це, схоже, "відповідь" за наші атаки по об’єктах нафтопереробної промисловості на території РФ. Зрозуміло, що у росіян набагато більше ресурсів. Тому й настільки масштабна атака, а не точкові удари, як ми робимо".

Але ракетні ресурси у росіян не безмежні, наголошує Владислав Селезньов. Він нагадує: за даними ГУР, станом на листопад минулого року у агресора було 870 високоточних ракет (165 "Калібрів", 160 – Х-101, Х-555 та Х-55, 290 – "Іскандер-М" та "Іскандер- К", 80 — "Кинджалів", 150 — Х-22/Х-32). За ці дві атаки супротивник суттєво виклався. І скільки часу відновлюватиме запас, складно сказати.

"Складається враження, що росіяни діють на межі своїх можливостей, намагаючись продемонструвати свій статус "мачо". Впевнений, що ми свої рани залікуємо. А у наших дипломатів та вищого військово-політичного керівництва з'являться серйозні аргументи у комунікації з західними партнерами щодо прискорення та збільшення поставок в Україну систем ППО/ПРО типу Patriot. Адже найбільших пошкоджень зазнала саме цивільна інфраструктура: об’єкти енергетики, будинки мирних громадян", — зазначає експерт.

Він пояснює, що відбитися від атаки 22 березня не вдалося так само ефективно, як це було 21 березня у разі атаки на Київ, тому що саме столиця у нас найбільш захищена.

"Там — багатоешелонована система ППО. Створити подібну навколо всіх великих міст і підприємств ми на даний момент, на жаль, не в змозі. Не вистачає ресурсів, — наголошує Владислав Селезньов. — Збивати ті ж зенітні керовані ракети С-300 і С-400, а також крилаті Х-22 майже неможливо. Знищувати балістику типу "Іскандер-М" можуть лише ЗРК типу Patriot. У нас їх дуже мало. До того ж нещодавно пройшла верифікована інформація, що, як мінімум, дві пускові установки Patriot ми втратили. А це дуже чутливо".

А близько тижня тому, продовжує експерт, у західних ЗМІ пройшла інформація, що Україна незабаром може залишитись без засобів для відбиття масованих ракетних атак.

"І, судячи з того, що сталося, ці повідомлення мали під собою ґрунт, — вважає полковник. — Очевидно, що ресурси нашої ПРО вичерпалися".

Вплинуло й те, продовжує він, що атака була не просто масованою, а й комбінованою – різними типами ракет (близько 90), а також із використанням понад 60 ударних дронів типу Shahed-136/131. Не дивно, що у певних місцях противнику вдалося продавити нашу систему ППО. Просто – ракет та дронів виявилося більше, ніж у нас ресурсів, щоб їх максимально знищити.

"З хороших новин — ми змогли збити майже всі крилаті ракети (35 із 40 запущених Х-101/Х-555), 55 з 63 БПЛА, а також дві керовані авіаційні ракети Х-59, — наголошує Владислав Селезньов. — Цікаво, що росіяни вже досить довгий час не запускають "Калібри", хоч цього разу на бойовому чергуванні у них знаходилися два підводні човни з ракетами цього типу".

Зрозуміла пауза і якась істеричність

Колишній працівник СБУ (2004—2015 рр.) та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони та безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак вважає паузу в масованих ракетних ударах з боку РФ цілком зрозумілою.

"Росія накопичувала ракети, тому була така пауза в ударах. Якщо немає достатньо ракет, то й масованих частих ударів не буде. А за достатнього запасу, та ще й у комбінації з атакою БПЛА, робиться спроба перевантажити українську ППО і дістатися намічених цілей", – зазначає експерт.

Плюс, продовжує він, потрібна наявність підтверджених цілей, куди планується бити.

"Ми намагаємося дезінформувати противника, закидати його фейками. Так працюють усі спецслужби. І РФ доводиться перевіряти ще раз по багато разів ту саму інформацію, щоб не бити дорогими ракетами по, умовно кажучи, надувних цілях", — пояснює Іван Ступак.

За його словами, саме два ці моменти і пояснюють тривалі паузи між обстрілами.

"Удар по ДніпроГЕСу — це явно спроба вивести з ладу великий енергетичний об’єкт. Як вже пояснювали фахівці, саму дамбу такими ударами не знищити, — підкреслює співрозмовник "Телеграфу". — На мій погляд, у двох цих масованих атаках більш проглядається якась істеричність, аніж прагматичність. І, швидше за все, це буде "скормлено" росіянам як "відповідь за Бєлгород, Курськ, за удари по наших НПЗ". Мовляв, ось як ми круто помстилися. З військового погляду, такі удари виглядають безглуздо".