Це буде побоїще — військовий аналітик Рустамзаде про те, чи візьме Україна Курськ і чи вступить Лукашенко у війну

Читать на русском
Автор
16859
Агіл Рустамзаде Новина оновлена 13 серпня 2024, 21:40
Агіл Рустамзаде

Грамотний відступ принесе дуже велику шкоду російській армії

Вже другий тиждень ЗСУ проводять успішну операцію в Курській області РФ. За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Україна контролює близько 1000 квадратних кілометрів території області, включно із містом Суджа.

Чому курська операція стала таким шоком для ворога? Які перспективи ЗСУ у цьому регіоні та як події можуть розвиватися далі? На ці та інші питання в інтерв’ю "Телеграфу" відповів авторитетний військовий аналітик Агіл Рустамзаде.

– Вже більше тижня триває операція ЗСУ під Курськом . Як вона вам бачиться? Що це таке? Оперативний рівень, частина стратегічного задуму, політична дія більшою мірою?

– Україна проводить багатодоменну операцію, яка відбувається як на полі бою, так і в інформаційному просторі, і в кіберпросторі. Тому автоматично ця операція, як мінімум, оперативного рівня, яка має і політичні та медійні цілі, і має під собою велику військову доцільність. Дуже вдала, продумана операція.

– Щодо військової доцільності, давайте обговоримо докладніше. Що маєте на увазі?

– До початку операції я частково критикував українську армію за те, що парадигма лінійної оборони не зовсім підходить Україні через вогневий вплив переважаючих сил противника та авіаційних ударів. Це не дозволяє зберігати свою територію та наносити противнику необхідний рівень ураження та шкоди.

Перехід від парадигми лінійної оборони до парадигми маневреної оборони малими силами зі збільшеними розвідувально-ударними можливостями дозволяє Україні малими силами досягати дуже великого результату. На сьогоднішній день маємо 17% зниження бойової активності російської армії на всій ділянці фронту. Виводяться війська з південної ділянки фронту, з північно-східної. Найімовірніше, їм потрібно буде виводити війська з Донецької області, бо Україна контролює тисячу квадратних кілометрів. Це означає, що російській армії знадобиться дуже великий військовий ресурс, щоб усунути український наступ. З військової точки зору це доцільна атака, яка зламала парадигму лінійної оборони, адже це була ініціатива Росії, в якій Україна повільно виснажувалась.

– Це відтягування Росією сил та засобів зі сходу, півночі та півдня, наскільки буде критично для ворога? Це допоможе нам заволодіти там ініціативою та повернути якісь населені пункти? Чи просто буде невеликий перепочинок для ЗСУ і не більше?

– Тут дуже багато умовностей. Щоб відповісти на це питання, потрібно розкрити, спрогнозувати результативність української армії. А це зараз складно, тому що результативність української армії залежить від боротьби із розвідувальними дронами РФ. Якщо Росія зможе розгорнути достатньо дронів над Курською областю, вони дистанційно зможуть завдавати вогневої поразки українській армії. А ось як спрогнозувати чи зможете ви їх збивати ще тиждень, два тижні?

Тому я гадати не буду, але, скажімо так, первинна мета – зняти напругу з інших ділянок фронту, посилити напругу російської армії, розпорошити їхні зусилля – досягається. І це стосується не лише наземних військ. Через операцію в Курській області російській авіації доводиться деяку частину польотів і скидання авіаційних бомб здійснювати в Курській області. І цю мету виконано.

Але наскільки вдалим може бути цей український наступ, поки що складно судити. Тим більше, за умов практично інформаційного вакууму. На відміну від інших операцій ми стикаємося з дефіцитом інформації.

– Коли Росія все ж таки перекине до Курська достатні сили, відійде від початкового шоку, ЗСУ у будь-якому випадку доведеться відступати? Чи необов’язково чекати такого результату подій?

– Я не думаю, що українська армія ставила собі за мету зайняти та утримати Курську область, адже Росія – величезна країна. Але разом з цим, грамотний відступ української армії теж принесе дуже велику шкоду російській армії. Тому що Україна має перевагу у розвідувально-ударному контурі, який вона розгорнула над Курською областю. Частина стримування російських військ здійснюється саме розвідувально-ударним контуром.

Поясніть.

– Дрони розкривають, а артилерія, наприклад, HIMARS, відпрацьовують за виявленими цілями. І я думаю, що грамотний відхід української армії буде для РФ досить чутливим. І це також буде результатом. Але знову ж таки, дуже багато залежить від того, чи зможе Росія розгорнути розвідувально-ударний контур над Курською областю.

А що зараз їй заважає це зробити? Немає сил та засобів? Чи технічної можливості немає?

– Українська армія розробила дуже добрі методи та способи боротьби з російськими розвідувальними дронами. Ви забороняєте їх польоти системами радіоелектронної боротьби, ППО. Ви не дозволяєте російським розвідувальним дронам літати над Курською областю. А без розвідки засоби ураження "сліпі". Вони не знають, куди стріляти, куди цілитися.

– Все ж таки сценарій закріплення ЗСУ в Курській області можливий?

– Це буде повернення до парадигми лінійної оборони. А я вважаю, що лінійна оборона для української армії зараз і з такою кількістю та номенклатурою засобів ураження – це невигідний сценарій.

– Звучать припущення, що метою ЗСУ може бути Курчатов та взяття під контроль Курської АЕС. Чи це реально?

– Можливо, при плануванні цієї операції хтось у себе в голові це як опцію тримав. Але зараз розширення на північ буде досить проблематичним: війська вийдуть за зону вогневого контролю, залишаться без підтримки реактивних артилерійських систем і зіткнуться з лінійною обороною переважаючого супротивника.

Це можна було зробити в перші три-чотири дні операції, коли противник мав шок. Нині ж йде перекидання резервів і Курчатов – це напрям, який найбільш насичується військовими силами і засобами поразки. Тому я вважаю, що це є малоймовірний сценарій.

– Відповідно, і взяття Курська? Я вірно розумію?

– Ні-ні. У Курчатов можна було за перші два-три дні зайти, викликати ажіотаж, паніку, але зараз цей сценарій малоймовірний, не кажучи вже про місто Курськ.

– Як вважаєте, чому Росія не була готова до прориву ЗСУ? Чому це застало їх зненацька? Адже все ж таки прикордонна зона, мали готуватися, хіба ні?

– Ну, не вперше вони мають провали по лінії розвідки, провали на оперативному рівні. Згадаймо, як почалася ця війна, згадаємо Харківську операцію. Так що це не щось надзвичайне. Помилки на розвідувальному контурі чи контурі прийняття рішень зустрічалися часто-густо у цій війні.

Без оголошення часткової мобілізації Росія впорається з цією "ситуацією", як називає прорив ЗСУ Путін?

– Я думаю, що так. Але для осінньої кампанії, якщо вони хочуть проводити наступальні дії, їм знадобляться додаткові людські ресурси. І, можливо, вони до цього готуватимуться заздалегідь. Якісь мобілізаційні заходи вже бачимо, наприклад, вони посилюють закони про мігрантів. Найімовірніше, вони почнуть залучати мігрантів із пострадянських країн.

– Наскільки серйозною є ця мігрантська мобілізація?

– Я не маю інформації, скільки мігрантів перебуває в РФ. Але після теракту в Крокусі для мігрантів і так склалася несприятлива ситуація в РФ і частина мігрантів залишили країну.

Але Росія і без мігрантів щомісяця добирає 30–50 тисяч людей. І збільшення кількості людей, яких вони набирають до армії, на 10–30%, це плюс до бойової могутності.

– На тлі операції у Курській області бачимо заяви з боку Білорусі , що вони нібито перекидають війська на кордон із Україною. На вашу думку, ймовірність відкриття ще цього фронту зараз зросла? Путін тисне на Лукашенка? Чи це просто медіаактивність?

– Можливо, це (заяви Лукашенка про перекидання військ. — Ред. ) якраз і є спробою подолати тиск з боку союзника. Думаю, білоруські генерали розуміють: їхня армія мало пристосована до війни, яка проходить в Україні. Їхні танки абсолютно не забезпечені різними пристроями для протистояння дронам. Їхня армія не воювала, і це буде побоїще. Українська армія лише дронами може пролити чимало білоруської крові. Думаю, що це розуміє білоруське командування, а ця медіаактивність здійснюється для того, щоб підтримати свого союзника у скрутну хвилину.

– Раніше у своїх інтерв’ю ви часто акцентували увагу на тому, що Україні потрібно розвивати у цій війні саме компонент дронів. Як зараз бачите ситуацію наприкінці третього року війни? Чи є успіхи? Чи є переваги перед Росією?

– Саме завдяки дронам, українська армія змогла мінімізувати зростання наступального потенціалу російської армії. І саме через те, що Україна випускає більшу кількість дронів-камікадзе та дронів далекої дії, Україна може завдавати військових та економічних збитків. Але це не означає, що українській армії не потрібно розвивати свою промисловість. За деякими даними, ви вже робите один мільйон дронів, але, як ми бачимо, цього на даний момент недостатньо.

– Тобто це ще не паритет із Росією?

– Росія воює не лише дронами. Що стосується дронів, то ви дійсно маєте перевагу на лінії фронту, але по інших засобах ураження у вас немає паритету.

А як щодо боротьби з розвідувальними дронами РФ оперативно-тактичного рівня? Вони зависають над великими містами, корегують вогонь у реальному часі, і це величезна проблема. Як її можна вирішити?

– Ви вже частково вирішили цю проблему. В останній тиждень або навіть 10 днів практично немає ударів у прямому ефірі. Ви змогли знайти протиотруту проти розвідувальних дронів оперативно-тактичного рівня типу "Орлан-10". Ви їх збиваєте дронами-камікадзе чи глушите РЕБ. Тобто "протиотруту" тимчасово знайшли. Війна – це шахи, а іноді футбол. У цьому випадку – шахи. Ви їм поставили шах і зараз вони думатимуть і розвиватимуть свої можливості дронів. Це безперервний процес. Щодва-три місяці оновлюються можливості такого протистояння.

– У липні Україна отримала першу партію винищувачів F-16 . Наскільки F-16 змінять ситуацію на полі бою в українську сторону?

– На полі бою це не вплине жодним чином. Завдання та можливості F-16 – посилення повітряної компоненти ваших сил ППО внутрішніх областей. Авіація сама не воює. Щоб проводити повітряні операції над полем бою або за полем бою, у вас повинні бути компоненти для повноцінних повітряних операцій. Це й літаки AWACS (авіаційний комплекс радіовиявлення та наведення. — Ред. ), це й різні засоби ураження, це й літак радіоелектронної боротьби. Усього цього у вас поки немає. Розвиток авіації – це система озброєння, яка має накопичувальний ефект. Тому від F-16 я чудес не чекаю.