Нічого "апокаліптичного": військовий аналітик оцінив наступ РФ на Харківщині

Читать на русском
Автор
Ілюстративне зображення Новина оновлена 18 травня 2024, 19:28
Ілюстративне зображення. Фото Відкриті джерела

Російський план наступу не дуже хороший

Російський наступ на Харківщині, хоч і виглядає вкрай жахливими в міркуваннях деяких експертів та аналітиків, не становить "апокаліптичної" загрози. І цілі цього наступу виглядають вкрай туманними, адже ймовірність їхнього втілення мала.

Про це сказав військовий аналітик Андерс Нільсен, пише військовий оглядач Ігаль Левін. Він також зазначив, що зараз якихось успіхів, окрім тактичних, у росіян немає.

Нільсен зазначає, що наступ на Харківщині змінив відносно статичну ситуацію на фронті, яка спостерігалася з кінця 2022 року. Адже тоді, попри те, що поступи були, райони ведення бойових дій залишалися тими самими. Але зараз варто розуміти, що росіяни на Харківській ділянці фронту не мають таких сил, які могли б реалізувати якісь "апокаліптичні" сценарії.

І раніше аналітик вважав, що наступ на Харків є найменш ймовірним сценарієм, оскільки для того, щоб досягти оперативно значних результатів, Росії необхідно сконцентрувати значні сили з великою кількістю техніки. Але саме це й сталося: окупанти розпочали атаку на Харківському напрямку без значних сил та техніки. Більшість оцінок озвучують кількість солдатів РФ на цьому напрямі в 30 тисяч, ще до 20 тисяч можуть перебувати на північний захід, для спроби аналогічної операції проти Сумської області.

Успіхи росіян на Харківщині

На думку багатьох військових оглядачів, зазначає Нільсен, росіяни досягли "тактично значимих результатів". Це створило багато плутанини у ЗМІ, оскільки журналісти часто не розуміли різницю між тактичним, оперативним та стратегічним рівнями.

Він пояснив, що тактичні успіхи це захоплення висот, селищ, лісопосадок. У той самий час оперативні успіхи змінюють динаміку великої ділянки фронту. Наприклад, якби окупанти здійснили прорив лінії оборони, а потім розвинули його у захоплення великих територій або використали для погіршення становища на сусідніх ділянках, це було б оперативним успіхом. А ось стратегічні успіхи такі, що докорінно змінюють подальший хід війни. Проте ні оперативних, ні стратегічних успіхів не спостерігається, каже аналітик.

Цілі окупантів

Серед можливих цілей аналітик розглядає саму атаку на Харків, але для цього наявних сил явно для цього недостатньо. Іншим можливим варіантом, на думку Нільсена, є створення буферної зони, про яку багато говорило російське керівництво. У такої зони є сенс, проте, каже аналітик, наявних сил росіянам все одно не вистачає і на це. Третім варіантом, за словами Нільсена, є відволікання українських сил від інших ділянок фронту. Тут, як каже аналітик, російські досягнення спірні — для того, щоб відволікаюча атака спрацювала, той, хто захищається, повинен залучити більше ресурсів, ніж атакуючий, а зекономлені резерви атакуючого повинні прорвати фронт в іншому місці. Однак цього теж не спостерігається.

Нільсен вважає, що російський план наступу не дуже хороший. Адже загарбники зараз намагаються атакувати всюди — на півночі, сході та півдні. Але, як зазначає сам аналітик, це суперечить базовому воєнному принципу концентрації сил. Не дарма ж на початку повномасштабного вторгнення багато обговорювали те, як російські операції виглядають некоординованими і без чіткого єдиного керівництва. Російські групи військ змагалися за ресурси та прагнули показати гучні результати. Після цього був період, коли почало здаватися, що у росіян вийшло консолідувати управління військами. Однак зараз справи виглядають так, ніби їхні генерали знову розпочали суперництво за ресурси та гучні результати.

"Це особливо видно на прикладі генерал-полковника Лапіна, який зараз командує операцією на Харківському напрямку. Виглядає так, ніби він зі шкіри пнеться, намагаючись показати видатні результати. Схоже відбувається і на півдні, де командує критикований генерал-полковник Теплинський. А начальник російського Генштабу Герасимов, очевидно, намагається задовольнити всіх своїх генералів, даючи їм додаткові ресурси. Така закулісна боротьба за владу та ресурси підриває загальний російський план війни. Прояв цієї боротьби — наступ у Харківській області", — пише Левін.

Раніше "Телеграф" писав, що наступ російської окупаційної армії на Харківському напрямку триває, але зараз РФ не просуватиметься до Харкова. Адже Кремль має лише 15 тисяч військових, які можуть атакувати цю позицію.