Куп'янськ під загрозою? Що насправді відбувається на Харківщині

Окупанти не припиняють штурми Синьківки для виходу на обласний центр

Збройні сили РФ мають намір захопити Куп'янськ Харківської області до березня 2024 року. Для цього окупанти стягнули до околиць міста 500 танків, 650 бойових машин, сотні гаубиць та 40 тисяч солдатів. Такі прогнози днями надрукувало впливове видання Forbes, спираючись на дані Українського центру оборонних стратегій.

Цікаво, що деякі військові експерти поставились до повідомлення про зростання загрози для населеного пункту скептично. Зокрема, дану інформацію називають здійманням бурі у склянці і навіть частиною російської ІПСО для розганяння занепадницьких настроїв у суспільстві.

Щоб розібратися у тому, що насправді відбувається на цій ділянці фронту, "Телеграф" звернувся до діючих військових і ветеранів війни, котрі знають ситуацію зсередини.

Ситуація напружена давно

Перш за все, варто зазначити, що нога окупанта вже ступала на Куп'янську землю. Через зраду чинного на той момент мера Геннадія Мацегори адміністративний центр району був окупований на початку повномасштабної війни і перебував під контролем загарбників з 27 лютого до 10 вересня 2022 року.

Станом на початок 2022 року населення Куп'янська становило близько 27 тисяч осіб. Втім, саме в цьому місті розташований другий найбільший залізничний вузол області (після Харкова), розташований за 40 км від кордону з Росією.

Після звільнення українськими військовими міста окупанти не полишали спроб повернути втрачене. Починаючи з червня 2023 року, наступальні дії ворога на цій ділянці фронту стали активнішими і станом на сьогодні, за даними Генштабу, ЗСУ щодня відбивають близько 10 атак з боку загарбників в районі Синьківки.

За словами військового експерта Олега Жданова, дещо панічна публікація Forbes виглядає не надто переконливо, адже вищезгадану Синьківку окупанти безуспішно штурмують шостий місяць поспіль.

"Всі ці 500 танків ми нараховували там ще наприкінці серпня і початку вересня минулого року. На рубежі Кремінна – Сватове російське командування накопичило 100-110 тисяч військовослужбовців, 900 танків, 1300 бойових броньованих машин і декілька тисяч стволів артилерії.

"Відріжте" Куп'янський від Лиманського напрямку (пропорція становить приблизно 40 на 60) і отримаєте ці 40 тисяч солдат, які буцімто щойно там з'явилися. Хоча насправді за останні півроку вони провели вже три хвилі наступу. З тих пір нічого не змінилося. Ця публікація – констатація давно відомого факту", – каже аналітик в коментарі "Телеграфу".

На прогнози журналістів також відреагував голова Харківської ОВА Олег Синєгубов і керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

Пильність втрачати не варто

Хоч би скільки марними були спроби ворога відновити контроль за колись втраченими територіями, нехтувати загрозою не варто, впевнений офіцер ЗСУ, керівник благодійної організації "Фонд "Мир та Ко" Мирослав Гай.

За словами військового, завдяки сучасним технологіям, ми дійсно можемо відстежувати пересування ЗС РФ і накопичення ворожої техніки по всій лінії зіткнення. Це дозволяє ЗСУ заздалегідь підготуватися до можливого загострення, укріпивши позиції та наростивши інженерне обладнання.

"Вони намагаються захопити Куп'янськ, але поки що роблять це не з боку кордону. В якийсь момент ворог дійсно може передислокувати туди сили та засоби для того, щоб відволікати наші Сили оборони від інших напрямків, де точаться запеклі бої. Небезпека така є, але наша перевага у тому, що несподіванкою для нас це не стане. Ми відстежимо цей рух і підготуємося", – каже Мирослав Гай в коментарі "Телеграфу".

Загострення ситуації на цій ділянці стане викликом для ЗСУ через велику протяжність лінії оборони і бойового зіткнення загалом, каже військовий. Зараз вона проходить фактично по чотирьох областях: Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській. Якщо до цього знову додасться північний напрямок, ЗСУ доведеться розтягувати зайняті на інших напрямках сили оборони, перекидати техніку та резерви.

Водночас військовий має сумніви щодо того, чи вистачить окупаційним військам ресурсів для початку нового наступу з півночі.

"Для цього їм потрібно підготувати нових людей, навчити, озброїти і дати більш-менш нормальну техніку. Вони готуються, але як швидко буде ухвалено рішення робити якісь кроки на північному напрямку, невідомо. При цьому ми бачимо, що Харків щотижня перебуває під важкими обстрілами, в тому числі балістичними ракетами, тому розслаблятися не можна", – каже Мирослав Гай.

Наслідки найгіршого сценарію

Враховуючи безпосередню близькість Куп'янська до кордону з РФ, повністю відкидати ймовірність розгортання найгіршого сценарію не слід, вважають військові.

Хоча втрата міста не матиме для України катастрофічних наслідків в сенсі подальшого просування ворога, вона значно посилить логістичні можливості росіян. Контроль над вузловою станцією буде використано для перекидання сил, резервів і техніки в Україну, адже основним способом переміщення сухопутної компоненти для РФ є саме залізниця, зазначає Мирослав Гай.

З тим, що повзучий наступ окупантів в районі Синьківки може бути посилений у рази, погоджується й ветеран війни, екс-командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий. За його словами, ЗСУ готуються до можливої ескалації, проте в умовах снарядного голоду це завдання значно ускладнюється.

"Гіпотетична втрата Куп'янська не призведе до обвалу фронту, після якого росіяни підуть на Харків і Київ. Цього точно можна не боятися. Водночас це буде дуже болісно у політичному сенсі, адже Куп'янськ став символом нашого блискучого успіху під час Харківського наступу восени 2022-го, який фактично змінив ситуацію і змусив союзників повірити у наші сили.

Другий аспект – станція. Це дійсно дуже важливий логістичний вузол. Причому для ворогів його цінність значно більша, аніж для нас. Ця залізниця проходить вглиб Росії, що відкриває великі можливості для перекидання техніки напряму́ ", – каже Євген Дикий у коментарі "Телеграфу".

Водночас ветеран зазначає: у разі окупації Куп'янська, лінія фронту пройде по річці Оскіл. У росіян нема стільки Сил, щоб піти далі, тож це навіть не входить у їхні плани.

Однак "окопавшись" уздовж річки, окупанти матимуть змогу закріпитись на цій місцевості надовго, утворивши щось на кшталт "лінії Суровікіна" (фортифікаційних споруд на лівобережжі Дніпра, куди ЗС РФ відступили після звільнення Херсона), чим серйозно ускладнять українським військовим процес визволення нашої землі. Ускладнять, але не зупинять.