Бєлгород у вогні: хто стоїть за обстрілами російського міста і які наслідки це може мати

Читать на русском
Автор
7616
Війна поступово переноситься й на територію РФ
Війна поступово переноситься й на територію РФ. Фото focus.ua

Росія звинуватила Україну в тероризмі, але все виявилося значно складніше

Російська Бєлгородщина, котра межує з трьома українськими областями, двічі за останні дні стала жертвою обстрілів і атак безпілотників. В результаті ударів по самому Бєлгороду 30 грудня загинули 25 осіб (у тому числі п’ятеро дітей), ще 109 отримали поранення.

І хоча в Кремлі цю атаку вже назвали помстою України за масований обстріл наших міст 29 грудня і навіть скликали Радбез ООН для обговорення "терористичного акту", жоден з українських посадовців фіційно не прокоментував ці закиди.

Кому насправді вигідні удари по прифронтових російських містах і які наслідки для кожної зі сторін матиме масова загибель цивільного населення РФ, "Телеграф" запитував у політичних та військових експертів.

Темна історія на крові

Після низки вибухів, що пролунали в центрі Бєлгорода, в російських ЗМІ цілком очікувано почали тиражувати інформацію про обстріл житлових масивів та цивільної інфраструктури з боку України. Цікаво, що в офіційних джерелах йшлося про атаку "касетними ракетами" РСЗВ "Вільха" (українська розробка не має такого боєзапасу) та з чеських РСЗВ "Вампір", а в мережі місцеві мешканці поширювали інформацію про виявлення на місцях влучання вирв від РСЗВ "Град".

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, така плутанина "у свідченням" може вказувати на дотичність до обстрілу самих російських військових.

"Почнемо з того, що БМ-21 "Град" (як і його чеський аналог "Вампір" – Ред.) має дальність ураження до 22 кілометрів, тоді як відстань від наших позицій і умовних на сьогодні кордонів до Бєлгорода становить 35 км. Оскільки ця версія відпала, росіяни запустили іншу, з натяком на втягування у ситуацію НАТО: буцімто це були чеські "Вампіри". А тепер ми вже чуємо про обстріл Бєлгорода з розробки українського ВПК "Вільха" з радіусом ураження більш як 40 км.

Це дуже нагадує ситуацію з "прильотом" у Воронезькій області, де було буквально знесено пів вулиці. Спочатку пропагандистка Скабєєва заявляє, що це був удар ЗСУ, потім Міноборони РФ визнає, що це було так зване "аварійне сходження" ракети, запущеної по Україні, після чого Скабєєва мовчки видаляє свої закиди в мережі", – зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Аналітик не виключає ймовірності того, що 30 грудня в Бєлгороді був застосований так званий "дружній вогонь": провокація з боку російських спецслужб задля створення відповідної картини для населення і спонукання його до пошуку зовнішнього ворога.

Крім того, звинувачуючи ЗСУ у вбивстві десятків цивільних з використанням західного озброєння, Росія може тиснути на міжнародну спільноту у питанні зменшення військової допомоги Україні.

"Однією з умов надання нам цього озброєння були гарантії про неможливість перенесення війни на територію РФ. Тому, створюючи штучні прецеденти, в Кремлі намагаються позбавити нас військово-технічної підтримки з боку країн Заходу. Втім, що наші партнери не готові повірити російській стороні, годі й казати. Про це свідчить реакція на скликання Росією Радбезу ООН і з боку європейських лідерів та відповідні заяви представників Білого дому", – зазначає аналітик.

"Рязанський цукор" знову у ділі?

Варто зазначити, що організація терористичних актів із великою кількістю жертв для подальшого звинувачення у цьому зовнішніх ворогів – одна з улюблених тактик Кремля.

Саме у такий спосіб далекого 1999 року маловідомий ще голова ФСБ Володимир Путін заробив собі політичні очки, організувавши підрив будинків у Москві, Волгодонську і Буйнакську, в результаті чого загинули 307 осіб і постраждали 1700. Спроба підірвати житловий будинок у Рязані мішками з гексогеном, який видавали за цукор, зазнала фіаско. Однак "крайніми" все одно було призначено північно-кавказьких бойовиків, паралельно з цим Росія розпочала Другу чеченську війну.

За словами військового експерта Українського інституту майбутнього, консультанта комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони Івана Ступака, події в Бєлгороді дуже нагадують кремлівські операції на кшталт "рязанського цукру".

"Чому росіяни не надали жодного притомного доказу, що це зробила Україна? Якби це було так, досить було б просто показати уламок цього боєприпасу. Натомість ми бачили лише уламки російських С-300. Крім того, не треба бути експертом, щоб зрозуміти, з якого боку воно прилетіло. І серед місцевих достатньо тих, хто добре все розуміє, але заявляти про це – підписати собі вирок. Тому одні вірять і мовчать, інші просто мовчать.

Ще один момент: мотиви. Навіщо це Україні, окрім сатисфакції для українців у Facebook? Якби прилетіло по військовому об'єкту, складах, виробництвах – так. Йти на таке, щоб роздовбати ковзанку і знеструмити на два дні Бєлгород – це дурня повна. Ми ж не вони", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

За словами Івана Ступака, вдаривши по своєму ж місту, Кремль міг у черговий раз успішно розіграти карту "ворогів будемо мочити в сортирах" для демонстрації росіянам рішучості та войовничості Путіна. Доказом цього стали погрози диктатора помститися Україні за Бєлгород і масована ракетна атака на Київ і Харків 2 січня.

Підтримка високого рейтингу глави Кремля серед населення є однією з головних задач політичного керівництва РФ 2024 року, адже вже в березні там пройдуть так звані "президентські вибори".

"Проблема у тому, що Путін стрімко старіє, а в Росії з часів СРСР дуже бояться образу старця при владі. Зверніть увагу: усі фото Путіна, що використовують для агітаційних матеріалів, були зроблені мінімум 10 років тому. Актуальна форма президента захвату не викликає", – каже експерт.

Очікувати бодай якоїсь реакції цивілізованого світу на терористичні операції РФ проти своїх же громадян не варто, адже ані ОБСЄ, ані ООН жодним чином не вплинули на Росію навіть після обстрілу житлових масивів в українських містах 29 грудня та 2 січня, зазначає Іван Ступак.

Далі буде

Не зумівши навести доказів того, що причиною смерті 25 громадян РФ в Бєлгороді став безпосередньо приліт з боку України, в Міноборони Росії заявили, що ракети все ж були, але їх збили російські системи ППО, внаслідок чого уламки й впали на цивільних.

Попри те, що Україна жодним чином не відреагувала на події в Бєлгороді на офіційному рівні, джерело "Телеграфу" у спецслужбах повідомило, що наші Сили оборони не причетні до даної атаки, адже удари завдавалися по військових об’єктах на території РФ, які є законною ціллю ЗСУ. Решта наслідків – результат роботи російської ППО.

Водночас, повністю відмовлятися від зазіхань на спокій росіян Україна також не готова. Зокрема, у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 30 грудня йдеться про атаку понад 70 українських безпілотників російської військової інфраструктури та оборонних об'єктів біля Москви, Тули, Твері, Брянська та Бєлгорода.

Своєю чергою українські джерела заявили, що це стало відповіддю на масштабну російську атаку по Україні 29 грудня.

За словами політичного аналітика Олега Лісного, сьогоднішні події у прифронтових містах РФ є прямим наслідком хибної впевненості Кремля і його прибічників у тому, що війна з Україною ніколи не перейде на територію Росії.

"По-перше, вірити у те, що удар по Україні 2 січня був "помстою" за Бєлгород, можуть лише російські інфантили. Для організації атаки такою кількістю ракет потрібно не декілька днів, а близько місяця. Тому не слід ставити коня позаду воза. Скоріше, Бєлгород був зрежисований для того, аби потім влаштувати заздалегідь заплановану атаку на Україну.

По-друге, агресор дуже даремно відкинув думку про те, що у цю гру можна грати вдвох. Ті чи інші сили перенесли цей процес на територію Росії. І зараз не має значення, які саме це були сили, головне – це прямий, невідворотний наслідок хибної стратегії Володимира Путіна і його нападу на Україну загалом. Тепер Кремлю доводиться тримати обличчя і демонструвати контрольованість ситуації. Проблема у тому, що у їхньому розумінні контроль – це "удари помсти" по Україні ракетами, які чомусь падають у Воронезькій області", – каже аналітик в коментарі "Телеграфу"

Що довше триватиме війна в Україні, тим більш регулярними і масштабними ставатимуть події, на кшталт обстрілу Бєлгорода, впевнений Олег Лісний.

Маховик цих процесів вже запущено, і з часом вже не матиме особливого значення, що саме сталося в російському місті, адже у кожної зі сторін – України, РФ та Заходу – буде своє трактування і розуміння ситуації. Зокрема, важливим етапом стане усвідомлення Заходом необхідності превентивних ударів по території Росії, зазначає політолог.