Новий удар по Києву: все могло бути гіршим, застосуй окупанти незбивані для ПРО ракети

Ракетний удар, який зазнав Київ вранці 2 січня, став другим наймасовішим за час російської агресії проти України — за словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, під час атаки було застосовано 99 ракет. Але при цьому все могло бути ще гіршим, якби в атаці взяли участь ракети трьох типів, які Повітряні сили України поки що збивати не можуть.

Х-22/32 та "Онікс" — чому не можемо збити

За даними моніторингових каналів, з російських ракет для Повітряних сил поки що недоступні Х-22/32 і Р-800 "Онікс" — зі 115 випущених по Україні ракет не було збито жодної. По Києву ж 2 січня використали "Калібри", "Кинджали", "Іскандери", С-300/400, Х-101/55/555, які ППО України давно навчилися збивати.

Основна відмінність Х-22/32 та Р-800 "Онікс" від інших видів російських ракет — у їх швидкості, яка перевищує швидкість звуку від 2,6 раза — для "Оніксів", до 4,6 раза — для Х-32. Така висока швидкість, хоч і не дотягує до гіперзвукової (перевищення в 5 разів), пояснюється головним призначенням таких ракет — удар по кораблях супротивника.

Як пояснював "Телеграфу" військовий експерт та історик Андрій Харук, ракета Х-22 спочатку створювалася для атаки авіаносних з’єднань США у 1960-х роках і тому мала високу швидкість, щоб "наздогнати" швидкохідні кораблі. У той же час, особливою влучністю Х-22 ніколи не мала, що не дивно для технологій 60-річної давності, тому у разі війни її планували споряджати ядерною боєголовкою, що компенсувало неточність.

Коло ймовірного відхилення від мети для Х-22 може становити до 300 метрів, що робить її марною для високоточних ударів, але відмінним засобом терору – висока швидкість не дає ППО збити її, а неточність дозволяє обстрілювати міста з їхньою щільною забудовою.

Ракета Х-32 є глибокою модернізацією Х-22, роботи над якою вели з перервами понад 20 років, з кінця 1980-х, але на озброєння її було прийнято лише 2016-го. Відмінною рисою даної ракети є ще більша швидкість — до 5400 км/год, що разом з новою електронікою робить її перехоплення ще складнішим, ніж її "батька" Х-22.

Загалом за час повномасштабного вторгнення в Україну окупанти використали 84 ракети типу Х-22 та Х-32, з яких жодна не була збита.

Ракета "Онікс" є продовженням розвитку концепції Х-22 і також створювалася як протикорабельна, що означає високу швидкість, хоча й не таку велику, як у Х-32 – 3180 км/год проти 5400 км/год. Вона молодша за Х-22, адже роботу над нею розпочали наприкінці 1970-х, тобто на 10 років пізніше. Загалом із 31 "Онікса" ППО України не збила жодної ракети, що пояснюється вмілим її застосуванням, наприклад атаками по Одесі та Миколаєву.

Patriot на всіх не вистачає

Незважаючи на високу швидкість польоту Х-22/32 та "Оніксів", Повітряні сили України мають засіб для знищення подібних ракет – американський ЗРК Patriot. Його ракети, за різними даними, мають швидкість від 1600 до 1800 метрів на секунду, тобто можуть дістати надзвукові снаряди росіян.

Але існує серйозна проблема – комплексів Patriot в України надто мало – не більше 4 одиниць, і більша частина їх знаходиться якраз під столицею. Лише на початку грудня одного з них було перекинуто під Одесу. Останнє дає підстави вважати, що знищення трьох російських Су-34 22 грудня – справа рук саме американського ЗРК.

З іншого боку, наявність під Києвом захисного кулака із ЗРК Patriot посилює ППО саме столиці і не дає окупантам запускати Х-22/32 та "Онікси" по цьому місту, а в інших "Петріотів" просто немає. Внаслідок цього Україна так і не змогла збити жодної досить старої російської протикорабельної ракети.

Однак рано чи пізно таке трапиться, адже до російського вторгнення "Кинджали" також вважалися незбивними, але вже до літа їх було знищено 6, до 1 січня – 15, а під час відбиття атаки 2 січня – ще 10.

Тим часом столиця приходить до тями після масованої атаки російських терористів.