Бойовий офіцер з чималим досвідом: як учорашній студент став добровольцем та командиром взводу
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Нещодавно юнак пройшов навчання в Німеччині
Українські герої обороняють державу від навали окупантів. З початком повномасштабного вторгнення до лав оборонців України доєдналися чимало добровольців. Серед них Даніїл з позивним Лонжерон. Цивільний, що став нацгвардійцем пройшов Балаклію, Куп’янськ, Кліщіївку та Кремінну.
Зараз молодому чоловіку — 24 роки. Він старший лейтенант та командує взводом одного з бойових батальйонів 5 Слобожанської бригади. Даніїл розповідає, що 24 лютого 2022 року зустрів в гуртожитку і "не мав якихось точних планів, єдиним наміром було стати до зброї". Хлопець був студентом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, працював секретарем у суді. Наразі ж — вже магістр права та бойовий офіцер із чималим досвідом. Батько Даніїла також воює. Чоловік з 2014 року обороняє Україну.
Свій позивний Даніїл отримав під час облаштування позиції під Балаклією — позивний зазначив, що хлопець швидко копає та потужний "міцний, як лонжерон!", так і народився позивний. Після того було чимало боїв — Куп'янськ, Кліщіївка, у Кремінній дві ротації. "Лонжерон" згадує минулорічні бої у Серебрянському лісництві: "Ми опинилися в ситуації, коли ворог на 9 годин, на 12 і на 3 години. Нас крили мінами та ще чимось, але ми добре підготувались. Вже всі на той час засвоїли просту мудрість – "глибше копаєш – довше живеш". Ми були зариті достатньо глибоко, щоб впевнено почувати себе. Тому ми залишилися живими. Я прийняв рішення триматися і ми трималися 8 годин. Весь цей час йшов бій, мені довелося контролювати сектори вогню, піднос боєкомплекту, зв’язок. Ми все разом з побратимами витримали, встояли. Позицію нашу не віддали й щобільше – всі мої хлопці були живі!"
У НГУ розповідають, що саме за той бій Даніїл отримав орден "За мужність" III ступеня. Зараз після навчання в Німеччині, "Лонжерон" з бійцями знову на бойовому чергуванні. Офіцер розповів, що в українськкому війську більше покладаються на людей, ніж на техніку, як у військах НАТО: "Піхота – це наше все! Ми собою тримаємо лінію. Люди в нас — найголовніший ресурс. Ми маємо в першу чергу розраховувати на побратимів, вони — наша опора."
Продовжувати військову кар'єру після завершення війни Даніїл не планує. Хоче повернутися до цивільного життя.
Раніше "Телеграф" розповідав про Героя України Вадима Блищика. "Ворон" загинув, рятуючи побратима.