Генерал Романенко: Україні швидко потрібно розв'язати дві найважливіші задачі

Читать на русском
Автор
1008
twitter

Стає все більш очевидною штучна заборона США на передачу Україні F-16

У НАТО активізувалася дискусія щодо зняття для України обмежень на удари західною зброєю по військових об’єктах на території РФ. За це виступає особисто генсек Єнс Столтенберг, низка європейських країн. А тим часом Росія збирає нові сили біля кордонів України, не припиняє атаки практично вздовж усієї лінії фронту, з акцентом на Донецькому та Харківському напрямках.

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006—2010 рр.) Ігор Романенко розповів "Телеграфу", що слід зробити якнайшвидше, щоб зламати ворожі плани.

Щоб зупинити, а потім поламати російську військову машину, діяти слід у комплексі, зазначає військовий експерт. І зараз Україні слід розв'язати дві найважливіші задачі.

Перша – внутрішня.

"Потрібна максимально ефективна реалізація закону про мобілізацію (у нас гостра нестача військовослужбовців), а також збільшення виробництва власних озброєнь, техніки, боєприпасів. Нам конче необхідно стабілізувати ситуацію на фронті. Росіяни проводять стратегічну наступальну операцію, паралельно готуючи резерви. І тут питання стратегічного чинника часу – хто швидше та краще приготується, ми чи вони", – пояснює Ігор Романенко.

Він наголосив, що якщо росіяни встигнуть підготувати дві нові армії, то зможуть використовувати їх на якихось напрямках. Не обов’язково на Харківському чи Сумському.

"Нікуди не поділася загроза з боку Білорусі, – вважає генерал. – Росія не залишає спроб втягнути її безпосередньо у війну. Спільні ядерні навчання, прибуття в РБ ешелонів з озброєннями, російської авіації – тривожні дзвінки. Питання в тому, коли там кількість може перерости у якість. Поки, за даними нашої розвідки та закордонних, загрози на рівні операції проти Києва не проглядається. Але треба бути напоготові".

Ігор Романенко наголошує, що нам важливо у прискореному темпі формувати систему оборони, яка зламає ворожі плани.

Друге найважливіше завдання – зовнішнє, робота з партнерами щодо надання нам необхідних озброєнь та боєприпасів, зазначає генерал.

"Партнери нарешті намагаються організувати те, про що ми просили завжди – системні постачання. Не довше, ніж за два тижні після наших запитів. Насамперед – боєприпаси, причому не лише до артсистем, а й до систем ППО. Нам потрібні ракети для зенітно-ракетних комплексів типу Patriot, SAMP/T Mamba. Самі ці ЗРК. Потрібні бронетехніка, безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби. Такі постачання почалися. Але швидко змінити ситуацію не можуть. Отримуємо ми все ще менше, аніж потребуємо. І не так скоро", – пояснює Ігор Романенко.

Тим часом, продовжує він, росіяни на третьому році широкомасштабної війни адаптуються. Модернізують своє озброєння.

"На жаль, з нашого боку знизилася ефективність застосування тих засобів, які використовують космічну систему наведення, GPS-навігацію тощо. Це і американські снаряди Excalibur, і РСЗВ HIMARS. Тому нам потрібні сучасніші зразки озброєнь. Ті ж далекобійні ракети. І, звісно, зняття заборон на постачання в Україну літаків F-16.

Все більше стає очевидним, що це штучна заборона США, яка не має нічого спільного з реальною підготовкою наших пілотів і готовністю європейців передати нам необхідну авіацію. Вже близько пів року, як усе готово. Але від США немає необхідної відмашки", – наголошує експерт.

Генерал констатує – певні зміни щодо осмислення ситуації на Заході є. Але остаточного прозріння поки що немає.

"Чи настало воно — покажуть наступні постачання Україні всього необхідного, щоб спершу зупинити ворога, а потім і вибити з нашої території. Рішучості тут поки що не спостерігається. Поліпшилася ситуація з ATACMS, але поки що це старі касетні зразки, а не сучасніші. Так і немає рішень з F-16, одні обіцянки, розмиті у часі. Немає дозволу і на використання західної зброї на території Росії", – зазначає Ігор Романенко.

Коли всі ці рішення з’являться, тоді стане ясно, що наші партнери нарешті стали на шлях бажання реальної перемоги над агресором, вважає генерал.