Чотири фронти України та помилка Кремля: аналіз від ветерана зовнішньої розвідки

У спробі зламати опір України Росія використовує всі інструменти, включаючи військовий, дипломатичний, пропагандистський, економічний тощо. Втративши на третьому році широкомасштабної агресії понад пів мільйона людей, країна-агресорка збирає нове угруповання військ, сподіваючись розтягнути фронт і десь його прорвати.

Паралельно з цим РФ істерично хитає тему переговорів, але виключно на своїх умовах. Ситуацію на різних фронтах російсько-української війни "Телеграфу" прокоментував ветеран Служби зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан.

Якщо говорити про військові фронти, ситуація складна, зазначає генерал. Але він акцентує: заходи, що вживаються, дозволили не тільки стримати нову хвилю російського наступу, а й поступово відтіснити ворога в районі Вовчанська. Ламаючи його плани щодо окупації Харкова та області.

"Найважчі бої йдуть у Донецькій області, у невеликій частині Луганської, яка залишається під нашим контролем. Росіяни тиснуть, мають деякі тактичні успіхи, захоплюють невеликі селища дуже високою ціною. Хочуть вийти на адмінкордони цих двох областей. Після чого Кремль ще сильніше почне бити в усі дзвони – мовляв, давайте скоріше заморожувати ситуацію, вести переговори, але зрозуміло, на умовах Путіна. З залишенням за РФ усіх окупованих нею територій. Що, звісно, ​​нас не влаштовує", – пояснює Василь Богдан.

Те, що пожвавилися постачання озброєнь та боєприпасів від партнерів, дозволяє ЗСУ рішуче діяти на фронті. І рекордні цифри втрат противника говорять самі за себе, констатує експерт.

На його думку, Кремль явно нервує. І діє часом непродумано. Що, звісно, нам на руку.

"Дають надію зрушення, що відбуваються у свідомості західних політиків, таких великих постатей, як держсекретар США Блінкен, генсек НАТО Столтенберг, які почали лобіювати ідею дозволити Україні бити західною зброєю по військових цілях на території РФ. Той самий президент Франції Макрон став набагато рішучішим у заявах і діях. Деякі зрушення є в позиції канцлера Німеччини Шольца. Все це дає підстави говорити, що на дипломатичному фронті не просто крига скресла, а що ми скоро можемо відчути потужний льодохід, який втопить російську недоімперію", – вважає генерал.

Водночас, продовжує ветеран зовнішньої розвідки, помітна і тривожна тенденція. На фронті інформаційному.

"На різних рівнях, у різних західних ЗМІ з’являються явно проплачені, пролобійовані РФ матеріали. То німецьке видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung з посиланням на "західні спецслужби" напише, що до кінця року Україні загрожують більші втрати території. Мовляв, ресурсів у РФ набагато більше, тому краще намагатися домовитися.

То американська The New York Times з посиланням на неназваних чиновників Білого дому розповідає, що там нібито розмірковують над "заморожуванням" війни в Україні за корейським сценарієм. То французькі медіа видадуть щось панічне щодо ситуації на фронті та необхідності переговорів.

Виглядає все це як навіяне кремлівською агентурою та лобістами. До таких матеріалів слід ставитися дуже прискіпливо, скептично, – наголошує Василь Богдан. — Зрозуміло, що це ворожа ІПСО".

На жаль, зазначає експерт, деякі західні політики також часом роблять непродумані заяви.

"Приміром, президент Чехії, наш добрий друг Петр Павел сказав нещодавно, що Україні навряд чи вдасться повернути всі свої території. Тоді як весь колективний Захід, НАТО загалом стоїть на позиції, що Україна обов’язково звільнить усі свої території відповідно до міжнародного. права, у межах кордонів 1991 року. Навіщо ж дозволяти собі подібні сумніви? Адже це дає можливість Кремлю та його сателітам використати подібні заяви на свою користь", – пояснює генерал.

За його словами, важливо, щоб наші медійні інститути, військово-політичне керівництво, дипломатія, усі структури, покликані протидіяти російським ІПСО, розгорнутим РФ проти України та колективного Заходу, активно реагували. Швидко і виважено розвінчуючи брехню та наративи, які Кремль усіма способами намагається насаджувати по всьому світу.

Василь Богдан акцентує – у відповідь на нові погрози з боку РФ усі політико-дипломатичні, мілітарні зусилля України та наших партнерів мають бути спрямовані на те, щоб розірвати автократичну коаліцію. Особливо це стосується альянсу Росії з Китаєм, уточнює експерт. І це вже фронт глобальної безпеки. Ресурси КНР можуть допомогти РФ продовжувати агресію проти України ще якийсь час, далі ламати структуру сучасного світоустрою.

"На Заході це розуміють, – упевнений ветеран зовнішньої розвідки. – Тому на різних майданчиках ведуть роботу з КНР, намагаючись стримати її. Не допустити того фатального рішення, яке може призвести до повноцінної Третьої світової (швидше за все – ядерної) війни. Хоча, безумовно, візити Сі до Москви, Путіна — до Пекіна, нещодавні військово-морські навчання Китаю навколо Тайваню свідчать, що автократичні КНР і РФ про щось домовилися в контексті підтримки одне одного.

Водночас, знаючи історичну політику Китаю, його тактику і стратегію, можна припустити, що він не допомагатиме Росії на шкоду своїм інтересам. Отже, не піде на кроки, які призведуть до розриву його відносин із Заходом, де основні ринки для КНР, де технології, де кредити, інвестори. Все, що сприяє економічному зростанню Китаю".