Чи чує нас світ: українці в 11 країнах нагадали про вбивство в Оленівці полонених "азовців"

Читать на русском
Автор
664
Українці вийшли на вулиці різних міст у 11 країнах, щоб нагадати про стратиу військовополонених у Оленівці. Фотоколаж "Телеграфу". Новина оновлена 06 квітня 2024, 10:13
Українці вийшли на вулиці різних міст у 11 країнах, щоб нагадати про стратиу військовополонених у Оленівці. Фотоколаж "Телеграфу".

Всі міжнародні організації усунулись від з’ясуванням обставин жахливого злочину росіян, скоєного в колонії №120 на Донеччині.

Полон — вбиває, а скоєні росіянами проти українських військових злочини, в тому числі й наймасовіший теракт в Оленівці, — потребує повного розслідування і покарання винних. З такими меседжами в різних точках світу від Європи до Австралії за останні півтора місяця вийшли на акції наші співвітчизники.

В багатьох країнах їх підтримували й місцеві жителі, шоковані звірствами агресора. Про ефект від таких заходів та плани на майбутнє "Телеграфу" розповіли їхні організатори.

З 2022 року жодного контакту

Ідея провести хвилю акцій в різних країнах світу, щоб нагадати про російський полон, в якому перебувають тисячі українських воїнів, належить ГО "Спільнота родин Оленівки". По підтримку її представники звернулись до колег-співітчизників. Відгукнулись 11 організацій у Польщі, Канаді, Швеції, Іспанії, Франції, Великій Британії, Ірландії, Німеччині, Італії, США та Австралії.

"На сьогодні з’ясуванням обставин жахливого злочину росіян, скоєного в колонії №120 в Оленівці на Донеччині в ніч проти 29 липня 2022, займається тільки українська сторона, — наголосила редактор ГО Олександра Мазур. — Всі міжнародні організації від цього усунулись. У січні 2023 року, зокрема, ООН розпустила місію, що мала встановити факт вибуху в бараку з військовополоненим, і не засудила Росію за цей теракт. МКЧХ не здатні й досі отримати доступ до тих українців, які вижили, щоб з’ясувати, в якому вони стані, чи отримують медичну допомогу.

На акції українці приносили плакати, написані різними мовами, щоб донести правду.

Так само з 2022 року нема жодного контакту з цими хлопцями і у їхніх родин. Єдине, деякі звільнені з полону військові розповідають, що бачили когось із вижилих з того бараку, де стався вибух. Але це трапляється дуже зрідка і це не детальна інформація. За даними нашої держави, лише 11 полонених, які вціліли під час теракту, були повернуті і понад 120 залишаються в руках росіян. Але точної кількості ми не знаємо як по загиблих, так і тих, хто вцілів, бо ще триває дорозслідування. Крім того, триває підготовка до подання позову в Міжнародний кримінальний суд, але скільки на це піде часу, невідомо".

Олександра додає, що важливо нагадувати про Оленівку та військовополонених, адже постійно стають відомі нові факти знущань з них і вбивств. Так, наприкінці березня моніторингова місія ООН оприлюднила дані, що за три місяці (з 1 грудня 2023 по 29 лютого 2024) росіяни скоїли 12 позасудових страт, внаслідок яких загинули щонайменше 32 українські воїни. Йдеться про випадки розстріли українців одразу після їхньої здачі в полон на Запорізькому напрямку.

Полон вбиває - про це не втомлюються нагадувати рідні воїнів, загиблих та поранених в Оленівці

Крім того, завдяки свідченням звільнених військовополонених, представники місії встановили: наших воїнів систематично піддають тортурам. А саме — б'ють, душать, катують електричним струмом, погрожують вбивством, вчиняють сексуальне насильство, морять голодом, позбавляють можливості користуватися засобами гігієни, тримають у неопалюваних приміщеннях тощо.

"Під дописами про ці факти, люди зазначають, що тема катувань у полоні не збирає багато переглядів, реакцій, хоча вона дуже важлива, — наголошує Олександра. — На ній має бути не тільки фокус уваги українців, а й світу. Бо саме таким чином ми можемо показати, що таке Росія, чому проти російської окупації, і загалом проти цієї країни треба активніше боротися. І мені здається, щоб це пояснити, треба діяти комплексно, а не розпорошено. Та, на жаль, під час підготовки до акції з'ясувалось: попри те, що українців багато в різних країнах, їхня активність низка. Регулярні заходи нечисленні, ще серед їхніх учасників значна частка небайдужих іноземців.

У Мілані на акції-нагадування про теракт в Оленівці показали обличчя полонених воїнів

Ми можемо тільки здогадуватися, чому так відбувається, і як цьому завадити. Бо мені здається, що діяти треба на рівні держави, щоб тримати людей згуртованими. І, до речі, діаспори про це теж казали, що власне підтримки українських посольств дуже бракує. Мені також не вистачає МЗС, загалом нашої держави. Бо навіть періодичні зустрічі з найвищими посадовцями не конвертуються в якусь ефективну співпрацю.

Одна така була у січні за участю Андрія Єрмака [керівник Офісу президента] та Кирила Буданова [начальник ГУР МО]. Одна з тем, про яку можна говорити на загал, — встановлення Дня пам'яті страчених військовополонених. Ми хотіли б, щоб вона була, бо полон продовжує вбивати, нас запевнили, що така дата буде. Вже квітень, але жодних зрушень не відбулось. Однак, ми не будемо зупинятися і продовжимо діяти, щоб нагадувати світу про злочини росіян"

За кордоном мають знати про жахливий теракт

Організатори акцій за кордоном наголошують, що роблять все можливе, щоб українське питання не зникало з порядку денного у громадах, де вони живуть. І різні акції — лише частина їхньої діяльності, але вагома. Наприклад, в Ірландії про Оленівку нагадали маршем і мітингом в центрі міста Корк, у відповідь — отримали підтримку і зацікавленість.

"В Ірландії приблизно 5 млн населення (дані станом на 2021 рік), а кількість прибулих після 2022 року українців становить понад 100 тисяч, тому історія боротьби українського народу є загальновідомою, — каже Олеся Житкова — історик, кандидат історичних наук і волонтер "Штабу Півдня", що організував акцію з учасниками хору "Калина". — Ми безмежно вдячні цій країні за потужну підтримку нашої держави та за наданий прихисток десяткам тисяч українців у ці непрості часи.

Водночас я не вважаю зайвим збільшувати активність із поширення інформації про перебіг війни та сприяння розв'язання питань із повернення українських військових і цивільних із російського полону. Ті жахи, які для них є щоденною реальністю, багато хто навіть не може уявити, і про це потрібно постійно говорити та роз'яснювати.

В ірландському місті Корк українці та громадяни інших країн пройшли маршем по центру.

На акції, присвяченій Оленівці, з промовами виступали активісти громади та небайдужі. Знайшла в собі сили поділитися власною історією Віра — дружина загиблого під час теракту Миколи Бабича (боєць в/ч №3057 Національної гвардії України брав участь в обороні Маріуполя, пройшов "Азовсталь", звідки потрапив у полон і перебував у бараці колонії №120, його тіло повернули й поховали на рідній Сумщині в червні 2023 року. — Авт.)

Ми порушили багато тем — про необхідність адвокації прав військовополонених, боротьби за розслідування воєнних злочинів російської армії, інформування людей за кордоном, поточні справи та завдання української громади тощо.

Ті ірландці, які прийшли конкретно на захід, уважно слухали виступи. Були ті, котрі підходили й питали, що відбувається, ми пояснювали. Коли ми йшли маршем центральною вулицею з різноманітними плакатами та вигуками, в тому числі на підтримку військовополонених, нас підтримували сигналами машин, аплодисментами, дехто вигукував "Слава Україні", нас знімали на відео".

Олеся додає, що попри намагання Росії через кремлеботів впливати на суспільну думку в Ірландії щодо війни в України, помітних успіхів ця політика не має і місцеві мешканці в більшості прихильно ставляться до українців. Емпатичною нацією проявили себе за роки повномасштабної війни й шведи. Ця країна в Скандинавії, що нещодавно вступила до НАТО, прихистила майже 50 тис. мігрантів з України.

"Швеція підтримує як біженців, що знайшли прихисток в країні, так і надає нам потужну військову допомогу, — зазначила в розмові Богдана Беринда (на фото зліва) — координаторка з питань військовополонених у Nordic Ukraine Forum. — Це взагалі одна з найтолерантніших країн стосовно питань українців.

Акції на підтримку України проходять щотижня, і чергова у Стокгольмі буде 7 квітня. Була окрема і з привернення уваги до жахливого злочину в Оленівці, і ми періодично так чи інакше нагадуємо про цей найжахливіший теракт стосовно військовополонених. Крім того, ми проводимо заходи на підтримку різних бригад, на яких збирають кошти як шведські, так і українські благодійні організації та волонтери.

Українці розгорнули дуже масштабну роботу у Швеції, наприклад, цими днями я перекладала для групи військових медиків, які проходять тут реабілітацію. Це велика програма, яку реалізує організація Repower Charitable foundation.

У Швеції дуже підтримують українців та надають нашій країні потужну військову допомогу.

Ми маємо потужну підтримку і з боку шведських політиків, громадських активістів, діячів культури, так і пересічних громадян. Наприклад, всі наші акції фіксує на камеру швед, який був воєнним кореспондентом в Афганістані. І загалом до акцій долучаються представники різних національностей — і грузини, і литовці, і поляки — всі, хто не байдужий до долі України. І самі шведи організовують акції на постійній основі.

Спитайте себе, чи виходили б ви в будень на підтримку якоїсь країни в будь-яку погоду? Я, наприклад, в собі сумніваюсь, а шведи це роблять, залучають велику кількість людей, які можуть привернути увагу і розкрити різні теми, які стоять за питаннями підтримки України. Не знаю, чим це пояснити, можливо, високим рівнем національної свідомості, але це вражає!"

У Кракові до учасників акції підійшла волонтер з Норвегії, взяла матеріали, і обіцяла поширювати інформацію про Оленівку.

ГО "Спільнота родин Оленівки" — як ініціатор закордонних акцій — зазначає, що нагадувати світу і Україні про злочин росіян, скоєний проти військовополонених, вони будуть і надалі. Доки всі ті, хто вцілів, не повернуться додому, а винні в тому, що вони були покалічені, а їх побратими загинули — не будуть покарані.

Як повідомляв "Телеграф", в Києві та інших містах України рідні полонених військових, які а наказом керівництва держави вийшли з "Азовсталі" майже два роки тому, постійно виходять на акції.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу