Бронь від служби за податки: яку "справедливу мобілізацію" обговорюють у Зеленського

Питання вдосконалення процесу мобілізації, зокрема, бронювання від призову до армії, залишаються предметом активних обговорень в Україні. Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що в країні планують новий справедливий механізм для чоловіків із високою "білою" зарплатою, які сплачують чималі податки.

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма пояснив, що таке економічне бронювання та як воно працюватиме. Деталі розповідає "Українська правда".

Відомо, що 7 лютого в першому читанні Верховна Рада проголосувала за скандальний законопроєкт, який передбачає масштабну мобілізацію. Раніше військові озвучували необхідні цифри — 500 тисяч осіб.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що для утримання додаткових військових потрібно виділити з бюджету ще 500 мільярдів гривень.

"По суті, країна опинилася на свого роду роздоріжжі: армія потребує людей, щоб стримувати ворога, а приватним і державним компаніям, які утримують армію, необхідно зберегти працівників, щоб мати змогу працювати", — заявив президент.

Для вирішення цієї проблеми, в Офісі президента пропонують запровадити механізм так званого економічного бронювання, який дозволить підприємствам забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, які підуть на утримання армії.

За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, це допоможе стабілізувати роботу економіки та зібрати додатково в бюджет дуже відчутну суму грошей.

Що таке економічна "бронь"

Ініціативна група в Раді, яку очолює голова економічного комітету Дмитро Наталуха, провела розрахунки щодо реальної кількості чоловіків, що можуть вступити до лав ЗСУ. В Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків від 25 до 60 років, які підлягають мобілізації. Це ті в кого є реєстраційний номер платника податків, тобто ІПН. Проте, з них лише половина доступна для призову, адже багато хто живе на окупованих територіях, за кордоном або має інвалідність.

Отож, мобілізувати можна лише дві категорії.

Перша – це близько 2,8 мільйона людей, які мають офіційне місце роботи, і понад 0,6 мільйона ФОПів.

Друга категорія – це чоловіки, які живуть в Україні, але держава не знає про них нічого, окрім ІПН: вони не працюють ніде, не сплачують податки, не служили в армії. Таких майже мільйон.

Звісно, що легше мобілізувати тих, хто засвідчив своє існування перед державою.

"ТЦК набагато простіше прийти на завод, дати план і за списком роздати повістки. Але зараз, після двох років війни, ситуація на багатьох підприємствах критична. Спочатку система мала певний запас міцності, і можна було забирати стільки, скільки було потрібно. Але зараз все натягнуто, як струна.

На всіх зустрічах великі підприємства говорять про те саме – що вони реально можуть стати, бо не вистачає людей", – підкреслює заступник глави Офісу президента.

Хто може претендувати на економічне бронювання

Офіс президента пропонує орієнтуватися на реальну заробітну плату працівників, з якої платиться податок. Ті, хто отримує понад 30-35 тисяч гривень на місяць, можуть претендувати на економічне бронювання. Це має сприяти виходу з тіньової економіки та збільшенню податкових надходжень.

"Головне – це навіть не гроші, а тотальна зміна економічної культури. Коли люди і компанії проживуть якийсь час і повністю попрацюють "в білу", то ніхто уже не захоче повертатись до зарплат у конвертах", – переконує Шурма.

Але ця концепція має свої недоліки. У великих містах 35 тисяч гривень — це реальна зарплата. Але в регіонах це проблематично. Тому малі фірми на околицях можуть сховатися від податків, бо не витримають такого навантаження.

Група Наталухи в Раді пропонує ввести новий спеціальний квазіподаток, такий собі військовий збір. Якщо роботодавець або ФОП хоче забронювати працівника, то має заплатити додатково 20 тисяч гривень на місяць за нього. Ці гроші мають йти тільки на оборону.

Обидві концепції передбачають, що додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік, що дозволить подвоїти бюджет на зброю для ЗСУ. Проте, бізнес та суспільство висловлюють сумніви щодо реальності та справедливості такого механізму. Чи буде він прийнятий, чи зазнає суттєвих змін, чи викличе нову хвилю протестів — поки що невідомо.

Раніше "Телеграф" писав, попри посилення мобілізації, у ТЦК назвали категорію населення, яку не призвуть. Є три види військового обліку ― призовників, військовозобов’язаних та резервістів.