Більше, ніж просто зупинені заводи: які наслідки останніх атак України на паливну інфраструктуру Росії

Нафтопереробна інфраструктура Росії за останні тижні зазнала численних атак Україні. Подекуди вони мали значні негативні наслідки для РФ.

Не дарма ж росіяни вже почали активну підготовку до можливих проблем з постачанням палива. Та вибиті нафтові потужності Росії, як пише OBOZ.UA, матимуть більш глобальні наслідки.

Планомірні атаки важливих нафтових обʼєктів у РФ спричини великі проблеми у роботі цих підприємств. Ба більше, аварія та санкції вивели на тривалий період з ладу нафтопереробний завод ЛУКОЙЛУ. Тож, галузь, яка для росіян слугує опорою економіки та забезпечує функціонування воєнної машини, може опинитись у кризовому положенні. До того ж у зоні дії українських дронів зараз перебувають 18 російських НПЗ.

Видання зазначає, що ці атаки є відповіддю України на аналогічні атаки росіян та направлені на позбавлення Кремля мільярдів доларів прибутків, які він використовує для фінансування війни. Майже половина доходів від експорту РФ торік було отримано через продаж нафти.

Проте атака на НПЗ не єдина ціль українських атак. Ще важливим є виведення з ладу важливої інфраструктури, яка залучена у військовому напрямку.

Що вже зазнало атак

Нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, який є найбільший російським терміналом з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні.

Головний нафтовий термінал "Новатек" Усть-Луга на Балтійському морі, який постачає паливо для російської армії. Усть-Луга для нинішньої Росії є дуже важливою. Скорочення або знищення потенціалу цього порту через такі удари призведе до втрати понад 40% російського нафтового експорту.

Туапсинський нафтопереробний завод на Чорному морі компанії "Роснефть", який припинив переробку нафти після пожежі. Тут виробляють нафту, мазут, вакуумний газойль і дизельне паливо з високим вмістом сірки. Звідси постачається паливо російській армії та за кордон.

Нафтопереробний завод "Славнафта" в Ярославлі — одне з найбільших підприємств з виробництва нафтопродуктів у РФ. У разі виходу з ладу установки в Ярославлі промисловість і транспорт в Росії дуже скоро можуть отримати великі проблеми.

І у вівторок, 30 січня, сталась атака на нафтобазу компанії АТ "Калуганафтопродукт", яку у Росії називають однією з провідних нафтових компаній. Вона ходить до десятки найбільших приватних нафтових компаній у світі за обсягами видобутку нафти.

Росіяни вже кажуть, що ще одна подібна атака і паливною кризи навесні не минути.

Зі свого боку Міненерго РФ офіційно заявило, що на тлі "аварій" на об'єктах ПЕК, найближчим часом буде знижено експорт палива.

Росіяни вже готуються до більшого

Критична інфраструктура росіян була введена в режим підвищеної готовності. А Міненерго агресора пропонує частково закрити небо, запровадивши зону обмеження польотів повітряних суден та інших літальних апаратів над об'єктами паливно-енергетичного комплексу. До того ж задля підвищення безпеки у Новгородській, Псковській і Ленінградській областях ночами відключають мобільний інтернет 4G – у всіх операторів, з 23:00 до 6:00. Таким чином росіяни сподіваються краще "глушити" БПлА.

Здійснювати атаки на таку далеку відстань Україна може завдяки отриманій зброї, проте західні партнери досі мають певні побоювання щодо атаки на територію РФ. Це, своєю чергою, впливає на надану допомогу.

"Всі далекобійні ракети, які передали Україну, обмежені в радіусі дії", — каже голова Центру вивчення та дослідження політичних рішень Нікола Тензер. Він зазначив, що французькі крилаті ракети Scalp EG, зазвичай, мають дальність 450 кілометрів, але дальність переданих Україні – 250 кілометрів.

Дрони — добре, але з ракетами картина була б інакша

Військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у коментарі для OBOZ.UA, сказав, що Україна прагне суттєво вплинути на логістику ворога та створити дефіцит паливно-мастильних матеріалів.

"Застосування Україною дронів проти тилових об’єктів на території РФ дійсно стало проблемою для наших ворогів. Це показує той факт, що ми маємо можливість впливати на найглибший їхній тил", — сказав він.

За словами експерта, більше значення мали б далекобійні ракети, адже сила дрона має обмеження.

"Що стосується побоювання західних політиків якоїсь відповіді з боку Росії на факт використання переданої зброї, то на мій погляд, це просто їхні відмовки. Нічого подібного Росія не буде робити в силу того, що воювати ще й проти НАТО вона просто фізично не може.

На жаль для нас, нинішні західні політики занадто толерантні та пацифістичні. Маю все ж надію, що це зміниться. Певні заклики з їхнього боку є, але поки що це не вийшло на офіційний рівень", – резюмував Олександр Коваленко.

Раніше "Телеграф" писав, що близько 4:20 у середу, 31 січня, безпілотник атакував нафтопереробний завод "Невський мазут" на Глухоозерському шосе у Петербурзі. У Росії заявили, що його було збито, але уламками пошкоджено кілька цистерн та припарковані авто.