Дивом врятовані: історії людей, які вижили під час жорстоких ударів РФ по Україні

Внаслідок ракетної атаки російських військ по Києву зранку 23 січня 22 людини було поранено, 13 з яких госпіталізовано. У Харкові тим часом кількість потерпілих від ракетної атаки перевалила за півсотні, шість людей загинуло. Число жертв, вочевидь, зростатиме, адже ще не всі завали розібрані. У Бериславі на Херсонщині травмований один чоловік.

Водночас, за повідомленням мера столиці Віталія Кличка у телеграм-каналі, в одній з квартир житловому будинку у Святошинському районі виявили не здетоновану бойову частину ракети. Можна тільки уявити, що було б, якби вона вибухнула…

Пощастило і дітям зруйнованого комплексу "Укрзалізниці" "Локомотив", де щодня тренується понад півтисячі дітей залізничників та тимчасово переміщених сімей, зокрема, з Маріуполя, Мелітополя, Херсона… У вівторок тренування там мали початися о 8:30.

"Телеграф" зібрав випадки, коли людям удавалося вижити під час ворожих атак з повітря лише завдяки щасливому збігу обставин.

Під прицілом турецькі журналісти

10 січня 2024 року росіяни атакували середмістя Харкова ракетами С-300. Одна з них розірвалася біля готелю, в якому зупинилися журналіст і фотокореспондентка одного з турецьких видань, котрі працюють на Харківщині, фіксуючи воєнні злочини армії агресора. Під час атаки вони знаходились у своїх номерах на другому поверсі, повідомляв "Главком".

"Я відчув страшний вибух, слідом ще один, полетіло скло. Уламками скла мені пошкодило руку. І я одразу вибіг на вулицю. Дуже злякався за свою колегу, вона була в сусідньому номері. Це зухвала атака на звичайний готель, ми завжди там зупинялися під час відряджень, це майже середмістя, і ми не очікували, що росіяни можуть вдарить по ньому. Жодних військових там не було", – розповів журналіст слідчим.

"Я почула гучний вибух, здійнявся пил, не було нічого не видно. В мене полетіли уламки. Я перебувала в шоковому стані, майже нічого не розуміла, що відбувається. Коли вибігла на вулицю, побачила там свого колегу із закривавленою рукою", – свідчила жінка.

Від смерті відділяли секунди

20 грудня 2023 р. один з уламків збитого ворожого безпілотного літального апарату вцілив у будинок родини Коліньків з села Сари Гадяцької громади Миргородського району на Полтавщині.

"Це трапилося о 21:15, – розповідає потерпіла Наталія Колінько. – У цей час чоловік був на роботі, я знаходилася у своїй кімнаті, а чотирнадцятирічний син – у своїй, грав на телефоні. Почувши незрозумілий свист, перелякана дитина забігла до мене. І тут же нас обдало гарячою хвилею. Я навіть не зрозуміла, що то було".

Жінці досі важко згадувати пережите, адже від імовірної смерті її сина відділяло всього кілька секунд і міжкімнатна перегородка – уламок прошив зовнішню стіну хати якраз у тому місці, де знаходилась дитяча.

На жаль, будинок родини зазнав значних руйнувань, жити в ньому неможливо, тому сім’я перебралася на квартиру до знайомих.

Рятівний погріб

16 червня 2023 р. російські окупаційні війська атакували Київську область. Уламки збитої ракети пошкодили житловий будинок в одному з населених пунктів регіону. У той час в будинку був 13-річний Роман, який дивом вижив. Про це він розповів для Радіо Свобода.

Хлопчика врятувало те, що, почувши сигнал повітряної тривоги, він вирішив спуститися у погріб, хоча зазвичай він із сім’єю чекав у вітальні.

Водночас у будинку родини хлопчика було зруйновано дах, вибуховою хвилею пошкодило стіни та вибито вікна.

"Якби Роман залишився у будинку, шансів вижити практично не було б", – зазначив начальник поліції Київщини Андрій Нєбитов.

Врятувалася завдяки телефонному дзвінку

14 січня 2023 року російська армія завдала ракетного удару по багатоквартирному житловому будинку в Дніпрі, внаслідок якого було зруйновано два під'їзди і загинуло 46 людей, серед яких три дитини, і 75 поранених (з них 13 дітей).

Серед тих, кому дивом удалося врятуватись — Світлана Галич та її 86-річний батько, повідомляло "Радіо Свобода". Вони мешкали у тому злощасному під’їзді, у який влучила ракета Х-22. Під руїнами загинуло кілька її сусідів та добрих знайомих.

"Коли стався вибух, ми з батьком опинилися під завалами в різних кімнатах і вже задихалися від диму й пилу, — розповідала Світлана. – Все в один момент: вибух, і летять вікна, двері. На мене падає шифоньєр. Там горить. Кричу: "Тату, ти цілий?". Він кричить: "Викликай швидку!". Нас урятувало тільки те, що в той момент у мене в руках був телефон – я встигла зателефонувати молодшому синові: "Женю, якщо можеш, ми задихаємося, порятуй нас". Батько сидів закривавлений і закиданий дошками. Ми як у пастці опинилися".

Син примчав до будинку. Рятувальники його спочатку не пускали, кажуть: "Пройти ніяк, там зруйнований під’їзд". І все ж пропустили. Женя забігає, а там залізна перегородка завалила наші двері. А ми з батьком із цього боку намагаємося вибратися… Вже задихаємося. Але син разом з поліцейським змогли трохи привідчинити двері й ми вилізли. Син ще й кота встиг знайти.

У медичному центрі залишився живим лише Рома

14 липня 2022 року о 10:40 ракета російських терористів зруйнувала приватну клініку "Нейромед" у центрі Вінниці. З 25 людей, хто був там на той момент, вижив лише 7-річний Роман Олексів, котрий разом з мамою приїхав зі Львова до бабусі в гості.

Хлопчику знадобилось обстеження, і того дня мама привела його у клініку. На жаль, вона загинула на його очах. Рома ж отримав важкі опіки — обгоріли обличчя, спина, руки, ноги. Крім того, у нього була черепно-мозкова травма та відкритий перелом плеча, постраждали внутрішні органи.

"Такі пацієнти в Україні не виживають", казали у львівській лікарні, куди потрапив Роман після стабілізації стану у Вінниці. Сподіватися вдруге на диво, що станеться, було примарно. Але Рома вижив! Переніс у Німеччині 31 операцію.

Через декілька місяців навчився ходити, а зараз навіть знову танцює і грає на баяні. Щоб не утворювалися рубці, змушений носити компресійну маску, що покриває його ніжки, ручки й майже повністю – голову та обличчя.

Рома пройшов через багато труднощів, але попереду їх не менше — лікування триватиме ще декілька років, розповідає BBC.