Чому відмовились від електронних повісток та чи буде демобілізація? В Раді розповіли, що відбувається зі скандальним законопроєктом

Епопея з обговоренням, розробкою і ухваленням положень нового закону про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби триває понад два місяці. Після низки гучних скандалів, пов'язаних з неприйнятними для суспільства пунктами майбутнього документа, нардепи і урядовці увімкнули "режим тиші", не наважуючись коментувати сумнівні норми.

У четвер, 11 січня, стало відомо, що проєкт закону все ж відправили на доопрацювання урядом. Що саме не влаштувало парламентарів у багатостраждальному документі і які шанси на ухвалення він тепер матиме, "Телеграфу" розповів член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Першим неочікуваним для суспільства рішенням нардепів стала відмова від впровадження електронних повісток в ТЦК. За словами парламентаря, з самого початку навколо цієї зміни точилося надто багато дискусій.

Зокрема, ідею електронного формату просував особисто міністр оборони Рустем Умєров. Своєю чергою, віцепрем'єр з цифровізації Михайло Федоров, виступив категорично проти цієї функції в "Дії".

"Виявилося, що без інтеграції всіх існуючих механізмів ця функція не буде працювати коректно. Після обговорення на Комітеті дійшли думки, що дуже важко контролювати цей процес без "Дії". Не маючи змоги точно з'ясувати чи отримала людина повістку і не реагує на неї, чи просто не отримала, впроваджувати проти неї якісь санкції ми не можемо – це не відповідає нормам Конституції і справедливості загалом. Тому він цієї норми ми відмовилися. Електронний кабінет буде формуватися, а вже оповіщення відбуватиметься в ході вручення повісток, як це передбачено на даний момент", – пояснив Федір Веніславський в коментарі "Телеграфу".

Втім, цифровізація вручення повісток стала не єдиним яблуком розбрату для авторів законопроєкту. Так, депутати не наважились ухвалити ще одну скандальну норму щодо розширення повноважень керівників ТЦК.

Початково передбачалося, що у разі неявки громадянина по повістці в ТЦК, керівництво військкомату матиме право вносити порушника до реєстру боржників, що тягнуло б за собою негативні наслідки у вигляді блокування банківських рахунків і права на керування автомобілем.

"Ця норма викликала заперечення у всіх, особливо у антикорупціонерів. Дискредитаційні повноваження керівника ТЦК точно не відповідають Конституції. Без рішення суду ніхто не може бути обмежений в праві власності та інших основоположних правах. Тому цього не буде в майбутньому законі", – зазначив нардеп.

Ще однією нормою, яка викликала здивування і обурення суспільства на етапі анонсування майбутнього документу, була можливість мобілізації інвалідів III групи. Ба більше, ходили чутки, що військові наполягають на позбавленні статусу непридатних до служби й інвалідів II групи.

За словами Федора Веніславського, ця ініціатива також не витримала критики під час обговорення і була відхилена парламентарями.

"Примусової мобілізації осіб з інвалідністю не буде. Це категорично неприйнятно. Водночас, мені особисто регулярно надходять листи від цієї категорії громадян, в яких вони висловлюють бажання і готовність воювати, якщо у них буде можливість звільнитися зі служби за власним бажанням. Тому ми залишили функцію добровільної мобілізації людей з інвалідністю, які можуть бути корисними для виконання певних функцій в армії", – зазначив політик.

Не забули парламентарі й про одну з найболючіших тем для військових та їхніх рідних – неможливість демобілізації під час дії воєнного стану. Федір Веніславський впевнений: паралельно з удосконаленням законодавства про мобілізацію необхідно чітко визначити підстави і строки демобілізації, в залежності від того, на яких ділянках фронту і посадах служив військовий.

За словами нардепа, попередньо розглядається можливість звільнитися з армії після 36 місяців служби. Втім, для кожного окремого бійця час, проведений на фронті, буде рахуватися за окремим алгоритмом.

"Для когось це може бути день за два чи навіть за три, для когось — день у день. Тобто, для тих, хто безпосередньо брав участь у бойових діях, ці 36 місяців сплинуть у два чи три рази швидше. Над деталями ми ще дискутуємо, але сама норма повинна бути чітко прописана у новому документі", – каже член Комітету ВРУ.

Щодо шансів на ухвалення закону в новій редакції, Федір Веніславський впевнений: якщо текст, поданий Кабміном до опрацювання, відповідатиме узгодженим нардепами нормам, процес не повинен зайняти багато часу.

За словами парламентаря, усі зауваження і застереження сформульовані Верховною Радою, були почуті представниками Міноборони, які обіцяли врахувати їх під час роботи над документом. Якщо сьогодні-завтра урядовий законопроєкт буде зареєстровано, документ має всі шанси бути ухваленим у першому читанні протягом 7-14 днів.