Пакети з кінцівками, цвинтарі та крематорії: як в Україні утилізують ампутовані руки і ноги важких "300-х" (фото)

"Є протокол. Ампутовану кінцівку просто кладуть у пакет, і вона їде разом із пораненим у шпиталь", — розповіла нещодавно доброволиця ПДМШ Наталія Мелещук. Її слова змусили замислитися: що насправді відбувається з біологічними відходами, які залишають по собі бойові дії? Особливо з огляду на те, що в Україні за час повномасштабного вторгнення провели близько 100 тисяч ампутацій.

Виявляється, система утилізації працює далеко не ідеально. В Україні функціонують лише три крематорії — у Києві, Одесі та Харкові. Для порівняння, у Польщі, яка не перебуває у стані війни, їх близько 65. У деяких регіонах України ампутовані кінцівки ховають у спеціальних секторах кладовищ, хоча на практиці цей процес нерідко виглядає хаотично.

Біовідходи: як утилізують частини тіл військових?

В Україні ампутовані частини тіла класифікують як медичні відходи класу "Б" або "Г" — небезпечні для здоров’я, тому їх утилізація відбувається в суворо контрольованих умовах.

Найпоширеніший метод — інсинерація (спалювання) у високотемпературних печах. Якщо це неможливо, біовідходи захоронюють на спеціалізованих полігонах. Деколи матеріал використовують для досліджень або навчання (за письмовою згодою пацієнта чи родичів).

Ампутації в Україні сягнули масштабів Першої світової війни

Майже 100 тисяч ампутацій є небаченою кількістю у нещодавніх збройних конфліктах на Заході. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ. – Ред.), лише протягом 2022—2024 років в Україні провели 93 566 ампутацій.

Протезист MCOP Protesis з США Джеймс Вандерсі у сюжеті для "Голосу Америки" підкреслює: кількість людей з ампутаціями в Україні — майже вдесятеро вища, ніж йому доводилося спостерігати під час воєнних конфліктів у Іраку та Афганістані. 45% ампутацій в Україні – це верхні кінцівки. На жаль, такі кінцівки неможливо пришити назад через рвані рани, а також через загрозу інфікування.

Кінцівку кладуть у пакет і евакуюють разом з "300-м"

Бойові медики, медики евакуацій часто стикаються з дуже складними ситуаціями, коли пораненому відриває частину тіла і її неможливо евакуювати разом із бійцем.

— Зазвичай ампутована кінцівка їде разом із пораненим у пакеті у госпіталь,- розповідає бойова медикиня 157-ї ОМБр Юлія "Куба". — Умовно, боєць підірвався на міні, у більшості випадків це низька ампутація — десь у районі стопи або гомілки. І найчастіше від стопи просто нічого не залишилося. Все залежить від обставин. Якщо пораненого довго тягли з позиції, то ногу могли залишити на місці вибуху. Бо тягнути бійця під вибухами — дуже важко: бронежилет, шолом, зброя. Уявіть, як важко евакуювати людину під обстрілами. І ніхто не буде ризикувати життям, щоб окремо забрати відірвану кінцівку.

ДНК-сліди: чому ампутовані кінцівки не залишають на полі бою?

Штурмовичка, бойова медикиня 47-ї ОМБр Олена "Риж" поділилася з "Телеграфом" реальними історіями про долю ампутованих кінцівок після того, як пораненого евакуювали.

– Якось я ампутувала хлопцю поранену руку, закопала, а потім прийшов наказ відкопати та евакуювати її з іншим загиблим. У мене навіть відео є — як ця рука була в ямі. Я її дістала, поклала в пакет. Спочатку не зрозуміла, навіщо це. Але потім, коли почала дізнаватися, все стало ясно. Це роблять, щоб не залишати ДНК-слідів. Бо, наприклад, якщо ми колись повернемося на територію ведення бойових дій і знайдеться якась кінцівка, доведеться робити ДНК-експертизу. А людина може бути живою — просто без цієї частини тіла.

Також нещодавно евакуйовували бійця – йому відірвало стопу. Пальці були повністю роздроблені, все вщент. І я на власні очі бачила, як лікарі це все відрізали, пакували в пакет і відправляли разом із пораненим у лікарню. На стабілізаційних пунктах кінцівки не утилізують — це роблять в лікарнях. Іноді навіть не встигаєш це осмислити, просто дієш за обставинами,- розповідає "Риж".

Реімплантації: "Правило трьох пакетів"

В окремих випадках, у разі відсутності рваних і "брудних" ран, ампутовані кінцівки є шанс врятувати — їх реально пришити, тому треба правильно зберегти сегмент. Оптимальна температура для транспортування — +4°C. Ідеально — спеціальний медичний контейнер, але якщо його немає, допоможе простий алгоритм "Правило трьох пакетів":

Перший пакет: покладіть відчленовану кінцівку (руку, ногу, палець) у чистий поліетиленовий пакет і герметично зав’яжіть.

Другий пакет: помістіть перший пакет у другий — з чистою водою.

Третій пакет: покладіть ці два пакети в третій — з льодом або будь-чим холодним (заморожене м’ясо, морозиво тощо).

— Упевнюємося в безпеці, зупиняємо кровотечу, використовуємо "правило трьох пакетів" або просто чисту тканину — і далі включаємося ми, — каже хірург Валерій Халдай. — Працює бригада мікрохірургів. І, в принципі, шанси, що кінцівку можна пришити, якщо все правильно зроблено, є.

В Україні випадки успішного пришивання відірваних кінцівок є надзвичайно рідкісними. Вибухові та вогнепальні поранення зазвичай призводять до серйозних пошкоджень тканин, що робить реімплантацію технічно складною або неможливою.

Останки утилізує морг

– Останки утилізує морг. Кожна частина тіла складається в окремий пакет і маркується, проводиться обробка біоматеріалу та підготовка до утилізації, — коментує Віталій Пічка – судинний хірург Національного центру хірургії та трансплантології Шалімова (Київ).

Багато лікарень і військових шпиталів мають договори з компаніями, які збирають біоматеріали у герметичних контейнерах та утилізують їх інсинерацією або через лікарняні крематори.

Захоронення

За медичними та екологічними нормами, ампутовані кінцівки можуть бути захоронені в спеціально відведених для цього місцях. До прикладу, на кладовищі у Гаразджі, неподалік Луцька є сектор для захоронення біовідходів. Саме сюди щомісяця привозять близько тонни людських решток, інформує місцеве видання Конкурент. З військового госпіталю біовідходи привозять власним транспортом.

Захоронення проводиться на спеціальному секторі кладовища. Кожен ящик з рештками закопують в окрему яму, аби вони швидше перегнивали. Якби крематорій виділили на біодвідходи, землю б не використовували під захоронення.

"Яма Беккарі"

Останки інколи захоронюють на територіях полігону твердих побутових відходів, в так званих ямах Беккарі, або біоямах. Це спеціальна споруда для швидкого та безпечного знищення трупів тварин, а також відходів, таких як ампутовані кінцівки. Ці ями забезпечують швидке розкладання біоматеріалу та знищення патогенних мікроорганізмів.

Конструкція: Яма викопується на глибину 9–10 метрів і обкладається волого- та термостійкими матеріалами. Вона оснащена герметичною кришкою з отворами для доступу повітря, що сприяє аеробному розкладу та швидкому знищенню біоматеріалу. Обмеження: У таких ямах не рекомендується знищувати трупи тварин, які загинули від сибірської виразки, через ризик поширення інфекції.

Спалювання

Для цього використовують спеціальні печі, де медичні відходи, включаючи людські кінцівки, знищуються при високих температурах. Це дозволяє повністю усунути біоматеріал, мінімізуючи ризики поширення інфекцій та забруднення. В Україні є крематорії для тварин, де можуть проводити таку процедуру, але вони часто використовуються й для людського біоматеріалу.

У Польщі діє близько 65 крематоріїв, тоді як в Україні їх лише три. У Дніпрі планується запуск крематорію для біовідходів, що сприятиме більш ефективній утилізації медичних відходів, оскільки найближчий діючий — у Києві. Але цього недостатньо для країни, де кожен день приносить нові втрати й травми.

Мікрокрематорії

Ексочільник державного патологоанатомічного центру України Михайло Андрєєв вважає, що найефективнішим способом утилізації медичних біовідходів є створення спеціальних мікрокрематоріїв. Це дозволить зменшити навантаження на систему охорони здоров’я та зробити процес утилізації більш безпечним і контрольованим. Однак в Україні є дуже обмежена кількість мінікрематоріїв. Альтернативою раніше слугували крематорії для тварин.

Воєнний стан: зміна правил

Нові правила утилізації: Станом на 2025 рік в Україні суттєво змінилися правила поводження з медичними відходами — зокрема, ампутованими кінцівками. Приватні компанії: Через навантаження на державні медзаклади до процесу утилізації залучили приватні компанії. Вони забирають відходи, перевозять у спеціальних контейнерах і знищують згідно з новими стандартами. Серед таких — ОЛЕСТАС ЕКО, УкрЕкоПром, УтільВторПром. Вони займаються транспортуванням, утилізацією та оформлення документів.

Це дуже важлива і важка водночас тема. Масштаб ампутацій серед українських військових величезний, а проблема утилізації кінцівок – лише одна з багатьох гуманітарних криз, спричинених збройним вторгненням РФ.