На фронті загинув письменник Микола Головенко

Читать на русском
Автор
544
Микола Головенко Новина оновлена 17 листопада 2024, 16:21
Микола Головенко. Фото Колаж "Телеграф"

Він мріяв про медіа для ветеранів і відмовлявся від мандата депутата

Доброволець Микола Головенко з Тернопільщини приєднався до лав ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення. На фронті перебував попри наявність законних підстав для демобілізації.

Востаннє боєць вийшов на зв'язок 12 листопада. Після цього зв'язок із ним обірвався. За інформацією побратимів та командування, Микола загинув під час виконання бойового завдання на "нулі". Через інтенсивні бої тіло наразі неможливо евакуювати, пише депутат міської ради Тернополя Іван Сороколіт на своїй сторінці у Фейсбуці.

Микола Головенко був високоосвіченим інтелектуалом та письменником. До війни активно займався громадською діяльністю у команді "Сила Людей Тернополя". Головенко відмовився від депутатського мандату, натомість став головним редактором виборчої програми політичної сили. Навіть під час служби продовжував підтримувати волонтерські ініціативи та допомагав іншим військовим.

Дружина захисника Олена Моцал підтвердила інформацію про зникнення безвісти чоловіка на передовій. За її словами, Микола перебував на найгарячіших позиціях Покровського напрямку.

"Мій коханий чоловік, моє серце, моє життя, Микола Головенко зник безвісті. Побратими та командування підтверджують, що він загинув. Із вівторка, 12 листопада, він не виходив на звʼязок. Зараз за цей напрямок йдуть дуже інтенсивні бої і його не можуть звідти вивезти. Перебував Микола на самому нулі. Але я ще хочу зберігати крихту надії та вірити, що він повернеться", — написала жінка.

Як пише журналістка Iryna Horokhovianko, Микола мав набір створити медіа для ветеранів. "Але у нього ніколи не було перешкод до цілі. Чого вартує лише розповідь про те, як будучи студентом, видав книгу… Сльози безперервно ллються, а спогади оживають: Тренінг "Як продати себе?", мій перший фестиваль, довгі бесіди про страхування та життя … чимало пропозицій спільних проектів. А ще — навчив читати та любити вірші Вінграновського. Він вірив у людей так сильно, що вони самі починали вірити у себе. Так було і зі мною…", — йдеться у дописі жінки.

Раніше "Телеграф" також писав про загибель на фронті захисника, що загинув під Авдіївкою. Його тіло змогли поховати в рідному місті Шепетівка лише за рік після смерті.