Кращий за українські БТР: Латвія надасть Україні Patria, проте не одразу (відео)

Виробництво локалізовано в Латвії, проте головне — у Фінляндії

Західні партнери України продовжують допомагати засобами оборони від Росії. Зокрема, Латвія готує новий пакет військової допомоги.

В нього входитимуть бронетранспортери Patria, дрони, а також підготовка солдатів. Проте отримає допомогу Україна не цього року, а наступного. Окремо варто зупинитися на бронетранспортері Patria AMV.

Його виробляє фінська однойменна оборонна компанія. Він може бути з колісною формулою 8×8 або 6×6. Цей БТР відомий високим рівнем протимінного захисту, наприклад, може витримати вибух до 10 кг у тротиловому еквіваленті. Додатковою особливістю є швидкість, маневреність та мобільність системи на пересічній місцевості. Це досягається завдяки гідропневматичній підвісці, яка регулює кожне колесо окремо.

Машина має кілька варіантів та локалізацій. Серед них і латвійський, який почали в серпні цього року випускати в межах цієї країни. Загалом Patria AMV може вироблятися у вигляді базової платформи, платформи з високим дахом та платформи для важкого озброєння. Базова платформа зокрема може бути БТР, БМП, санітарною машиною, розвідувальною машиною, мінометною машиною, ПТРК тощо. З 2013 року випускається оновлений варіант Patria AMV XP, де остання абревіатура означає екстра, зокрема екстра захист. ЗСУ знайомі з таким БТР — польська локалізація під назвою Rosomak, вже експлуатується силами оборони.

Також повідомлялось, що фінська компанія розглядає можливість локалізації виробництва і в Україні. Портал Defense Express зазначає, що порівнюючи поточну версію Patria AMV XP (може мати максимальну бойову вагу у 32 т, нарощувати захист до 30-мм у лобовій проєкції, до 14,5-мм у круговій, витримати вибух 10-кг фугасу під колесом/ корпусом чи постріл з РПГ-7), український БТР-4 поступається. Навіть максимальні можливості модернізації БТР-4 не дотягують по бронезахисту до параметрів Patria AMV XP. Причина — застаріла підвіска, яка перекочувала з попередніх моделей. Через це вантажопідйомність не дозволяє нарощувати броню.

Раніше "Телеграф" розповідав про використання роботизованої платформи "Вепр" в ЗСУ. Вона змогла витримати 16 "скидів" окупантів та все одно виконати місію.