Москва і Пітер — в зоні досяжності: що відомо про розміщення далекобійних ракет США в Європі (карта)

На липневому саміті НАТО у Вашингтоні було оголошено, що США розмістять на території Німеччини далекобійні ракети. Днями з повною підтримкою такого рішення виступила навіть президія Соціал-демократичної партії (СДПН) німецького канцлера Олафа Шольца, відома як "партія миру".

Тож де й коли з’являться ракети, і яких точок у Росії вони потенційно зможуть досягати, розповідає "Телеграф".

Історія повторюється?

Варто зазначити, що це не перший подібний випадок. Так, у грудні 1979 року НАТО оголосило про розміщення американських ракет середньої дальності в Західній Європі у відповідь на розгортання Радянським Союзом на Європейській частині СРСР балістичних ракет середньої дальності РСД-10 "Піонер" (SS-20 за класифікацією НАТО. — Ред.).

Союзники по НАТО домовилися, що США серед іншого поступово розмістять у Німеччині ракети Pershing II, здатні нести ядерну боєголовку, і крилаті ракети Tomahawk, водночас продовжуючи переговори з СРСР.

В Альянсі сподівалися домогтися підписання угоди про контроль над озброєннями, яка усунула б потребу у такій зброї. Та досягти домовленостей не вдалося. 1985 року, попри внутрішні суперечки між країнами-членами НАТО і протести німецьких громадян, розгортання американських ракет у Європі було завершене.

Вже 1987 року президент США Рональд Рейган і генсек ЦК Компартії Радянського Союзу Михайло Горбачов врешті підписали Договір про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності. Дві країни сукупно ліквідували 2692 ракет, 1846 з них — з боку СРСР.

У лютому 2019 року тодішній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що США вийдуть з Договору через порушення Росією протягом тривалого часу його умов, зокрема через розробку й розгортання Москвою ракетної системи 9М729, яка має радіус дії понад 500 км. Хоча росіяни неодноразово заперечували це.

2 серпня 2019 року дія Договору між Вашингтоном та Москвою остаточно добігла кінця після того, як обидві сторони з нього вийшли.

Зараз, на тлі російської агресії в Україні та систематичних погроз Москви в бік західних столиць, у союзників по НАТО виникла потреба зробити крок задля стримування Кремля. Тож американські ракети знову повернуться до Німеччини.

Де і коли з’явиться зброя?

Планується, що поступове розміщення далекобійної зброї почнеться з 2026 року.

Як роз’яснює Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS), Німеччина була обрана для цього не випадково, адже у Вісбадені ще з 2021 року діє 2-га багатоцільова оперативна група США, в рамках якої розгорнуто вогневий батальйон стратегічного призначення, який, ймовірно, й буде оснащений новою зброєю. Мова про:

• версію "земля-земля" ракети SM-6;
• ударну крилату ракету Tomahawk (LACM);
• ракету Precision Strike Missile (PrSM);
• високошвидкісну гіперзвукову систему HGV (або Dark Eagle).

"Ракети Tomahawk мають дальність понад 1500 км, тоді як один з поки що недоопрацьованих варіантів PrSM досягає 1000 км. Зброя радіусом дії 1000 кілометрів ставить всю Калінінградську область і більшу частину Білорусі в зону дії точок запуску в Східній Німеччині і зможе досягти материкової частини Росії біля кордону з Латвією, якщо буде запущена з далекого північного сходу Німеччини.

Система з найбільшим потенціалом для досягнення цілей у глибині Росії – це HGV, відома як Dark Eagle. Точна дальність дії системи засекречена, але представники США, які контролюють її розробку, описали її як систему середньої дальності, припускаючи, що вона становить понад 3000 км", — йдеться у матеріалі IISS.

Тож зона досяжності може накривати не лише Москву та Санкт-Петербург, а й віддалені російські області в Європейській частині РФ.

"Рішення підкреслило зміну поглядів США та деяких європейських союзників по НАТО щодо переваг володіння наземними звичайними ударними можливостями великої дальності після вторгнення Росії в Україну 2022 року", — підкреслюють експерти.

Водночас ще кілька країн-членів НАТО оголосили про власні подібні плани. Франція, Німеччина, Італія та Польща підписали угоду про наміри спільно розробити поки невизначену високоточну систему великої дальності. Попередньо, йдеться про зброю із радіусом дії 1000–2000 км.

Чим може відповісти Москва

За інформацією Міжнародного інституту стратегічних досліджень, цілком ймовірно, що Росія розробляє (або вже розробила) інші наземні ракетні системи з дальністю понад 500 км.

"9M729 — це один із типів зброї, яку Путін міг би "розкрити" в певний момент як відповідь на заплановане розгортання ракет США", — йдеться в матеріалі.

Є ще кілька інших систем, які Росія може розгорнути у відповідь. Зокрема, наземну версію протикорабельної ракети "Циркон" зі швидкістю п’ять і більше Махів. Росія кілька разів використовувала її проти України та пристосовувала до запуску з наземної платформи.

Також у російському арсеналі є варіант балістичної ракети малої дальності 9K720 "Іскандер-М" з радіусом дії близько 600 км.

Є ймовірність, що Росія також відновила розробку балістичної ракети середньої дальності "Рубіж", яка була відкладена 2017 року.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що арсенал далекобійних ракет України може поповнитися крилатою ракетою JASSM. Питання про її передачу обговорюють в адміністрації Джо Байдена.