Провал Путіна і найбільша загроза для Кремля: як на Заході оцінили наступ ЗСУ в Курській області
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2314
Західні медіа аналізують головні цілі битви за Курську область
З 6 серпня триває несподіваний наступ українських сил на Курську область Росії. Бійцям вдається просуватися все далі вглиб російської території, і попри вдаваний контроль над ситуацією, Кремль провалюється в спробах присікти операцію. Натомість на Заході, схоже, схвалюють такий стратегічний хід Києва.
"Телеграф" проаналізував, що іноземні медіа пишуть про українську операцію на Курщині.
Кар’єра Сирського на кону
Журнал The Economist повідомляє, що Україна залучила підрозділи щонайменше з чотирьох елітних бригад і накопичила значні засоби ППО для операції. При цьому атака на Курську область "оповита хмарою таємниці".
"Західні уряди були заскочені зненацька. Джерело в українському Генштабі, яке перебуває біля кордону, зізналося, що не знає повної картини. "Нам сказали пакувати валізи 4 серпня", — каже він. Командири не сказали, куди ми прямуємо, і ми все ще бачимо лише частину". Шок, несподіванка і тиша нагадують ситуацію, якої досягла Україна перед черговим блискавичним наступом, на Харківщину, наприкінці 2022 року".
Видання нагадує, що попередні рейди через кордон здебільшого проводилися під керівництвом української військової розвідки, а ця операція "тісніше пов’язана" з новим головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, "якого так критикували". І регулярні армійські частини вперше залучені до рейдів.
"З такими високими ставками кар’єра генерала Сирського цілком може залежати від цього. Повідомлення з прифронтових українських лікарень свідчать про те, що кількість втрат уже зростає. Люди все ще можуть сумніватися, чи було розумно виділяти стільки військ для вторгнення, поки ситуація на критичних лініях фронту хитка. Відповідь буде залежати від успіху операції", — зазначається в матеріалі.
Джерело The Economist у Генштабі порівнює це з грою в шахи. Подальші кроки України визначатимуться відповіддю Росії: "Або вони реагують і перекидають сюди більше сил, або не реагують, і ми можемо рухатися далі".
Також безпосередньо в центрі уваги — газоперевантажувальна станція "Суджа", єдина точка входу російського газу до Європи.
"Але незрозуміло, що контроль над цією станцією може принести Україні. Як Україна, так і Росія зацікавлені в його безперебійній роботі, враховуючи плату за транспортування, сплачену Україні, і фінансові труднощі російського "Газпрому", який бореться під тягарем санкцій".
Також джерело видання у військових колах відкидає домисли щодо нібито прагнення України захопити Курську атомну електростанцію. Більш здійсненною метою може бути створення незручної "буферної зони" на кордоні.
"Зелене світло" від Заходу
За даними видання Politico, немає жодних ознак того, що західні союзники чинять тиск на Київ через події у Курській області.
"Включаючи Німеччину, союзника, який часто не хотів ризикувати провокувати російського лідера Володимира Путіна, особливо коли мова йде про надання українцям зброї, яку вони могли б використати, аби атакувати Росію", — йдеться у матеріалі.
В коментарі виданню МЗС Німеччини роз’яснило: Україна має право на самооборону, і це "не обмежується її власною територією".
Ба більше: багато політиків консервативної опозиції Німеччини рішуче підтримують український наступ — і використання німецької зброї по території РФ. Родеріх Кізеветтер, впливовий депутат Бундестагу від Християнських демократів, сказав, що для Києва цілком законно завдавати ударів по "опорним пунктам" у Росії зброєю, наданою Німеччиною.
"Питання про те, чи задіяна західна зброя, не виникає, тому що після її доставки це українська зброя", — сказав Кізеветтер.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц наразі не перериває свою літню відпустку, аби зробити заяву з приводу українського наступу: "Канцлер майже завжди йшов в ногу зі США, коли мова заходила про допомогу Україні у всьому, від бойових танків до систем протиповітряної оборони".
Видання нагадує, що і Берлін, і Вашингтон змінили політику щодо ударів по російській території у травні у відповідь на російський наступ на Харків. Схвалення Вашингтона тоді було дуже ретельно сформульованим і обмежувалося районами поблизу Харківщини.
"Це не той район, де українські війська перетнули кордон цього тижня — у деяких місцях вони проникли приблизно на 50 кілометрів у глиб Росії. Але США не дуже переймаються через наступ", — зазначається в матеріалі.
Змінити умови переговорів
Журнал Foreign Policy публікує матеріал під назвою "Вторгнення України в Росію може швидше завершити війну".
"Операція демонструє здатність України досягати ефекту несподіванки та використовувати раптові прориви — того, у чому Росія постійно зазнавала невдач з початку свого вторгнення. Це також перший випадок, коли Росія зазнала вторгнення іноземних військ після Другої світової війни, чітко показуючи росіянам, що кривава війна, яку вони розв’язали проти свого сусіда, повернулася додому", — йдеться в аналітичній статті.
Видання нагадує, як раніше у Вашингтоні, Берліні та серед засобів масової інформації точилися дискусії щодо передбачених "червоних ліній" Кремля, які мали б розпочати Третю світову війну та ядерний Армагеддон, причому однією з "ліній" було перенесення війни на територію Росії за допомогою західної зброї. Останнє тепер сталося.
"Одне з широко поширених припущень полягає в тому, що це може призвести до швидшого завершення війни. Операція дає зрозуміти президенту Росії Володимиру Путіну, що Україна зберігає значний потенціал, щоб завдати болю Росії. І якщо українські війська зможуть утримати та зберегти контроль над російською територією — на якій вони, схоже, окопуються, завозячи більше техніки та будуючи нові оборонні лінії, — це може посилити вплив України на будь-які потенційні переговори про припинення війни.
Вже зараз блискавичний набіг України на Росію підриває широко поширену думку про те, що Путін тримає всі карти, щоб диктувати умови припинення вогню.
Київ ніби сигналізує, що важіль впливу на переговори є однією з цілей наступу", — зазначається в матеріалі.
До цього Україні не лише бракувало важелів впливу на переговори, але й Росія також успішно просувала серед аудиторії по всьому світу свій підхід "земля в обмін на мир" для припинення цього етапу війни.
"Київ, можливо…намагається змінити наратив переговорів — від угоди "земля за мир" до угоди "земля за землю". Це ставить Путіна в безвихідь: втрата контролю над частинами власне Росії є величезною незручністю для Кремля".
Провал Путіна та його розвідки
The Washington Post пише про те, що операція українських військ на Курщині стала "найбільшим викликом для президента Володимира Путіна з часів повстання найманців "Вагнера" 2023 року".
"Поки російські військові намагаються подавити несподівану атаку, яка триває вже четвертий день виникли питання щодо провалів у розвідці та стратегії, які дозволили українським військам перетнути кордон і захопити, за оцінками деяких російських аналітиків, близько 100 квадратних миль (258 кв. км) території в Курській області — це найбільша контратака на російську землю з моменту вторгнення Путіна в Україну", — йдеться в статті.
Атака, на думку журналістів, застала російську оборону малоукомплектованою та, здавалося, несвідомою.
На умовах анонімності один російський бізнесмен сказав WP, що "це дуже великий удар по репутації російської влади, військових і Путіна".
"За два з половиною роки шкода території Росії була мінімальною, крім окупованих територій [в Україні]. Це були лише дрони, — додав він. — Зараз невідомо, скільки жертв. Були певні руйнування, і зрозуміло, що вони не в змозі це швидко зупинити".
Видання зауважує, що деякі російські аналітики побоюються, що повернення території, захопленої українськими військами, може зайняти багато часу, якщо Москва не відреагує.
"Українські бригади мали б час окопатися на укріплених позиціях, що потенційно дало б Києву потужну розмінну монету в разі майбутнього припинення вогню чи мирних переговорів", — підкреслюється в статті.
До прикладу, пов'язаний із Кремлем політолог Сергій Марков заявив: якщо українці діятимуть з такою ж швидкістю, як Росія на певних ділянках, "може знадобитися рік, щоб повернути Курську область".
"Це провал усієї системи розвідки, і оскільки Путін відповідальний за це, то зрозуміло, що це удар по Путіну", — також сказав російський політолог.
Точно більше, ніж пробна атака
Британська газета The Telegraph, посилаючись на західних аналітиків, пише: атака на Курщину може виявитися успішною, якщо змусить росіян перемістити війська з лінії фронту на сході України, де вони досягли значних успіхів.
Конрад Музика, військовий аналітик Rochan Consulting, сказав: "Схоже, українці хочуть захопити якомога більше російської території, ймовірно, окопатися, і змусити росіян воювати за неї. Також можна очікувати, що частина сил буде перенаправлена з інших районів, наприклад, Харківської та Донецької областей.
У цьому контексті Київ міг проводити операцію "зворотний Харків" [російська атака в травні], щоб змусити росіян розвести свої сили та послабити тиск в інших місцях".
Британська служба BBC звертає увагу на те, що в Курській області оголошено "федеральний надзвичайний стан" — крок, який підкреслює, наскільки серйозна нинішня ситуація.
"Попри розгортання резервних військ і наказ про евакуацію, Росія не змогла сповільнити темп цього українського просування.
Це більше, ніж пробні атаки, які ми бачили в минулому. Це скоєна атака, яка шокувала російську армію та Кремль. Останні 18 місяців саме Москва диктувала динаміку цієї війни.
Тепер їй доводиться стримувати цю атаку, а також критику всередині країни за те, що вона не запобігла їй.
Попри тривале занепокоєння Заходу щодо ескалації, союзники України погоджуються, що ця операція належить до її права на самооборону", — пише видання.
Редакція Bloomberg акцентує, що на черговому засіданні російської Ради безпеки в п’ятницю Путін "виглядав похмурим, хоча й не прокоментував кризу, яка переростає в найсерйозніший воєнний виклик для Кремля з моменту минулорічного короткочасного заколоту лідера найманців "Вагнера" Євгена Пригожина".
Більше про те, що відбувається зараз у Курській області, можна дізнатися на "Телеграфі" у спеціальному розділі, присвяченому бойовим діям у регіоні.