На нас чекає дуже складний квітень: генерал назвав три помилки ЗСУ

Окупанти намагаються наступати на тактичному рівні, але обвалу фронту після виходу ЗСУ з Авдіївки не сталося

Україна увійшла у квітень в стані перезавантаження. Перезавантажуються наші силові органи, включно з Радою національної безпеки, де змінилися керівництво та завдання. Продовжуються спроби перезавантажити процес мобілізації. Ми перезавантажуємо методи ведення війни з огляду на нові реалії, коли допомогу з боку партнерів знижено, а Росія нарощує наступальні дії.

Про проблемні моменти російсько-української війни та способи їх розв'язання "Телеграфу" розповів генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006—2010 рр.) Ігор Романенко.

Після перезавантаження вищого військового керівництва, в Україні відбулося перезавантаження керівництва РНБО, зазначає Ігор Романенко. Президент ставить завдання нового бачення використання цієї структури з упором на досвід Зовнішньої розвідки, колишній глава якої Олександр Литвиненко став новим секретарем РНБО.

"При цьому слід розуміти, що Рада безпеки — консультаційний орган. Не варто очікувати від нього розробки доктрин, ухвалення стратегічних рішень тощо. Тим більше, що планів у нас буває багато, а ось реалізація явно кульгає. Як і критична оцінка ситуації, робота над помилками тощо", — наголошує генерал.

Триває третій рік повномасштабної війни, а ми маємо колосальні проблеми у питаннях мобілізації, акцентує він. Старе законодавство у цьому плані неактуальне з урахуванням воєнного часу.

"А структури, які займаються мобілізацією (ТЦК) не мають ефективних інструментів для якісного виконання своїх функцій. Тим більше, що вони мають працювати пліч-о-пліч з державою. Як мінімум — з Міноборони, яке переклало відповідні функції на Генштаб, а той — на Сухопутні війська. Внаслідок цього процес завис", — констатує експерт.

При цьому, продовжує він, Рада відпочиває, прем’єр Шмигаль та головком Сирський розмірковують про те, що не варто призивати 500 тисяч осіб.

"Та призвіть для початку хоча б 200 тисяч! Необхідно терміново поповнювати бойові бригади, які воюють, маючи серйозний некомплект. Не кажучи вже про те, що не формуються резерви — ані оперативні, ані стратегічні", — обурюється Ігор Романенко.

А противник тим часом, наголошує генерал, продовжує широкомасштабний наступ. І готує новий.

На жаль, у нас не зроблено висновків і за невдалими підсумками наступу 2023 року, вважає Ігор Романенко. За його словами, сили, які могли пробити пролом у ворожій обороні на якомусь одному напрямку, розпорошили на три, а до осені та на чотири (плацдарм на лівому березі Дніпра в Херсонській області). За такого підходу стратегічного успіху бути не могло, констатує генерал.

Ще одним мінусом він називає те, що не було своєчасно ухвалено рішення про будівництво системи оборони.

"Вже з середини минулого року цим слід було займатися, — упевнений експерт. — Тим більше, що сам противник продемонстрував, як це слід робити. Буквально за пів року росіяни організували серйозну оборону на Запорізькому напрямку. І ми змогли пробити лише першу лінію з трьох. І було очевидно, що, коли нам не вдався наступ, незабаром свій хід зробить противник. Але у нас масштабне будівництво оборонних укріплень почалося до ладу лише цього року".

До всіх інших проблем, продовжує Ігор Романенко, додалася та, що американці припинили нам військову допомогу, виправдовуючи це своїми внутрішніми політичними баталіями. Насправді це штучне гальмування, вважає експерт. І нагадує, що є такий інструмент як ленд-ліз, який Білий дім міг би перезапустити. Є можливість передати нам списані озброєння та боєприпаси. Безкоштовно чи за умовний долар. Але цього не робиться.

"З хорошого — ми у прискореному темпі намагаємося наростити потужності свого ВПК, Європа прийшла до тями після летаргічного сну і стала значно активніше допомагати Україні, розуміючи, що, якщо Росія матиме успіх тут, вона піде далі. Проявляють ініціативу чехи, французи, німці. Але ми і наші партнери останнім часом скрізь запізнюємося. Тоді як агресор набирає хід", — наголошує генерал.

Тому, попереджає він, не варто дивуватися, що на нас чекає дуже складний квітень. І від того, як ми його переживемо, багато в чому залежатимуть подальші перспективи цієї війни.

"Додає оптимізму, що нам вдалося збити наступальний імпульс армії окупантів. Хоч росіяни продовжують наступати на тактичному рівні, обвалу фронту після нашого відходу з Авдіївки не сталося, періодично з рук до рук переходять невеликі населені пункти в тому районі", — пояснює Ігор Романенко.

Він зауважує, що у Сил оборони спостерігається покращення ситуації з боєприпасами — артилерійськими, для засобів ППО.

"Це розуміє і противник, тому активізував повітряні удари. По різних об’єктах, з акцентом останнім часом на енергетиці, щоб обвалити нашу економіку в цілому і ВПК зокрема. До того ж це морально-психологічний тиск, коли цілі міста, як той же Харків, занурюються у пітьму, залишаються без тепла та води", — зазначає генерал.

Дедалі частіше, продовжує він, на територіях країн НАТО знаходять уламки російських безпілотників. Періодично залітають ракети РФ до Польщі, щоб потім знову попрямувати до України.

"Не випадково туди вже підтягнулися американці. Вони побоюються, що поляки можуть збити російську ракету, після чого ймовірний новий виток ескалації, як вважають у США. Але, схоже, у наших західних партнерів повільно, але вірно визріває розуміння необхідності збивати російські ракети. Можливо, над територією України. Ми, до речі, про це просили Захід чи не одразу після початку широкомасштабного російського вторгнення. Закликали допомогти закрити наше небо. Це актуально і зараз. Але наші партнери, схоже, схиляються до такого підходу лише після того, як побачили, що Путін дедалі більше нахабніє", — підсумовує Ігор Романенко.