В історії із загадковими вибухами в Придністров'ї з'явилась неочікувана версія

В неділю, 17 березня, по військовій базі поблизу Тирасполя у невизнанному Придністров’ї було завдано удару невідомого безпілотника. Поки відповідальність за інцидент ніхто на себе не взяв. Втім, на думку аналітиків американського Інституту вивчення війни, за провокацією стоїть Росія.

Цікаво, що близько двох тижнів тому самозвані депутати "республіки" звернулися до РФ із проханням захистити Придністров’я від начебто зростаючого тиску з боку Молдови. Реагуючи на це, глава МЗС Росії Сергій Лавров назвав владу країни "режимом", який "йде по стопах київського".

"Телеграф" з’ясовував, хто насправді мав мотиви для атаки військового об’єкту, і чи матиме ця історія продовження.

Взаємовигідна провокація

Враховуючи, що інцидент на авіабазі збігся в часі з обміном політичними заявами між Придністров’ям і Москвою, можна припустити, що удар по летовищу є елементом класичної схеми окупантів для розхитування ситуації у регіоні з наступним введенням туди свого т.зв. "миротворчого контингенту".

У випадку з Придністров’ям "зелених чоловічків" направили б на підмогу оперативній групі російських військ, яка вже давно базується у невизнаній республіці і налічує до двох тисяч осіб з числа місцевих жителів.

Власне, про російський слід у цій історії вже заявили в ГУР МОУ. За словами представника відомства Андрія Юсова, нікому, окрім РФ, подібні інциденти не потрібні.

Аналогічну версію розвитку подій підтримує й член оборонного комітету Верховної Ради Федір Веніславський. За словами нардепа, таким чином росіяни намагаються втілити плани чергової "спецоперації", яка їм не вдалася раніше.

– Вони сподівалися, що Придністров’я звернеться до них з пропозицією приєднатися до РФ. Коли цього не сталося, наші розвідники прогнозували подібні провокації. Зараз росіяни намагаються розхитати ситуацію, створити штучну загрозу, "врятувати" від якої Придністров’я може тільки Росія, – каже політик в коментарі "Телеграфу".

У ситуації, коли влада Придністров’я офіційно просить захисту Росії, а Росія своєю чергою спить і мріє розмістити свій військовий контингент на території Придністров’я, виникає резонне запитання: чому цього досі не сталося?

Плани РФ розбиваються об небажання "уряду" Придністров’я (який і зараз успішно освоює кремлівські кошти) втрачати владу, ставши одним з суб’єктів Російської Федерації із зобов’язанням брати участь у т.зв. "СВО" проти сусідніх держав, впевнений військовий аналітик Олег Жданов.

– Крім того, ніхто з місцевих воювати за Росію не налаштований. Підтвердженням цьому слугує історія із загрозою висадки російського десанту і спробами введення в регіоні воєнного стану рік тому. Тоді значна частина населення вирішила не чекати розвитку подій і просто виїхала на територію Молдови, – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Справа, шита білими нитками руками Придністров’я

Цікаво, що ані "влада" Придністров’я, ані Росія не висунули жодних звинувачень в атаці авіабази в бік України чи Молдови. Втім, ця ситуація обов’язково матиме продовження, вважає полковник запасу СБУ, експерт з військової контррозвідки Михайло Притула.

На думку віськового аналітика, в жителях Придністров’я Володимир Путін бачить потенційний мобілізаційний резерв для війни з Україною. Втім, як і попередній експерт, Михайло Притула впевнений, що ставати гарматним м’ясом для Росії місцеві мешканці не планують.

– Кремль намагається зробити все можливе і неможливе для того, щоб мобілізувати населення Придністров'я проти нас. З того, що можна побачити на відео з буцімто атакованої авіабази, причиною вибуху став не удар БПЛА, а вибухівка, яку попередньо заклали у старий гелікоптер без вікон і дверей. Перед цим з нього зняли боєкомплект, злили паливо і відтягнули від нього іншу техніку, яку донедавна можна було бачити поруч на супутникових знімках.

Це стовідсотково постановочне відео в стилі російської пропаганди. Скоріше за все, команда надійшла з Москви, але кремлівських фахівців з виготовлення фейків там нема, тому зробили, як зробили. У будь-якому разі, жодної мотивації вступати у дурнувату війну Росії місцевим мешканцям це не додасть. Після 30 років спокійного і налагодженого життя ніхто там не палає бажанням брати у цьому участь, – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Сепаратисти хочуть гарантій, окупанти — детоксикації

Ситуація в Придністров’ї стає дедалі більш напруженою через внутрішню боротьбу декількох кланів місцевих "князьків", які намагаються знайти компроміс між фінансовою залежністю від Росії і прагненням мати гарантії власної недоторканності та збереження влади, каже експерт з гібридного впливу РФ, кореспондент українських ЗМІ у Молдові Маріанна Присяжнюк.

За словами журналістки, воєнізовані провокації – типовий стиль придністровських силовиків, абсолютна більшість з яких є підконтрольними Росії. Атака авіабази є черговою російською провокацією з метою дискредитації України, а також детоксикації і підсилення ефекту від "виборів" президента РФ, які, всупереч забороні МЗС Молдови, відбулися і на території Придністров’я. Голосувати за Путіна виборці приходили просто в Будинок офіцерів.

– Місцева влада складається з декількох конкуруючих між собою угруповань, які ділять між собою сфери впливу. Зараз ця конкуренція посилилася, адже зовсім скоро Україна перекриє транзит російського газу, який Придністров’я отримує безкоштовно, виробляючи електроенергію за заниженими цінами і продаючи її офіційному Кишиневу.

Серед місцевих "еліт" є ставленики ФСБ, є люди, що переслідують молдовські і українські інтереси. Лідер сепаратистського регіону довгий час підігрував Україні і Кишиневу, аби знайти точку балансу і зберегти для себе гарантії безпеки. Водночас, самопроголошений глава МЗС Придністров’я Валерій Гнатьєв – людина Москви, відряджена для тиску на Кишинів на зовнішньополітичній арені.

Зараз, коли Молдова рухається в ЄС, а Україна вже ніколи не буде підігрувати Росії, затиснутому між Кишиневом і Києвом Придністров’ю потрібно шукати шляхи для виживання, – пояснює експертка в коментарі "Телеграфу".

Втім, Москва навряд чи може розраховувати на добровільну здачу в окупацію цього регіону. За словами Маріанни Присяжнюк, попри те, що представники місцевої влади є сепаратистами, вони точно не ідіоти. У ситуації, коли легітимність Путіна (як свого часу і його колеги Лукашенка) стає дедалі більш сумнівною, заходити на тонучий корабель під назвою "Росія" означатиме втратити свої активи, владу, а можливо й свободу.

Перестраховка з боку України?

Попри те, що Україна категорично відкидає свою причетність до атаки Придністров’я, мотиви для цього у нас бути все ж могли, вважає екс-співробітник СБУ, консультант комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Іван Ступак.

– Достеменно невідомо, що саме там трапилося. Версія з намірами РФ ввести туди війська особисто мені здається притягнутою за вуха, адже зараз це неможливо фізично. Якби окупанти мали "коридор" у Чорному морі або стояли під Одесою — інша річ, але їх там нема і, думаю, не буде. Крім того, про які саме війська йдеться? На Бєлгородщині РДК вже тиждень "фестивалить" і у РФ не вистачає людей, щоб порядок у себе під носом навести. Кого їм перекидати в Придністров’я?

Водночас можна припустити, що Україна таким чином вивела з ладу гелікоптер, який міг використовуватися "владою" Придністров’я в розвідувальних цілях на користь Росії. Якщо стало відомо про передачу Москві інформації про наші військові формування, техніку або зведення укріплень в Одеській області, ми цілком могли б унеможливити це шпигунство з боку сусідів у такий спосіб, – припускає експерт в коментарі "Телеграфу".

Та хоч би хто стояв за інцидентом на авіабазі в Тирасполі, ця атака мала свої – очевидно, політичні, а не військові – цілі. А оскільки вона не призвела до видимих змін у жодній із ймовірно дотичних до неї сторін, подібні ситуації триватимуть й надалі. Враховуючи, що ідеальних злочинів не існує, врешті-решт і ця головоломка втратить свою загадковість.

У будь-якому разі, мріям Росії про введення в Придністров'я своїх "миротворців" здійснитися не судилося, адже бездарних провокацій для цього замало — спочатку окупантам доведеться пробити собі шлях до Одеси, що "другій армії світу" не вдається вже третій рік поспіль.