Росія точно нападе? Генерал пояснив, про що говорить прозріння Заходу
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1073
Стосовно РФ та її союзників Захід продовжує "бити по хвостах", нарікає Ігор Романенко
За останній тиждень відбулося різке пожвавлення Заходу в ракурсі сприйняття Росії як держави, яка навіть може напасти на країни — члени НАТО. Про це пише німецька преса з посиланням на прогноз Бундесверу. Про це відкрито заявляє міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус і наголошує, що погрози з боку Кремля на адресу Альянсу лунають буквально щодня. А голова військового комітету НАТО Роб Бауер взагалі закликає населення Заходу готуватися до війни з РФ.
Цю тенденцію, що набирає швидкість, і її можливий вплив на хід російсько-української війни "Телеграфу" прокоментував генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006—2010 рр.) Ігор Романенко.
На думку військового експерта, такі заяви та публікації говорять про те, що у керівництві європейських країн йде певне переосмислення того, що відбувається.
"Особливо це стосується країн Східної Європи, які гостро відчувають загрози, що походять від РФ", — вважає він.
Попри значні втрати в Україні (техніка, озброєння, особовий склад), Путін не полишає своїх експансійних планів, запевняє експерт.
"Потенціал відновлюється, навіть нарощується. Плюс – є вже досвід майже двох років повномасштабної війни з Україною. Нагадаю, що перед початком цього вторгнення конвенційні можливості РФ (не ядерне озброєння, а звичайне) перевищували потенціал усіх військ, що перебували в Європі. Включно з американськими військами, що там стоять.
Але Європа довгі роки жила в ейфорії пацифізму. Серйозно не оцінювала загрози. І Путін продовжував тримати контингент у Придністров’ї, нападав на Грузію, згодом на Україну. Захоплював їхні території за повного потурання з боку Європи та США. У результаті РФ перейшла до широкомасштабної війни. Намагаючись ще й глобалізувати її", – пояснює Ігор Романенко.
Генерал наголошує, що за майже два роки країни Заходу дозріли до необхідності підіймати свій військовий потенціал. Але робота у цьому напрямі йде дуже повільно.
"А щодо РФ та її союзників продовжують "бити по хвостах". Немає роботи на попередження! Через що дуже страждає Україна. Маючи певні можливості, ми можемо перемогти Росію в цій війні. І не дати їй затопити всю Європу. Але тільки за умови рішучого та швидкого зростання постачань нам сучасних озброєнь та боєприпасів.
На жаль, держава з найпотужнішим потенціалом – США – такого роду дій не робить. Путін це бачить. Як і те, що шантаж та погрози впливають на Захід. Тому продовжує лякати двома речами. По-перше, новим витком ескалації. По-друге – застосуванням зброї масового ураження. Додаючи до цього новий важіль тиску – можливе розростання війни з її виплескуванням до ЄС", – пояснює генерал.
І поки Захід боїться, Росія приходить до тями, зазначає експерт. Минулого року вона зміцніла і економічно (санкції виявилися недостатніми, до того ж країна-агресорка пристосувалася до їх обходу), і військово (переорієнтація економіки на військові рейки, допомога з боку Ірану та Північної Кореї, нові методи мобілізації).
"Путін підбадьорився настільки, що все частіше дозволяє собі агресивні випади на адресу НАТО – і блоку загалом, і окремих членів Альянсу. Це особливо відчувають на собі країни, які колись насильно стали частиною соціалістичного блоку. Ті ж Польща, держави Балтії. Тому і звучать від їхніх керівників заклики готуватися до війни з РФ, більше допомагати Україні тощо. Традиційно далекоглядні британці також активізувалися в цьому напрямку. Не випадково саме з ними у нас укладено першу угоду з питань безпеки", – наголошує Ігор Романенко.
Генерал зауважує, що знову лунають ідеї щодо необхідності створення спільної європейської армії. Особливо на тлі нерішучих дій США.
"Ми бачимо, як внутрішньополітична ситуація в Штатах уже вдарила по допомозі Україні. І європейці розуміють важливість самостійно займатися забезпеченням своєї безпеки. Збільшувати можливості ВПК, допомогу Україні. Але все це вимагає часу. А поки що ЗСУ змушені йти у стратегічну оборону. Ну а росіяни, накопичивши сили (на відміну від нас, які досі не запустили мобілізацію, хоча потреба була ще рік тому), атакують практично по всьому фронту", – констатує Ігор Романенко.
За його словами, військово-політичне керівництво України намагається покращити ситуацію. Існують певні перспективи, але вони є недостатніми.
"І все ж таки, сподіваюся, попри політичні ігри в США, нерішучість Європи, ми отримаємо необхідні засоби. Але, як завжди, із запізненням, навздогін. А тут потрібні рішучі дії на попередження. Інакше ситуація на фронті залишатиметься важкою. З небезпечними наслідками і для самого Заходу", – застерігає генерал.