Тонкощі бронювання: чому спортсмени та ведучі "марафону" можуть уникнути мобілізації, і чи варто позбавити їх цієї можливості

Читать на русском
Автор
928
Мобілізація деяких категорій громадян може негативно вплинути на економічну ситуацію в державі
Мобілізація деяких категорій громадян може негативно вплинути на економічну ситуацію в державі. Фото delo.ua

Не всі заброньовані чоловіки є незамінними на своїх посадах

Поки урядовці ухвалюють новий закон про мобілізацію, який звужує вікно можливостей на відстрочку від служби навіть для людей з інвалідністю, сотні тисяч військовозобов'язаних чоловіків уникають призову, користуючись правом на бронювання працівників стратегічно важливих підприємств.

Цікаво, що серед категорій таких установ — не лише галузь оборонної промисловості і виконавці держзамовлення, а й деякий бізнес, спортивні клуби та телеканали.

Наскільки виправдані такі виключення і чи є шляхи звільнити від "стратегічно-важливих обов'язків" тих, хто приніс би більше користі на фронті, "Телеграф" запитував у юристів та чиновників.

Вибіркова недоторканність

Принципи бронювання військовозобов'язаних громадян, які перебувають у запасі, регулюються статтями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема, така функція доступна як в мирний, так і у воєнний час для наступних установ та організацій:

  • органи державної влади, інші державні органи;
  • органи місцевого самоврядування;
  • підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
  • підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
  • підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

Якщо з підприємствами, які забезпечують потреби оборонного комплексу, виконують мобілізаційні завдання і держзамовлення, все нібито зрозуміло, то останній пункт може мати різночитання.

Зокрема, чи може бути всеукраїнська мережа супермаркетів з доступними цінами на продовольчі товари критично важливою для забезпечення життєдіяльності населення?

За словами керуючого партнера юридичної компанії Winner Ігора Ясько, може. Але для отримання таким бізнесом відповідного статусу, компанія повинна відповідати мінімум трьом критеріям, затвердженим постановою КМУ від 27 січня 2023 р. № 76:

  • бути резидентом "Дія Сіті";
  • мінімальна сума податків, зборів та платежів (окрім митних) нарахованих, утриманих та сплачених підприємством на користь держави, перевищує еквівалент 1,5 млн євро за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий рік;
  • сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує 32 млн євро за середньозваженим офіційним курсом НБУ;
  • відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ);
  • розмір заробітної плати на підприємстві не є нижчим від середньої заробітної плати у регіоні за даними Держстату за IV квартал 2021 року;
  • підприємство включене до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; та/або підприємство підпадає під критерії такого, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, які розробляються профільними міністерствами або ОДА / КМДА / КМВА / ОВА з урахуванням потреб громади.

"Для прикладу можна розглянути критерії задоволення потреб територіальної громади, якими керуються в Дніпропетровській ОДА. Таким чином, якщо мережа "АТБ" або "Сільпо" підпадає під 3 пункти з переліку, вона буде вважатися критично важливим підприємством, а частина її працівників можуть бути заброньовані від мобілізації", – каже юрист.

Для розуміння: мережа "АТБ" у 2022 році налічувала понад 50 тисяч працівників, а "Сільпо" – майже 40 тис. Тобто, якщо лише ці дві компанії мають статус стратегічно важливих для економіки і бронюють співробітників за квотою у 50%, ЗСУ недоотримує десятки тисяч потенційних бійців.

Крім того, згідно з чинним законодавством, критично важливими підприємствами з правом бронювання працівників є також міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів. Іншими словами — волонтерські організації, які ведуть свою діяльність коштом грантів з-за кордону.

Попри те, що перелік "недоторканних" вже й так чималий (враховуючи загальну тенденцію щодо браку мобілізаційного ресурсу), згідно з п. 3 додатку про Порядок бронювання, для підприємств паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту, буде достатньою відповідність двом з вищенаведених критеріїв для визначення їх критично важливими.

Таким чином, правом бронювання можуть скористатися телеканали або радіостанції, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їхні афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури.

Хоча в законі зазначається, що право на бронь не означає її гарантію – кожен випадок і кожна заявка розглядається окремо – можна припустити, що відстрочку від армії на найближчі пів року мають сотні тисяч чоловіків призовного віку.

Втім, й цього деяким здається замало. Так, у грудні 2023 року президент Національного олімпійського комітету (НОК) Вадим Гутцайт поскаржився на те, що закон не дозволяє забронювати усіх спортсменів і тренерів. Варто зазначити, що деякі з них, на жаль, скористались можливістю виїхати за кордон для участі у змаганнях і вже не повернулися на Батьківщину.

"Ми працювали та працюємо над цим питанням. Коли я працював у міністерстві, ми також працювали над тим, щоб забронювати наших спортсменів. Частково є наші заброньовані спортсмени, частково є наші заброньовані тренери. На жаль, не всіх ми бронюємо, не маємо можливості забронювати", — заявив він в ефірі телемарафону Єдині новини.

Працюючи над законом про посилення мобілізаційних заходів, урядовці та нардепи не забувають й про зміни у системі бронювання. Зокрема, в Офісі президента України розглядали ідею бронювати чоловіків від мобілізації на 45 днів за обсягом сплачених податків, пише Forbes.

Наприклад, бронювання нібито зможе отримати фізособа, яка сплачує мінімально визначену суму ПДФО на місяць (попередньо – 6000 грн). Для цього офіційна зарплата має складати близько 33 400 грн. Ще 22% від окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Або ж для отримання бронювання достатньо буде мати оклад від 35 000 грн, або ж бути працівником, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66 000 грн).

Ба більше, принцип нібито можуть розповсюдити і на ФОПів, які наразі не підлягають бронюванню. Втім, офіційно таку пропозицію ніхто не презентував. За інформацією джерел "Телеграфу", наразі від ідеї податкової прив’язки до бронювання на Банковій відмовились.

Сумнівна доцільність

За словами юриста Ігоря Ясько, наразі в законодавстві немає чітко прописаних інструкцій щодо того, чи повинні стратегічно важливі для економіки компанії-гіганти переглянути кадрову політику у питанні статі працівників.

Наприклад, якщо військовозобов'язаний чоловік займає на такому підприємстві посаду касира, журналіста або менеджера, теоретично, він міг би бути легко замінений жінкою, яка не підлягає мобілізації.

"В законі зазначається, що причиною відмови у бронюванні для підприємств, що мають статус стратегічно важливих, можуть бути лише неправильно вказані дані про саму організацію або ж особисті дані працівника. Фактично, важливим критерієм є саме відповідність 50% військовозобов’язаних. І якщо підприємство, установа, організація мають право бронювати працівників, то забронювати можуть будь-якого свого працівника, який працює на підставі трудового договору, є військовозобов’язаним, перебуває на військовому обліку і не має дефіцитну військово-облікову спеціальність", – зазначає правознавець.

Звільняти стратегічно-важливих чоловіків-касирів, легкоатлетів та дикторів телемарафону, аби виконати мобілізаційне замовлення, установа права не має.

За словами юриста, в односторонньому порядку роботодавці можуть звільнити військовозобов'язаного лише у випадку ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємства або ж у зв’язку з невідповідністю працівника займаній посаді чи систематичного невиконання працівником обов’язків без поважних причин.

"Для всього цього роботодавець повинен зібрати докази, щоб звільнення було законним. Наприклад, висновок атестаційної комісії, медичний висновок про наявність протипоказань до виконання роботи, доповідна записка і так далі. За іншими підставами, у тому числі через стать, звільняти не можуть, це незаконно. Тому на практиці навряд чи саме таку підставу будуть вказувати для звільнення", – зазначає експерт.

Проти ініціативи бронювати працівників з високим рівнем зарплат виступає заслужений економіст України Олексій Плотніков.

За словами експерта, припинення надходження податків у разі мобілізації таких працівників не вб'є економіку, а от надання відстрочки громадянам з окремого соціального прошарку може викликати обурення решти суспільства.

"Це стимулює соціальний розкол. Тобто ті, у кого високооплачувана робота, не йдуть до армії, а ті, хто заробляє менше, йдуть. Фіксація цього розшарування на соціальному рівні не є корисною для держави, особливо під час війни. У даному питанні краще виходити з інших критеріїв бронювання.

Необхідно забезпечувати функціонування державних установ, комунальних служб, сфери обслуговування та догляду за хворими людьми. Вже зараз ми чуємо, що у Харкові, Дніпрі і навіть Києві є великі складнощі з водіями громадського транспорту, машиністами метро. Працювати на цих місцях нікому. Вирішальним показником має бути прикладна користь для держави та суспільства, а не рівень зарплат чи престижність посади", – каже економіст в коментарі "Телеграфу".

За словами Олексія Плотнікова, мобілізаційні процеси дійсно мають негативний вплив на економіку, але зводити всі проблеми виключно до призову високооплачуваних працівників до війська не слід.

Окрім очевидних складнощів через зруйновані або окуповані заводи та підприємства, заміновані поля та відтік громадян за кордон, спостерігається серйозний спад активності бізнесу. Розгортання нового виробництва зараз надто ризиковане – усі інвестиції можуть одномоментно зникнути через приліт ракети.

Проблема невідповідності законів, що стосуються мобілізаційної кампанії, полягає у тому, що депутати не дослухаються до потреб військових, каже колишній нардеп, ексречник "Правого сектору" та ветеран війни Борислав Береза.

За його словами, ситуація, коли один закон зганяє на фронт майже усіх без розбору, а інший дає відстрочку сотням тисяч просто за місцем роботи, ненормальна.

"Влада хоче самотужки виписати закон, але щоб на питання про нього відповідали військові. Це дурна ідея. Треба звертатися до військових і слухати їх поради. Треба розуміти, хто і на які ділянки фронту потрібен. В ЗСУ є запит не на натовп людей, а на певні спеціальності.

Коли я чую, що критична інфраструктура – це футбольний клуб "Оболонь", у мене виникає багато запитань. До речі, дуже цікаво, чи є критичною інфраструктурою "Квартал-95"? Якщо ні, то чому вони ще не поповнили 95-ту бригаду?", – каже Борислав Береза в коментарі "Телеграфу".

Поки юристи, економісти та громадські діячі намагаються розібратися у мотивах авторів скандальних норм про мобілізацію та бронювання від неї, самі посадовці (в тому числі — члени профільного комітету ВР з питань нацбезпеки) другий місяць поспіль воліють не відповідати на незручні запитання, передаючи цю "місію" військовим. Якою буде реакція суспільства, коли сумнівні реформи все ж будуть впроваджені, залишається тільки здогадуватися.

Втім, очевидно й те, що простих і хороших рішень до кінця другого року повномасштабної війни просто не залишилось. Тому посилення мобілізаційних норм є не лише логічним, а й вимушеним. А отже гострим постає питання перегляду норм бронювання.