Путін — на порозі політичної кризи: три думки західних експертів про операцію ЗСУ на Курщині

Операція України на Курщині може породити політичну кризу в РФ.

Операція Збройних Сил України в Курській області триває вже другий тиждень, тож чимало західних оглядачів здивовані, адже вони прогнозували, що рейд може бути короткочасним. Утім, Київ закріплюється на російській території, а "контртерористична операція", яку у відповідь проголосила Москва, не виглядає надто ефективною.

"Телеграф" публікує вже традиційний огляд останніх заяв західних експертів.

Росія — на порозі кризи

Провідний експерт американського Інституту вивчення війни (ISW) Джордж Баррос в ефірі Times Radio звернув увагу на те, що Путін досі не оголосив ані воєнного стану в країні, ані загальної мобілізації.

"Примітно, що Путін міг би використати цю можливість, щоб сказати, що це українська проксі-війна, яку підтримує НАТО, щоб знищити Росію. Він цього не зробив. Він міг би закликати до мобілізації. А насправді зробив навпаки. Він заявив про чудову реакція добровольців на ситуацію, що є способом дати сигнал населенню, що він не збирається оголошувати черговий раунд мобілізації.

Навіть якби росіяни не проголошували війну, є інші речі, які вони могли б зробити, і які були б ефективнішими, аніж проведення "контртерористичної операції". Наприклад, оголосити воєнний стан, що дозволило б мати краще реагування на надзвичайні ситуації тощо. Проводячи цю "КТО", вони підпорядкували всю операцію не військовим, а ФСБ Росії", — пояснює Баррос.

Також, на його думку, Москва перебуває "на порозі політичної кризи" через строковиків, які базувалися на Курщині.

"За російським законодавством строковикам заборонено проходити експедиційну військову службу… Але був величезний скандал у РФ на початку 2022 року після того, як Путін заявив, що не відправлятиме строковиків в Україну. А з’ясувалося, що в невеликій кількості їх туди направили, і дехто був убитий чи потрапив у полон. Путін зустрічався з матерями цих призовників і зробив цілу купу кроків для подолання кризи, а потім доклав дуже цілеспрямованих зусиль, щоб призовники не їхали в Україну.

Зараз, коли українці прорвалися в Росію та просунулися на 20-25 кілометрів вглиб, вони наткнулися на строковиків, які служать у військових частинах, а також строковиків Прикордонної служби РФ. Як наслідок, українці ліквідовували їх чи брали у полон. Смерті серед призовників у Російській Федерації є дуже політично чутливими", — наголошує Джордж Баррос.

За радянських часів, наприклад, організації матерів проводили протести та мітинги проти влади, коли та кидала строковиків в Афганістан. Потім подібні хвилі невдоволення спалахували за часів російсько-чеченських воєн.

"Це дуже політично чутлива тема для Кремля", — зазначив експерт та додав, що варто спостерігати за розвитком подій далі.

Висока оцінка зі США

Високо українську операцію в Курській області оцінює Марк Гертлінг — колишній генерал-командувач армії США в Європі.

"На мій погляд, ця акція вражає. Вона демонструє ретельну розвідувальну підготовку зони бойових дій, добре розроблений план маневру, використання комбінованого озброєння та сил (піхота, механізовані сили, артилерія, протиповітряна оборона, інженери, зв’язок, повітряна координація безпілотниками та допоміжне матеріально-технічне забезпечення), хорошу оперативну безпеку, план поводження з полоненимиі зв'язок між тактикою і стратегією", — вказав він.

Операцію Києва він класифікує як "демонстрацію", щоб ввести ворога в оману або отримати короткочасну перевагу над ним.

"Демонстрації – залежно від задуму – тривають від одного дня до декількох тижнів, залежно від здатності поповнювати запаси та захищати операцію від контратак ворога.

Це наземний еквівалент рейду Дуліттла часів Другої світової війни, який продемонстрував, що основна частина Японії була вразливою для американських повітряних атак, коли японці цього найменше очікували. Молодець, Україно!", — написав впливовий американський військовий.

На кону — світовий порядок

Експертка Фінського інституту міжнародних відносин Мінна Аландер акцентує на тому, що Курською операцією Україна нагадала і Росії, і Заходу, що війна далека від завершення. І на кону — набагато більш глобальні питання.

"Нема доступного рішення, заснованого на угоді. Навіть Трамп не зможе укласти чергову угоду, тому що немає статусу-кво, до якого можна повертатися. На цьому етапі війна розгорнула глобальний ефект, тобто питання про те, чи переможе світовий порядок, заснований на правилах Заходу.

Це дуже велика ситуація виграшу чи програшу. Росія зібрала навколо себе групу держав (Іран, Північна Корея, Китай), які прагнуть кинути виклик домінуючій позиції Заходу та отримувати прибуток від продовження війни.

Це дика ілюзія, що Китай буде зацікавлений тиснути на Росію, щоб вона припинила цю війну. Навпаки, він підтримує Росію, оскільки Китаю дуже зручно, що США приділяють цьому увагу та ресурси, а також війні в Газі", — пише Аландер.

За її словами, зараз саме у Європи є чудовий шанс надіслати Кремлю і росіянам сигнал про те, що їм потрібно припинити насильство. Натомість західна допомога Україні в тому, щоб покласти край цій війні на сприятливих умовах, та інтеграція Києва до НАТО та ЄС "забезпечить оптимальні умови для боротьби з корупцією, зміцнення демократії, підтримки вже сильного українського громадянського суспільства та зробить Україну загалом продуктивним членом майбутнього європейського безпекового порядку".

"Зовсім не обов’язково, що ця війна закінчиться невигідним для України компромісом. Позиція "все пропало", яка домінувала в аналітичному та новинному ландшафті, просто невиправдана. Ще нічого не вирішено, і Захід ще може вчинити правильно", — наголосила фінська експертка.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю "Телеграфу" журналіст Віталій Портников розповів, чи стане провал у Курську початком падіння режиму Путіна.