Волонтер про евакуацію в Харків на початку вторгнення: "Влада пропонувала шлях під "Градами" без підтримки"

Адміністрація Харківської обласної воєнної адміністрації (ОВА) не допомогла волонтерам безпечно евакуювати людей з селища, де велись активні бойові дії. Але попри це вдалось врятувати близько 16 тисяч осіб.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу" — "Влада області пропонувала коридор евакуації, який обстрілюють": волонтер про порятунок цивільних та злочини росіян", розповів співзасновник і керівник волонтерської організації "Інтернаціональний легіон допомоги" Олексій Масло.

Команді волонтера одного разу надійшов запит на евакуацію 200 людей з окупованих територій. Через таку велику кількість звернувся за допомогою до Харківської ОВА, але їх відповідь шокувала.

"Це був дуже дивний досвід. Ми запитали: "Хто у вас займається організацією евакуації з прифронтових територій?" Вони сказали: "Ніхто". Від людей у бронежилетах, які сидять в кабінеті в адміністрації, це було досить дивно почути", — згадує він.

За його словами, було враження, що вони тільки повернулись і не розуміли обстановку. Олексій додав, що в його команди було більше контактів з військовими, ніж у них.

"Вони пропонували коридор евакуації, який щодня обстрілювався "Градами", і адміністрація про це чомусь не знала, а ми знали", — розповідає волонтер.

Пізніше, волонтери запропонували альтернативний шлях і попросили підтримку, необхідну для евакуації такої кількості людей: пальне, автобуси та місця, де можна розмістити людей, коли їх привезуть. Але жодної допомоги від них ніхто не отримав.

"Ми самі вивозили людей, і найбільше нам сприяли військові на блокпосту. Їхній пост слугував як прикордонна зона. До нас приїхало кілька осіб з СБУ для фільтрації — вони були шоковані кількістю людей і не знали, що робити", — підкреслив Олексій.

Волонтери займались цим евакуаційним коридором три-чотири місяці. За весь час ним врятувалися близько 16 тисяч цивільних.

Він каже, що росіяни за весь час спроб евакуювати населення стабільно насипали касетними снарядами по цивільних, по дітях.

"Тоді людей ставало все більше, нам не вистачало транспорту. Місцева влада спершу не надала авто. Згодом передала два старих шкільних автобуси, за умови заправляти їх за наш кошт. Цього було недостатньо. Завантажені автобуси поїхали, а люди продовжували накопичуватись. Було дуже багато дітей. У цей момент росіяни підігнали "Гради" і почали обстрілювати колону людей", — пригадав волонтер.

Він каже, що коли снаряди падають в 50 метрах від тебе, не знаєш, куди тікати.

"Пам’ятаю, там була дівчинка, років 6—7, я її схопив, спустив в окоп і закрив собою. Потім було секунд 30 тиші, ми хотіли добігти до машини, але не встигли — знову почали стріляти. Тоді всі знову лягли на землю. Потім встаємо, я просто закидаю людей в машину — і по газах", — ділиться Масло.

Але попри періодичні атаки, евакуаційний коридор продовжив працювати.

Раніше в інтерв'ю "Телеграфу" ветеран "Азову" розповідав, яка ще треба мотивація служити у війську.