Складнощі перекладу? Чому навколо лікування бійців ЗСУ в Іспанії розгортається скандал

Читать на русском
Автор
1054
Шпиталь загальної оборони «Orad y Gajías» в іспанській Сарагосі став одним з медзакладів, де лікують українських воїнів Новина оновлена 08 липня 2024, 21:47
Шпиталь загальної оборони «Orad y Gajías» в іспанській Сарагосі став одним з медзакладів, де лікують українських воїнів

Боєць з Дніпра Артем Димовський розповів "Телеграфу", чому не зміг отримати необхідну медичну допомогу у військовому шпиталі Сарагоси

Надії на лікування за кордоном після важкого поранення часом перетворюються для військових на повне розчарування. У такій ситуації опинився боєць з Дніпра, який у травні цього року потрапив до військового шпиталю в Іспанії. Очікуваної допомоги в ньому не отримав через інтриги співвітчизниці-перекладачки. Принаймні на такій версії наполягає боєць і сподівається на сатисфакцію, звернувшись до іспанського короля Філіпа VI. Натомість діяльністю українки зацікавились і місцеві медіа. "Телеграф" розбирався, в чому суть конфлікту і чому гарна у задумі справа не отримала такого ж фіналу.

Куля зайшла під бронік

До захисту Батьківщини Артем Димовський (прізвище змінено) долучився як доброволець від початку повномасштабного вторгнення. Воював у складі 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ" на Донбасі. Там же на ділянці фронту на північ від Кремінної 24 грудня 2022 року під час чергового розвідувального виходу групи разом з побратимами отримав поранення.

— Ми зіткнулись з "орками", яких було разів у три-чотири більше, аніж нас, зав'язався стрілецький бій, — згадує Артем. — Поруч вибухнула граната, розірвала мені шию, уламками уразило легені — це важко, але несмертельно. Найстрашніше було те, що почалася внутрішня кровотеча, бо куля зайшла під бронік, перебила ліву здухвинну вену. З поля бою мене доправили на стабпункт до Лиману, а звідти — на Краматорськ, де фактично врятували.

Артем Димовський зі зброєю
Артем Димовський

Коли стан Артема був стабілізований, його доправили до Дніпровської обласної клінічної лікарні імені Мечнікова, прооперували. Згодом бійця ще кілька разів переводили з однієї медичної установи до іншої, в кожній він переносив хірургічні втручання.

— В Інституті нейрохірургії ім. Ромоданова, коли мені знову стало гірше, зробили чергову операцію, — говорить військовий. — Видалили уламки, звільнили нерви, бо у мене були зруйновані крижі (кістки тазу), але, на жаль, до того моменту в мене "вмерла" периферійна нервова система. Відповідно, була порушена іннервація м'язів органів малого таза, через що є складнощі з дефекацією та сечовипусканням. Натомість присутній постійний гострий біль. При цьому я свідомо відмовився від застосування знеболювальних препаратів, бо розумію, що до них може виникнути звикання.

Артем додає, що прагнув якомога швидше відновитися і знову бути корисним на фронті. І як тільки основна фаза лікування завершилась, він повернувся до підрозділу.

— ВЛК мене визналв тимчасово непридатним з переглядом висновку через пів року. Але я доброволець, патріот, ветеран і прагну перемоги, тому повернувся на цей період у свою частину, — говорить військовий. — Так, на бойових позиціях я не міг перебувати, але жив у пункті постійної дислокації, робив все, що дозволяв мій стан — на полігоні вчив хлопців стріляти, чистив зброю тощо. Це тривало до початку цього року, поки новий комбат не відправив мене до шпиталю. Там обстежили, з'ясували, що функції не відновились. Мені призначили всілякі профілактичні процедури: електроміостимуляцію, кисневі ванни, що сприяють відновленню нервової тканини.

Кардинально покращити ситуацію, за словами лікарів, міг би нейростимулятор, а також кісткова пластика, тобто відновлення крижових кісток. У моєму випадку це можна було б зробити з власних кісток, взятих з іншої ділянки, та доведених 3D-фрезером до потрібної форми. В нашій країні такі операції не роблять, тож мене включили до списку осіб, які потребують лікування за кордоном. МОЗ України передає його до Євросоюзу, і лікарні в різних країнах розглядають, кого вони можуть взяти. Мені дивним чином надійшло запрошення з Іспанії.

Артем Димовський на лікарняному ліжку
Артем Димовський переніс не одну операцію і потребує проведення складних втручань, які б дозволили повернути втрачені функції організму

Вже 17 травня разом з іншими пораненими військовослужбовцями Артем через польський Жешув на літаку був доправлений до іспанського міста Сарагоса, де і мало проходити лікування.

Система дала збій

У Сарагосі українськими воїнами, що отримали різні складні травми на фронті, опікується шпиталь загальної оборони "Orad y Gajías" — один з двох, підконтрольних Міністерству оборони Іспанії. І розпочав він прийом наших бійців ще в 2022 році. Нібито ініціатива належала керівнику закладу медичному бригадному генералу Хуану Антоніо Лара Гаррідо, а донесла її до міністерки оборони Іспанії Маргарити Роблес в присутності преси колишня українка Аліна Клочко — керівниця Української асоціації мешканців Арагона (АУРА). Принаймні так вона сама це подавала в інтерв'ю одному з українських видань.

Час від часу згадки про успішне лікування і реабілітацію наших військових з'являлись як на офіційних сайтах і сторінках, так і в медіа України та Іспанії. Наприклад, згадана міністерка навідувала українських воїнів у шпиталі і була вражена серйозністю їхніх травм — від ампутацій до розриву очних яблук. Про це сповіщало видання Cope. Цікавився цим форматом допомоги нашій країні і сам іспанський король Філіп VI, що завітав до пацієнтів з України у травні 2023 року. А в березні 2024 про продовження програм лікування та реабілітації в Іспанії поранених українських військових і ветеранів повідомляли на сторінці Верховної Ради.

Іспанський король Філіп VI у шпиталі
Іспанський король Філіп VI (ліворуч) особисто приїжджав до шпиталю, щоб дізнатися, як лікують українських воїнів
Міністер оборони Іспанії Маргарита Роблес
Міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес (на фото справа) теж регулярно буває в медзакладах, де лікують українців

Схвальні відгуки про лікування можна знайти і у групі АУРА на Facebook, адміністратором якої є Аліна Клочко. Андрій Максимов у листопаді 2023 писав, що провів у шпиталі в Сарагосі майже рік, відновлюючись після катапультування з літака. І тут лікарі змогли поставити його на ноги. Такі ж приємні враження лишились і у Олександра Тарасенко. Обидва, до речі, згадують вагому роль перекладачки.

Своєю чергою Артем Димовський навпаки зазначає, що саме через пані Клочко він втратив шанс на комплексне обстеження та лікування в Іспанії.

— Ця "дама" всюди лізе і напосідає з пропозиціями перетягнути родину, посприяти в отриманні соцдопомоги та ВНЖ, — розповідає військовий. — Я пояснив: мене це не цікавить, дружина волонтерить, а мені, якщо йде мова про допомогу, потрібно зробити операцію. Після цього за тиждень-другий — щоб зняли шви й мене відпустили, бо я не маю морального права займати зайвий час місце іншої важкопораненої людини. А реабілітацію я міг би проходити і в Україні.

Та, на жаль, сталося по-іншому. Наголошу, що до лікарів і працівників шпиталю в мене нема питань. Я одразу побачив систему, яка працює незалежно від особистостей. Всі обстеження відбувались за протоколами. Наприклад, моє серце досліджували за складною та тривалою процедурою. При цьому ми чудово розумілися з фахівцями з моєю англійською не дуже високого рівня. А спільну мову з молодшим медичним персоналом допомагав знайти Google translator.

При цьому, за словами Артема, проблеми починались, коли до справи бралася Аліна. Зокрема, вона ігнорувала українські медичні документи, які мали при собі поранені, і не передавала інформацію іспанським лікарям. А також довільно трактувала прохання і пояснення поранених.

— В один з днів до мене прийшла лікарка у супроводі Аліни, розпитувала про мій стан, зокрема відправлення природних потреб, — продовжує розповідь Артем. — Оскільки процес дефекації через поранення в мене проходить дуже специфічно, у мене сформувався геморой. І медик хотіла мене оглянути. Я попросив перекладачку вийти, бо це пікантна процедура, а краще передати лікарці, що мені потрібна підготовка і що маю висновки щодо цього захворювання аж до результатів колоноскопії. Але Аліна наполягала, що вона має бути присутня. Іспанка не розуміла, чому ми сперечаємось і зробила для себе висновок, що я відмовляюсь від огляду.

Обстеження так і не відбулось. А вже за день мене викликали на імпровізовану комісію у складі перекладачки, керівника шпиталю і чомусь… психіатра. Щось сказав один, щось другий, в інтерпретації Аліни це було так: "На жаль, ми не можемо вам надати допомогу з вашим пораненням… бла-бла… Ви маєте негайно залишити наш медичний заклад… бла-бла, тому що ви займаєте місце для лікування хворих".

Звісно, я розлютився, бо я відмовився від пропозицій про лікування з інших країн заради поїздки в Іспанію. При цьому мене не оглянув нейрохірург та травматолог, а головне не була зроблена електронейроміографія. Бо я можу казати, що завгодно, а ця процедура наочно б показала порушення в роботі м'язів і периферичних нервів, — наголошує військовий.

Артем з розчаруванням каже, що його доводи ніхто слухати не став, а у виписці, яку йому видали перед від'їздом неправильно сформульована причина отриманих травм. Крім того, зазначено, що пацієнт занадто активний і ледь не бігає, але фізично це робити військовий не може. Хоча зізнається, що дійсно багато ходить, бо це єдина доступна йому активність задля підтримки стану здоров'я.

Прагну сатисфакції за відмову у лікуванні

  • Історія Артема могла б виглядати як одиничний випадок непорозуміння між двома співвітчизниками, один з яких потребував допомоги, а інший намагався її надати. Але публікації в іспанській пресі вказують на те, що проблемна ситуація у військовому шпиталі Сарагоси системна. Так, у січні цього року портал ECD Confidencial Digital оприлюднив інформацію про те, що на одного з перекладачів, що працює з пораненими українцями надходило багато скарг. І що йдеться саме про Аліну Клочко.
военний шпиталь
Шпиталь «Orad y Gajías»

В статті зазначається, що спочатку ця колишня українка дійсно сприяла спілкуванню поранених бійців з медперсоналом іспанського шпиталю. Але згодом стала "перевищувати свої повноваження", що викликало "здивування, обурення та занепокоєння" як в закладі, так і в Міноборони.

"Цей перекладачка не обмежувалася лише перекладом у розмовах, а й виконувала значно більшу роль контролю над постраждалими українцями, — йдеться у матеріалі. — Крім того, викликали занепокоєння тісні особисті стосунки, які спостерігалися між генеральним директором лікарні та цєю перекладачкою, а також її зв’язок з українським військовим аташе в посольстві в Мадриді. До цього додалися коментарі, в яких йдеться про нібито зв’язки цієї українки зі спецслужбами: від іспанського національного розвідувального центру до родинних зв’язків з представниками російських".

Журналісти також зазначають, що звертались по пояснення щодо "аномального" перевищення повноважень з боку перекладачки у військовому шпиталі до Міноборони та штабу армії. Намагались з'ясувати, чи проводили відомства розслідування щодо привілею конкретній особі, чи будуть вживати якісь заходи, щоб розібратися і змінити ситуацію. Але відповідь не отримали, як і на попередні звернення, в тому числі до посольства України в Іспанії та гендиректора шпиталю.

В Іспанії Артем знаходився з іншими пораненими українцями, за його словами, не всі, як і він, змогли отримати допомогу 
В Іспанії Артем знаходився з іншими пораненими українцями, за його словами, не всі, як і він, змогли отримати допомогу 

За даними порталу, одразу після розголосу на певний час Аліна Клочко перестала з'являтися у шпиталі. Але згодом повернулась до своїх обов'язків, про що свідчить і прикрий випадок з відмовою у лікуванні Артема Димовського. Поки почути думку щодо ситуації навколо її особи не вдалось. На пропозицію поспілкуватися, наша співвітчизниця в листуванні спочатку відповіла згодою, але потім стала посилатися на зайнятість і на дзвінки не відповідає.

У групі на Facebook у відповідь на коментар користувача щодо проблем у шпиталі Аліна відповіла, що всі сторони, задіяні у реалізації проєкту з лікування та реабілітації поранених українців задоволені ним.

"Шість візитів міністра оборони з травня 2022 року і один візит Його Величності Короля Філіпа VI. І численні нагороди цивільним та військовим працівникам лікарні від Міністерства оборони Іспанії та Міністерства оборони України. І найголовніше, що ворогам моєї Батьківщини не подобається те, що військова лікарня робить для моїх співвітчизників: 87 поранених українців, які отримали допомогу, відчувають необхідність написати подяку, яку відчувають до військової лікарні та до Асоціації АУРА. І вони підписали і направили до Міністерства оборони і Його Величності Короля. З боку АУРА я лише бажаю, щоб ви продовжували привозити співвітчизників і надавали їм те, що до цього часу. Міністерство охорони здоров'я, як попереднє, так і поточне, дуже вдячні за співпрацю лікарні з арагонськими пацієнтами. Повірте мені, це реальні факти, а не те, що пише "жовта преса", яка має на меті зіпсувати цей великий проєкт", — зазначила Клочко.

Аліна Клочко - голова Української асоціації мешканців Арагону активно бере участь у житті діаспори
Аліна Клочко як голова Української асоціації мешканців Арагону активно бере участь у житті діаспори і вважає, що "жовта преса" хоче зіпсувати гарний проєкт

Та знов таки у героя публікації та іспанських журналістів виникли претензії не до програми як такої, а до ролі у ній конкретної особи. Наразі Артем все-таки вважає за потрібне привернути увагу до ситуації у військовому шпиталі у Сарагосі українських ЗМІ та звернувся з цього питання до іспанського короля. Паралельно він продовжує відновлювати власне здоров'я в Україні й шукати варіанти для отримання допомоги за кордоном.

— Наскільки я знаю, про мене вже розповідають, що я скандалив у шпиталі, відмовлявся від лікування, але це абсолютно не відповідає дійсності, — каже Артем. — Ще раз наголошу, що у мене нема запитань до іспанських лікарів. Але мене обурює підступність, з якою я зіткнувся, і спекуляція на святій справі лікування поранених солдатів. Мені не зрозуміла мотивація дій перекладачки Клочко, і я вважаю, що ними мають займатися компетентні органи Іспанії. Я прагну сатисфакції щодо мого лікування, яке не склалося, та проведення перевірки, про що прошу Філіпа VI, які дозволять визначити і покарати винних.