Смертельна гонка для Путіна: чи зможе Трамп зупинити потік озброєнь для України
- Автор
- Дата публікації
- Автор
З початку російського вторгнення в Україну оборонні компанії Заходу збудували або модернізували не менше 12 збройових заводів
Все частіше в мережі почали з’являтися відео масованих артилерійських, бомбових та ракетних ударів ЗСУ по позиціях ворога. Z-військкори раптом почали скаржитися на незвично високу інтенсивність українського вогню. Причину проблем росіян пояснив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк. Обіцяні Заходом снаряди досягли передових українських частин, і вони починають змінювати ситуацію на лінії фронту, зізнався він журналістам.
"Телеграф" розбирався, як західним союзникам вдалося наростити виробництво зброї і чому Трамп (чиї шанси на перемогу у президентських перегонах після дебатів з Байденом, як думає багато хто, різко зросли) чи інший західний політик не зможе зупинити потік озброєння в Україну.
У стані "розслабону"
Після розпаду СРСР та Варшавського блоку, аж до початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну, військова промисловість країн НАТО перебувала у стані "розслабону". Багато підприємств, які виготовляли боєприпаси, зупиняли виробництво та скорочували персонал.
"Ми не чекали війни в Україні і не замислювалися про переозброєння Європи", — зізнався європейський комісар з внутрішнього ринку, який відповідає за оборонну промисловість ЄС, Тьєррі Бретон.
Три роки тому, наприклад, уряд Італії вирішив припинити виробництво бомб на заводі Rwm Italia на півдні Сардинії. Підприємство, що належить німецькому концерну Rheinmetall AG, обізвали "фабрикою смерті" і збиралися переобладнати на молокозавод.
Rwm Italia ожив завдяки великому контракту з Міністерством оборони України. "Сьогодні ми виробляємо понад 10 000 155-мм снарядів. Мета полягає в тому, щоб досягти річного виробництва в 30 000", — із захопленням поділився успіхами гендиректор Rwm Italia Фабіо Сгарці.
Для виконання українського замовлення підприємство перейшло на роботу у три зміни сім днів на тиждень, найнявши майже 200 нових працівників.
12 нових та модернізованих заводів з початку вторгнення
Зміни на заводі зброї на Сардинії — відображення кардинальних зрушень у військово-промисловому комплексі (ВПК) країн НАТО. Як тільки господарі збройових компаній зрозуміли, що війна набула затяжного характеру, вони почали вкладати гроші у розширення виробництв у передчутті майбутніх баришів. Політики ще сперечалися – давати Україні гроші на закупівлю зброї чи не давати, а бізнес уже розумів – дадуть, і дадуть багато. Головне – не запізнитися до поділу пирога.
Грудень 2022 року. Американський концерн L3Harris купує лідера галузі компанію Aerojet Rocketdyne, інвестуючи власні 4,7 млрд доларів у розширення виробництва ракетних двигунів для систем Stinger та Javelin.
Лютий 2023 року. Компанія X-Bow інвестує 25 млн доларів у будівництво нового заводу з виробництва ракетних двигунів для ракет системи HIMARS у Лулінгу, штат Техас.
"Попит (на ракети. — Авт.) сильніший за пропозицію, і деякі люди бачать можливість увійти на цей ринок", — так аналітик оборонної промисловості Байрон Каллан прокоментував гігантські інвестиції в галузь. Stinger, Javelin та HIMARS дуже добре проявили себе на полі бою в Україні навесні-літом 2022 року, і бізнесмени обґрунтовано очікують збільшення продажів цих систем.
Водночас на іншому боці Атлантики французька компанія Eurenco, провідний виробник вибухових речовин у Європі, ухвалює рішення про будівництво нового заводу з виробництва пороху для 155-мм артилерійських боєприпасів. Французи резонно припускали, що невдовзі виробництво снарядів значно зросте. І не помилились.
Війна в Україні спустошила старі складські запаси НАТО, і уряди негайно почали виділяти гроші на виготовлення нових.
2023 року General Dynamics на гроші армії США модернізує знаменитий завод боєприпасів у Скрентоні, штат Пенсільванія. У тому ж році компанія IMT Defense запускає нову лінію виробництва артилерійських снарядів на заводі Інгерсолле в Канаді, а німецький концерн Rheinmetall AG — на заводі Rwm в Італії. У 2024 році General Dynamics запускає в експлуатацію новий завод боєприпасів у Техасі, а Rheinmetall закладає нову снарядну фабрику на північному заході Німеччини.
Демократії різко нарощують виробництво зброї
Виробництво ракет у країнах НАТО зростає ще вищими темпами, аніж виробництво снарядів. Наприклад, у 2018 році компанія Lockheed Martin виготовляла за рік 350 ракет для систем ППО Patriot. Після російського вторгнення в Україну компанія збудувала новий завод і наростила виробництво до 500 ракет на рік. Частину їх було передано Україні, де дуже ефективно збивали російські літаки та ракети. Після цього Lockheed вирішила продовжити власні інвестиції, щоб мати змогу виробляти 650 ракет на рік. "Lockheed бачить попит", — пояснила рішення ради директорів віцепрезидент компанії Бренда Девідсон.
Середнє виробництво 155-мм снарядів на місяць на збройових заводах
Джерела: Сайт армії США, La Tribune
Щоб подвоїти виробництво ракет до РСЗВ HIMARS, армія США інвестувала 349 млн доларів. Їхній випуск збільшиться з 566 ракет на місяць до більш ніж 1100 на місяць до 2026 року, пообіцяв заступник міністра армії США Гейб Камарільо.
Збройові компанії заробляють мільярди
Фахівці галузі не сумніваються – до 2025 року збройові заводи Заходу будуть виробляти боєприпасів як мінімум не менше Росії. "До 2025 року ми (країни ЄС. — Авт.) повинні вийти на потужність в 2,5 млн снарядів на рік, тобто потужність виробництва, порівнянну з російською", — поділився планами Тьєррі Бретон.
Реалізацію цих планів забезпечують як рішення політиків, так і інтерес бізнесу. Агресія Росії стимулювала уряди багатьох країн витрачати величезні гроші на озброєння. Аналітики в один голос прогнозують: державні та приватні інвестиції практично гарантовані у сектор оборони.
Знову, як і роки холодної війни, компанії ВПК завалені замовленнями. Слідом за попитом зростають ціни на зброю. Вартість деяких боєприпасів зросла у п’ять разів.
Зміна середньої вартості ракети GMLRS у доларах
Джерело: проєкт бюджету Міністерства оборони США на 2023 рік
Разом із прибутком зростає ціна акцій оборонних компаній. Наприклад, акція одного з головних постачальників снарядів в Україну – Rheinmetall AG – зросла з лютого 2022 року на 124%.
Чому Трамп не зупинить потік зброї
Голова правління Rheinmetall AG Армін Паппергер з оптимізмом дивиться у майбутнє. 20 червня 2024 року він підписав контракт на 8,5 млрд євро з Бундесвером на виробництво снарядів, зокрема й для України.
"Уряд ФРН дотримується свого слова, — не приховував радості глава концерну після церемонії підписання. — Цей контракт забезпечить завантаження нашого нового заводу, який ми будуємо у Нижній Саксонії".
Пан Паппергер, а також власники сотень інших оборонних підприємств у Європі та США, не будуть задоволені, якщо якийсь політик раптом анулює їхні багатомільярдні контракти. Тож якщо Трамп переможе на майбутніх виборах, зупинити "військову машину" йому навряд чи буде під силу.
Сьогодні обсяг витрат на озброєння країн НАТО, спричинених війною в Україні, аналітики оцінюють понад $200 млрд.
"Цей пиріг повинен рости, і ми хочемо виграти частку цього пирога, що росте", — описав настрої на ринку Кріс Броуз, директор зі стратегії американської оборонної компанії Anduril Industries.
Воскреслий після 2022 року військово-промисловий комплекс Заходу докладе максимум зусиль, щоб потік зброї в Україну не припинявся.
Маховик нових перегонів озброєнь, які спровокував диктатор Путін, почавши широкомасштабну війну проти України, може зупинити лише поразка Росії. Так, як це сталося після поразки Радянського Союзу у холодній війні.