Родичі у Росії, неброньоване авто без охорони і не тільки: 10 фактів про життя та карʼєру Сирського

Йому тричі пропонували посаду головкома

Олександр Сирський, якого у 2024 році було призначено головнокомандувачем ЗСУ, відзначається своєю закритістю та непублічністю, але високим професіоналізмом. Йому тричі пропонували посаду головнокомандувача — перший раз у 2021 році, другий та третій рази у 2024.

Інформацію, яка відома зараз про життєвий шлях Сирського, зібрав "Бабель". А "Телеграф" на основі цього матеріалу виділив 10 фактів про життя головкома, а також простежив його карʼєру за Незалежності України.

Факт 1

Олександр Сирський закінчив одну зі шкіл Шевченківського району на Харківщині з золотою медаллю. Надихнувшись прикладом батька, хлопець вирішив будувати карʼєру в армії. Тому за квотою, яку дають золотим медалістам, у 1982 році вступив до Московського вищого загальновійськового командного училища (рос. — МВОКУ) — одного з найкращих у Радянському Союзі, із серйозною технічною базою та конкурсом 10—15 людей на місце.

Факт 2

Частина сімʼї головкома живе у Росії, з ними він не спілкується. У 1986 році його сімʼя — батьки та молодший брат — переїхала спочатку в Костерьово, а потім у Владимир, де живуть й досі. До проголошення незалежності України Олександр час від часу їздив до батьків.

Факт 3

Останній раз був у Росії у 2000 році на похороні бабусі, адже у 1991 році прийняв присягу українського військовослужбовця і більше у родичів не зʼявлявся.

Факт 4

Був двічі одружений. Перший шлюб з дружинною Аллою розпався у 2009 році. Ще до одруження з Сирським жінка мала сина Ігоря, а вже у шлюбі народила ще одного сина Антона. Обидва хлопці носять прізвище Сирський. При цьому Ігоря Олександр Сирський не всиновлював, той сам узяв прізвище, яке носила вся родина. Другий шлюб Олександра Сирського вже склався з Тамарою Харченко, яка працювала головним інспектором у Державній митній службі. У 2018 році у них народився син Олександр.

Факт 5

Ігор Сирський, син першої дружини головкома, підтримує російські пропагандистські наративи. У соціальних мережах можна знайти критичні пости Ігоря про Україну. Саме його в 2024 році російські пропагандистські ЗМІ будуть показувати як "сина головкома", який підтримує Путіна. Сам же Ігор проживає разом з братом та мамою в Австралії з 2010 року.

Факт 6

У кімнаті для відпочинку головкома стоять тренажери. Адже ще до 2009 року Сирський часто спілкувався з офіцерами НАТО та був вражений їхньої фізичною формою попри вік. "Я думаю, його це вразило, — розповідає "Бабелю" чиновник, який останні кілька років співпрацював із Сирським. — Він кожного дня бігає по 10 кілометрів, і всюди, де дислокується, у кімнаті відпочинку, де у інших зазвичай стоїть диван, у Сирського — тренажери, на яких він займається. Вони були навіть у штабі під час оборони Києва".

Факт 7

Керував підрозділами та деякими операціями у Дебальцеве, але за саму оборону відповідав не Сирський. На фронті Сирський отримав позивний "Барс", так само назвали і тактичну групу, якою він керував на Дебальцівському плацдармі в лютому 2015 року під час наступу росіян. У самому Дебальцевому опинився 28 січня. Щоб розібратися в ситуації, його направив туди тодішній начальник штабу Віктор Муженко, який отримував суперечливі повідомлення зі штаб-квартири департаменту. Російський наступ на Дебальцеве координував той же полковник Андрій Картаполов, який 30 років тому навчався з Олександром Сирським в одному університеті. Це був перший раз, коли вони фізично опинилися з іншого боку фронту.

Малими силами Сирський спробував відбити Вуглегірськ, і йому це не вдалося, але 1 лютого він деблокував війська і артилеристів Міністерства внутрішніх справ, які провели там в оточенні 3 дні. В черговий раз війська під його командуванням деблокували українських бійців 6 лютого, вже на іншому напрямку. Пізніше Сирський розповів колегам в штабі АТО, що протягом декількох місяців після відходу з Дебальцевого він мріяв про шлях, який всі покидали.

Факт 8

Сирський був першим, хто став проводити навчання безпосередньо в зоні АТО, згадує в розмові з "Бабелем" тодішній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. "За той час, поки я очолював Донецьку область, змінилося вісім командувачів АТО і ООС, — каже він. — Сирський єдиний був на передовій, на всіх взводних опорних пунктах особисто. Не кожен комбат так робив". За словами Жебрівського, командувач був різким та безкомпромісним, вимагав безумовного виконання наказів.

Факт 9

З початку повномасштабної війни Олександр Сирський їздив на неброньованій машині без охорони. Одного дня його зупинили на черговому блокпості Тероборони — їх тоді часто встановлювали без будь-якої системи, де хто вважав за потрібне, — і хотіли забрати машину. На слова Сирського про те, що він командувач Сухопутних військ, йому кинули: "Багато вас таких тут їздить!". Після цього Сирський наказав розібратися з блокпостами і взяв охорону.

Факт 10

Під час наступу на Харківщині Президент погодив план наступу Олександра Сирського, а не тодішнього головкома Валерія Залужного. Після цього зʼявились перші чутки про заміну Залужного. За даними "Бабеля", команда Сирського знайшла шпаринку в російській обороні на балаклійському напрямку і вирішила вдарити туди. Спочатку операцію планували як відволікаючий маневр, але згодом Сирський зрозумів, що там є можливість розвинути повноцінний наступ. Та Залужний мав іншу думку — він вважав, що сили потрібно концентрувати на півдні. Сирський захищав свою ідею не менше тижня, намагався достукатись до президента, і той, попри заперечення Залужного, погодив операцію, розповідає "Бабелю" один з очевидців Ставок, на яких це питання обговорювали.

Які посади обіймав Сирський при кожному з президентів незалежної України

"Бабель" зазначає, що від президента Кравчука до президента Зеленського Сирський повільно, але впевнено підіймався сходами в Силах оборони і став свідком та безпосереднім учасником кількох значних трансформацій українського війська.

За президентства Леоніда Кравчука (1991-1994) — у 1993 призначено на посаду командира батальйону 17-го полку 6-ї дивізії Національної гвардії України.

За президентства Леоніда Кучми (1994-2005) — у 1995 призначено начальником штабу навчального полку НГУ; у 1998 — командир 19-го полку 6-ї дивізії НГУ, у 2000 — начальник штабу 72-ї механізованої дивізії ЗСУ; у 2002 — командир 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (створена на базі дивізії).

За президентства Віктора Ющенка (2005-2010)- у 2006 призначено головою Управління планування операцій Обʼєднаного оперативного командування ЗСУ; у 2007 призначено начальником штабу — першим заступником командувача Обʼєднаного оперативного командування ЗСУ.

За президентства Віктора Януковича (2010-2014) — у 2011 призначено першим заступником голови Управління міжнародного співробітництва Генштабу; у 2012 — перший заступник голови Головного командного центру Генштабу.

За президентства Петра Порошенка (2014-2019) — у 2014 призначено заступником командувача АТО Сергія Попка, через декілька місяців став перший заступником та очолив штаб АТО; у 2016 році очолив Обʼєднаний оперативний штаб ЗСУ — новий орган управління Силами оборони. У 2017 очолив Антитерористичну операцію, яку згодом переформатували в Операцію обʼєднаних сил (ООС).

За президентства Володимира Зеленського (2019 — нинішній час) — у 2019 отримав посаду командувача Сухопутних військ, у 2024 став головкомом ЗСУ.

Раніше "Телеграф" писав, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський лише один раз прокоментував відставку генерала Валерія Залужного. Він сказав, що Президент України Володимир Зеленський мав вагомі причини для прийняття такого рішення.