У деяких військових технологіях ми перегнали Захід і наздоганяємо Росію: експерт

Читать на русском
Автор
5181
Ігор Федірко Новина оновлена 14 травня 2024, 15:44
Ігор Федірко. Фото Колаж "Телеграфу"

У певних секторах ворог історично дуже сильний, однак і ВПК України не стоїть на місці

Російські ІПСО намагаються переконати весь світ і нас самих у тому, що Україна — слабка держава, яка нічого не робить для розвитку власного ВПК. А все тому, що про такі речі під час війни ми не завжди можемо говорити відверто — з деталями та цифрами. Однак Україна продукує не лише "армію дронів".

Про нові розробки в напрямі радіоелектронної боротьби (РЕБ), боротьбу з дронами на штучному інтелекті, перебудову роботи чиновників з виробниками, гуманітарне розмінування України й інтереси іноземних інвесторів, "Телеграф" розпитав радника заступника міністра стратегічних галузей промисловості України Ігоря Федірка.

Наздогнати ворога в ракетних системах

— Сьогодні ми багато говоримо про те, хто кого переважає на полі бою, технічно тощо. Ви аналізуєте оснащення противника?

— Дуже багато.

— На чиєму боці сьогодні перевага?

— Я можу лише порівняти з початком вторгнення. Тоді баланс був далеко не на нашу користь. Зараз ми його, я вважаю, вирівняли. Є сектори, де ворог історично дуже сильний — ракетні системи, системи радіоелектронної боротьби і радіоелектронної розвідки. Я впевнений на 100%, що зараз ми, принаймні в секторі РЕБ, точно перегнали Захід — наші системи кращі й ефективніші. І Міноборони надає перевагу саме нашим системам при закупівлях. Я впевнений, що ми наздоженемо ворога і в ракетних системах.

— "Телеграф" порушував тему розробок РЕБ в Україні і їхньої важливості ще коли в пресі переважно гучно лунала "Армія дронів". Один з ваших напрямів — саме засоби РЕБ. Що відбувається з їхнім виробництвом і виробниками?

— На жаль, багато про що можна говорити тільки декларативно, не розкриваючи нюансів. Ми розуміємо, що ворог використовує OSINT-розвідку (англ. Open source intelligence — розвідка на основі відкритих джерел) й інші типи розвідок. Наприклад, фахівець за одним фото може визначити, який конкретно це засіб чи комплекс, проти яких засобів противника він застосовується, на яких частотах працює, скільки людей його обслуговує, який у нього "горизонт" роботи, ТТХ тощо.

У нас в цілому змінюється парадигма роботи, яка була на початку повномасштабного вторгнення. Військові, на жаль, були змушені використовувати лише те, що в цей момент вже було на складах і що виготовляли виробники, які залишились в Україні.

Нині ми сформували пул виробників, з якими можна працювати в напрямі засобів РЕБ. Це особливо важливо, враховуючи останні півроку цілеспрямованого бомбардування ВПК. У нас сьогодні є велика лінійка виробників, а у них — велика лінійка продукції під кожну конкретну задачу.

Зараз вже нема спорядження "зі складу" чи "те, що є". Сьогодні Генштаб і Міноборони формують технічні завдання і вектор направленості всієї індустрії. Як міністерство ми маємо тісний контакт із кожним виробником, є частиною робочих груп, які вивчають перспективні засоби радіоелектронної боротьби. Ми дивимося, куди йде ринок і як формує технічні завдання Генштаб разом з Міністерством оборони.

Законодавство дуже лібералізувалося. Якщо порівняти з тим, що було п’ять-сім років тому, сьогодні компанії спокійно можуть ставати спецекспортерами, купувати прилади, техніку, компоненти подвійного призначення, маючи відповідну ліцензію.

Зараз з'явилась можливість не проходити повторні випробування і воєнприйомку для РЕБ. Раніше цього потребувало кожне поліпшення, кожен новий аддон (доповнення до існуючого продукту. — Ред.) тощо. Тобто ви можете набагато швидше вносити зміни у вже сертифікований продукт — отримуєте акт спільних випробувань — і все, спокійно продовжуєте працювати.

Ці зміни відбулись за останні два місяці. Ринок про них знає, по суті, ці зміни "підказані" і спроєктовані самим ринком.

Значно полегшено систему кодифікації — прийняття на озброєння. Будь-який виробник, який багато років на ринку, скаже, що раніше система кодифікації займала у нас півроку-рік. Зараз це три-чотири тижні. Я вважаю, що це неймовірне прискорення, яке дуже добре вплинуло і на ринок, і на нашу обороноздатність.

Про дрони зі штучним інтелектом

— Ми розуміємо, що ті, хто оснастить дрони ШІ, випередить на величезний крок противника. Але це виклик і для систем протидії. РЕБ спрацьовуватимуть для таких дронів?

— Це виклик доволі публічний. Всі розуміють, що розвитком FPV-дронів стали спочатку тепловізійні камери, які дозволили ефективно працювати вночі. І зараз ми розуміємо, що з'являється штучний інтелект, який працює як з денними, так і нічними камерами. І ми розуміємо, що ця технологія буде лише всебічно розвиватись і покращуватись. І вона колись увійде в серійне виробництво.

Але системи захисту завжди йдуть на крок позаду від систем атак. Спочатку з'являється нова система ураження, потім — система протидії. Вам будь-який розробник і FPV і систем РЕБ скаже, що те завдання, над яким вони працювали ще два місяці тому, вже може бути не актуальним. І в цьому також проявляється динаміка ведення бойових дій у цій війні.

Щодо протидії дронам зі штучним інтелектом зараз ми рухаємось в бік знищення. Це система мультиспектрального визначення, виокремлення цілі, її ведення і ураження. Це не ноу-хау, просто це системно дуже важкі технології. Ми їх частинами вже опанували, тепер потрібно звести в цілісну систему.

— Тобто будемо збивати дрони не засобами РЕБ з курсу, а фізично?

— На першому циклі життя ШІ ми розуміємо, що досить ефективно можемо боротися з дронами засобом радіоелектронної боротьби. Я впевнений, що надалі засоби РЕБ стануть компонентою комплексної системи знищення дронів, тобто вони нікуди не дінуться. Ми розуміємо, що і РЕБ, і FPV ще довго будуть використовувати одне проти одного. І актуальність технології буде, але вже в комплексних рішеннях.

— Шалений розвиток пілотування дронів вимагає відповідного шаленого розвитку виробництва снарядів для них. Що ми робимо в цьому напрямку?

— Гадаю, ви чули неодноразово, що FPV-дрони у нас — це відображення нестачі засобів ураження — таких, як ПТРК чи високоточних боєприпасів. Але ми настільки адаптували цю технологію, що зараз вона замінила нам багато систем ураження. Звісно, під кожен засіб доставки ми повинні розробити певний боєприпас відповідно до задач.

Я можу сказати тільки, що зараз у нас кодифікацію пройшли дев’ять виробників і більш, аніж 40 найменувань і різних категорій боєприпасів. Ми розуміємо, що це не лише осколкові, фугасні чи термобаричні — під кожну задачу є свій боєприпас. Плюс ми розуміємо, що є FPV-дрони-камікадзе, які разом із собою цей боєприпас знищують. Або це система доставки боєприпасу — скинули його під певну задачу, відійшли, перезарядилися, виконали задачу знову.

Тож боєприпаси для дронів — тема дуже розлога і в ній багато нюансів.

— Зараз ви на якому етапі?

— Працюємо над збільшенням кількості виробників, їхньої якості і, це дуже важливо — стандартизацією. У нас на місяць точно з’являється один-два нові виробники. І я думаю, що вони будуть з’являтись і надалі, бо є реально неймовірний попит на снаряди для дронів. Ми розуміємо, що цей рік ми закінчимо з більш аніж як 1 млн дронів. Але під ці дрони ще потрібні боєприпаси. Тож ми намагаємося надати виробникам абсолютно всю допомогу при випробуваннях боєприпасів, які вони виготовляють.

Це тільки боєприпаси для FPV, а ще є питання з виробництва протитанкових мін і не тільки. Ми будемо дуже розширювати нашу номенклатуру, залучати якомога більше виробників в цю індустрію.

Про розмінування України

— "Телеграф" писав про роботу Мінекономіки зі створення ринку цивільного розмінування. Це теж один з напрямів вашої роботи.

— Ми тісно працюємо з Мінекономіки. Техніка для розмінування — невід'ємна частина процесу розмінування. І це не тільки машини, а й металошукачі, спецодяг, набори саперів тощо — це дуже комплексне рішення.

Ми дивимося за виробниками всіх цих засобів. Наприклад, у нас є вже декілька виробників, машини яких сертифіковані для гуманітарного розмінування. Ми в контакті з кожним з них, розуміємо їхні можливості з виробництва. Співпрацюємо з Мінекономіки щодо залучення фінансування під виробництво і закупівлі цих спецмашин.

Ігор Федірко та Ігор Безкаравайний
Ігор Федірко(Мінстратпром) та Ігор Безкаравайний(Мінекономіки) працюють в одному напрямку - гуманітарне розмінування найбільш замінованої держави світу

— Це дуже дорогі, дуже великі, дуже серйозні машини. Чи може навіть не сама Україна, а взагалі світовий ринок покрити нашу потребу в них, якщо це нам буде, умовно кажучи, потрібно завтра?

— Світовому ринку це точно під силу. Але ми повинні розуміти, що такої великої території забрудненості ще в історії не було. Більш того, у нас величезне різноманіття форм забруднення. Супротивник використовує таке розмаїття мін, засобів ураження — касетні, термобаричні… Це все іноді розривається, іноді — не розривається. Світ ніколи не стикався з повторним розмінуванням земель. І важко сприймати міжнародним системам, що ось була розмінована чиста земля, і ось вона повторно замінована.

Саме із-за повторних замінувань Україна закриває інформацію з кількості і напрямків, де ми розмінували свої землі. Бо ворог, на жаль, спеціально знаючи, де клаптик землі був розмінований, повторно засіває його мінами.

Плюс у нас і групи саперів, які працюють близько до Харківської, Херсонської, Миколаївської областей часто потрапляють під обстріли. Це проблема.

Наша задача — сприяти виробникам в тому, щоби зменшити залучення людського ресурсу на розмінування, якщо можна розмінувати територію дистанційно за допомогою машин гуманітарного розмінування, дронів, мультиспекртальних систем визначення, мапінгу — це величезний організм, який сьогодні працює над розмінуванням України. В розрізі Міністерства ми всебічно допомагаємо виробникам, дивимось, де для них можна залучити інвестування, партнерства.

— Західні партнери, напевно, зацікавлені інвестувати в ці проєкти, тому що ми зараз фактично живий полігон.

— Міжнародні компанії чітко розуміють, що їхній продукт, який пройшов найтехнологічнішу війну за останнє століття, буде претендувати на частину світового ринку. Все, що Made in Ukraine або пройшло війну в Україні, має лейбл якості, написаний українською кров'ю.

Міжнародні виробники намагаються шукати тут партнерів. Намагаються шукати підтримки держави — в плані розуміння, хто є сталим партнером на українському ринку.

І це теж є частиною нашої роботи. Ми постійно шукаємо можливості локалізації міжнародного виробництва в Україні, і виробник зараз це чітко розуміє. Вони приїздять в Україну, шукають партнерств, будують відносини. Це процес перманентний, в кожному сегменті, про який ми говоримо — це і гуманітарне розмінування, і засоби радіоелектронної розвідки і радіоелектронної боротьби, і дрони, і боєприпаси — є міжнародна компанія, яка виходить на український ринок і хоче тут закріпитись.

У сегменті систем РЕБ одна з наших компаній веде перемовини з міжнародним топовим виробником у сфері компонентів засобів для радіоелектроніки щодо їхньої локалізації в Україні. Вважаю, що це точно перемога для нас — затягти такого виробника в країну, де йде війна.

Це те, про що можна розповісти. А те, що відбувається у великій техніці, ми не можемо деталізувати. Але, повірте, там йде робота щодня і щодня знаходяться нові партнерства.