Низькотехнологічно, проте ефективно: ЗМІ розповіли, як Росія намагається прикриватися від українських дронів

Читать на русском
Автор
1000
Атаки на російські НПЗ змусили терористів думати про методи захисту Новина оновлена 29 квітня 2024, 02:22
Атаки на російські НПЗ змусили терористів думати про методи захисту. Фото Колаж "Телеграф"

Росія не може покладатися на РЕБ, а систем ППО їй банально не вистачає

Російські терористи, розуміючи, що Україна має значну перевагу у тактиці використання ударних безпілотників по важливим об'єктам на території РФ, прийняли рішення не робити ставку на високі технології у справі захисту від БПЛА. Замість цього терористи обрали низькотехнологічні, зате доволі ефективні рішення для захисту від дронів.

Про це пише доцент кафедри системної інженерії Військової академії США Міттал Вікрам у колонці для видання Forbes. Він зазначає, що суперництво між БПЛА та захистом від них останнім часом загострилося на тлі того, що Україна активізувала оборонну промисловість та отримала безпілотники із розширеними можливостями.

"Росія дещо відійшла від звичайних систем боротьби з безпілотниками, обравши натомість досить спрощені, нестандартні підходи для мінімізації ефективності українських безпілотників… У той час, як українські оборонні компанії рухаються зі швидкістю розвитку технологій, російська оборонно-промислова база рухається повільніше, обмежена жорсткою структурою закупівель. Враховуючи ці проблеми та швидкі темпи розробок українських безпілотників, Росія вирішила застосувати кілька низькотехнологічних нетрадиційних методів протидії українським безпілотникам", – пише Вікрам.

За його словами, раніше Росія покладалася на свою радіоелектронну боротьбу та численні системи протиповітряної оборони. Проте Україна навчилася обходити вплив РЕБ, системи ППО потрібні на фронті, а величезну російську територію неможливо прикрити вогневими мобільними групами, як це роблять українські військові. Тому російські компанії почали виготовляти старі, але доволі ефективні антидронові засоби – сітки, решітки, металеві захисні конструкції й так далі.

"Ці великі металеві сітки можуть повністю обгороджувати будівлю та підтримуватися швартовними канатами, прикріпленими до металевих стовпів у землі. Оскільки в Росії не вистачає засобів протиповітряної оборони, здатних захистити кожну потенційну ціль, і багато існуючих систем виявилися неефективними проти українських безпілотників, ці сітки стали неоціненними. Крім того, кілька російських компаній пропонують сітки для боротьби з безпілотниками, які продемонстрували значну ефективність у припиненні вторгнень безпілотників. Дійсно, безпілотникам важко виявити ці сітки, через що вони часто розбиваються після зіткнення. Навіть якщо дрону вдасться виявити сітку, він все одно не зможе досягти наміченої цілі", – резюмує експерт.

Нагадаємо, 27 квітня біля російського Краснодара під ранок пролунали потужні вибухи, там українськими дронами були атаковані НПЗ та військовий аеродром. Офіційно російська влада традиційно заявила, що усі безпілотники нібито було збито, а на одному з місць ударів "горить трава".

Зауважимо, що від 2024 року українські дрони пошкодили 18 російських НПЗ. Це скоротило обсяги виробництва окупанта майже на 14 відсотків.

Раніше "Телеграф" писав, що Росія оговталася від ударів по НПЗ. Іноземні ЗМІ оцінили, скільки потужностей уже відновлено.