Для остаточної руйнації Керченського мосту потрібно мінімум 100 ракет: військовий аналітик

Результат від руйнації стратегічного для РФ об’єкту на фронті відчують не раніше, аніж за півроку

Днями у західній пресі з’явився детальний план з руйнації Керченського мосту. Своє бачення того, як Україна може підірвати "сакральну" для росіян споруду, висловив директор Центру оборонних концепцій і технологій Брайан Кларк.

Ба більше, посилаючись на слова високопоставленого чиновника ГУР МО, журналісти повідомили, що українська спецслужба готується атакувати міст у першій половині 2024 року. Адже глава відомства Кирило Буданов "вже має більшість засобів для реалізації цієї мети".

Що насправді потрібно для знищення надважливої логістичної артерії між окупованим півостровом і Росією, "Телеграф" запитав у військового аналітика, полковника ЗСУ Петра Черника.

Абсолютно реальна задача

– Які шанси ми маємо на знищення мосту?

– Це буде абсолютно реально, щойно у нас з’явиться необхідне для цього озброєння у достатній кількості. Йдеться про дійсно великі обсяги декількох видів номенклатури, причому все це має використовуватися у змішаному режимі.

По-перше, станом на сьогодні російська протиповітряна оборона в Криму є найщільнішою на планеті Земля. Жоден об’єкт у світі не охороняється такою кількістю систем ППО, а отже нам слід бути готовими до того, що більшу частину наших засобів буде знищено на підльоті до мосту.

По-друге, атака має бути такої сили і масованості, щоб повністю зруйнувати одразу декілька секцій (протяжність кожної близько 30 метрів) споруди і зробити її непридатною для ремонту на дуже довгий час або назавжди. Нема жодного сенсу витрачати ракети вартістю півтора мільйона доларів кожна і ризикувати іншою дефіцитною технікою, щоб просто зробити дірку в дорожньому полотні, яку залатають за кілька місяців.

По-третє, після вдалої атаки ми повинні взяти цю ділянку під постійний вогневий контроль: щойно до неї наближається баржа, ми її знищуємо. Лише в такому разі ця операція матиме резон і виправдає витрачені на неї ресурси. Якщо не буде впевненості у такому результаті, навіть починати не слід. Краще тоді вже продовжувати завдавати ударів по інших стратегічних об’єктах — військових частинах, складах боєприпасів, пускових установках і авіації.

Для прикладу, в ході недавньої атаки ми знищили три пускові установки С-300, С-400 і унікальну систему "Фундамент-М2", покликану коригувати і синхронізувати роботу РЛС. В сумі окупанти втратили техніки на 200 млн дол. мінімум, а нам це коштувало двох ATACMS — 3 млн дол. Фантастично!

Потрібні ракети та дрони

– Що саме нам необхідно для такої атаки і в яких обсягах?

– Кількасот далекобійних балістичних ракет. В першу чергу, це MGM-140 ATACMS (мають понад 200 кг фугасної частини і дальність ураження до 300 км), ракети Storm Shadow або, якщо з'явиться F-16, суперракета AGM-158 JASSM (дальність завдання ударів від 300 до 900 км).

Також потрібні дрони в достатній кількості. Важливо: йдеться не про морські дрони, а про повітряні. Перші навряд чи зможуть пробити огородження, встановлені окупантами під водою навколо мосту.

Водночас зараз розробляється ударний підводний маловантажний човен типу Kronos, який нібито зможе брати на борт торпеди. Поки невідомо, якого калібру будуть ці торпеди, яка в них буде вибухова сила і чи вистачить її, щоб зробити пробоїни у бонових загородженнях. Технології розвиваються і в майбутньому ми можемо отримати нові можливості, але поки все ж краще покладатися на змішану наземно-повітряну атаку.

– Якщо завтра міст буде зруйновано, коли росіяни на фронті почнуть відчувати наслідки цієї втрати?

– Не раніше, аніж за півроку. Знову ж таки, Крим – найметалізованіша територія на планеті Земля. З 2014 року окупанти займалися тим, що стягували туди все, що тільки могли, тому запаси озброєння на півострові величезні.

Крім того, вони мають у робочому стані 6-8 великих десантних кораблів двох проєктів: "Тапір" (здатен нести 1000 тонн вантажу) і "775" (може перевозити 500 тонн вантажу). Їх в ідеалі також потрібно потопити, інакше постачання техніки сповільниться, але не припиниться. Для розуміння: "Тапір" може взяти на борт приблизно 30 танків і до 400 людей особового складу, "775" — трохи менше. Тобто південний плацдарм буде й далі живитися через Чорне море.

Ще один нюанс: Іл-76 може брати на борт до 40 тонн різних вантажів, тому небо нам також потрібно "закривати". Чи реально це? Цілком: винищувач F-16 несе блискавичні ракети AIM-120 AMRAAM з дальністю ураження до 180 кілометрів. Крім того, зараз ведеться активна розробка шведської ракети Meteor, яка долає до 300 кілометрів. Протяжність Криму з півночі на південь – 200 км, зі сходу на захід – в межах 320 км. От вам й "закрите" небо.

Поспішати не треба

– Враховуючи кількість дефіцитної номенклатури, необхідної для цієї операції, сподіватися на те, що ми зможемо реалізувати її найближчим часом, не варто?

– Коефіцієнт успішності має бути 100%, тому тут не може бути поспіху. Ми матимемо лише один шанс, адже для накопичення стількох ракет потрібно багато часу і коштів. Власне, саме тому ми досі цього не зробили: нема впевненості в достатній кількості озброєння і успішності всіх етапів операції. Важливо: це цілком реально для нас і, якщо все буде виконано правильно, мета виправдає всі витрачені ресурси.

Для прикладу, під час операції "Буря у пустелі" 1991 року за 37 діб американці застосували понад 600 ракет. Були дні, коли вони відстрілювали по 20-100 ракет. Для нас фантастикою є 10 ракет за добу, а для остаточної руйнації Керченського мосту потрібно мати в запасі мінімум 100 ракет.

– У питанні накопичення ракет головним аспектом є кількість і темпи постачання, чи ще й отримання "відмашки" від Заходу на використання цих снарядів для атаки Кримського мосту?

– Виключно кількість і час. Якби йшлося про удар по об’єктах на території РФ, могли б бути проблеми, але це не той випадок. Бити по цьому об’єкту ми можемо без будь-якого дозволу. Це незаконна споруда на окупованій території, що належить Україні, тому вона є абсолютно законною воєнною ціллю.

Крім того, станом на сьогодні Україна — друга країна світу-оператор M142 HIMARS. Ми блискавично володіємо навичками, необхідними для здійснення операцій такого масштабу. Ключовий момент — політична воля союзників для надання нам засобів для цього.

– Причиною відсутності або недостатності політичної волі все ще є страх ядерного удару з боку РФ?

– Саме так. Путін шантажує світ, і ніхто не знає, де пролягає межа блефу і реальних намірів. Крим є сакральним особисто для нього. Він абсолютно щиро вважає його недоторканним, а це вже питання світогляду, яке може стати визначальним у рішучості диктатора щодо ядерного удару.