Як поранена ліва нога стає правою. Юристка пояснила, чому боєць має стежити за оформленням медичних документів

Питання призову та мобілізації в умовах воєнного стану в Україні, оформлення належних документів та отримання відстрочки залишаються одними найбільш животрепетних для наших військовозобов’язаних громадян. При цьому, користуючись правовою необізнаністю українців, деякі нечисті на руку особи наживаються на них і нахабно порушують їхні права.

Де можна отримати безоплатну юридичну допомогу? Чи можна відмовитися від виконання бойового наказу? Як правильно подати рапорт на звільнення із ЗСУ? Яка відповідальність передбачена за самовільне залишення військової частини?

На ці та інші запитання відома полтавська адвокатка і волонтерка Світлана Ярошенко відповіла у першій частині інтерв’ю "Телеграфу".

Люди не знають своїх прав

— Іноді доводиться по кілька разів на день розтлумачувати й пояснювати військовим та їхнім родичам одні й ті ж правові норми, тому, мені здається, їх уже всі вивчили. Про особливості служби під час воєнного стану багато написано, чимало нюансів роз’яснено. Але, як показує практика, люди не знають не те що своїх прав, а й не готові шукати відповіді на особисті питання в інтернеті. Тому шукають допомоги у правників, — каже Світлана Ярошенко.

Вона консультує військових і їхніх близьких на волонтерських засадах. Це було її свідомим рішенням — приєднатися до волонтерського руху "Адвокати ЗСУ", створеного за підтримки головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного у квітні 2022-го, який об’єднує понад 400 правників. Нещодавно пані Світлані було вручено нагрудний знак головнокомандувача ЗСУ "За сприяння війську".

А почалася наша розмова з того, що дехто з несумлінних адвокатів, які рекламують себе як військові, вводять в оману і наживаються на клієнтах.

Як звільнити бійця попри його небажання

— Сьогодні є багато способів отримати безоплатну правову допомогу, — каже Світлана Ярошенко. — І мені дуже шкода́, коли військові потрапляють на гачок до любителів легкої наживи. Серед тих є професіонали, але, погодьтеся, несправедливо використовувати зразки рапортів, розроблених фахівцями Міноборони чи громадськими організаціями, і брати чималі гроші.

— А звідки ви порадили б черпати необхідну інформацію?

— Є багато доступних і зрозумілих безплатних ресурсів. Скажімо, сайт Міністерства оборони "Турбота". На ньому дають дуже чіткий покроковий алгоритм дій для поранених: що робити у тих чи інших випадках, куди звертатися. Сайт громадської організації "Принцип", яка створена військовим й адвокатом Масі Найємом та правозахисницею і волонтеркою Любов’ю Галан 2023 року, теж містить багато практичних підказок. Сайт об’єднання юристів "Юридична сотня", яке працює з 2014 року. Звісно, рекомендую також сайт волонтерського руху "Адвокати ЗСУ".

Мої колеги-волонтери розвивають потужні Telegram-канали і сторінки у Facebook. Раджу, зокрема, Дар’ю Панфілову і Дар’ю Тарасенко. Не уявляю, де ці дівчата беруть сили, але роблять неймовірну роботу в цьому напрямі.

— Вам доводиться виправляти помилки своїх несумлінних колег?

— На жаль, так. Найчастіше це неправильна подача рапорту. Такі випадки не є критичними і їх можливо виправити. А от, для прикладу, складніший випадок. Раніше кримінальне покарання наставало після трьох діб відсутності військовослужбовця за місцем несення служби. Але наприкінці січня 2023 року були внесені зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за самовільне залишення військової частини навіть за одну годину відсутності. Один мій колега, напевне, не знав про це й навіть не потурбувався перевірити, тому на запит військового про ймовірну відповідальність повідомив, що за відлучення до трьох діб йому нічого не буде. Як наслідок — військовослужбовець отримав кримінальне провадження. Що його спонукало до залишення частини, то інша історія.

Втім, за якійсь час жорстку норму про одну годину скасували, повернувши попередню (три доби) до ст. 407 КК України.

— Яким чином закон захищає тих, хто самовільно залишив частину?

— Причини СЗЧ (самовільного залишення частини), звісно, різні. У когось просто здають нерви, комусь невчасно або неякісно надають допомогу, не направляють до медичної установи, не надають відпустку. На погляд цивільної особи, цих об’єктивних причин може бути безліч, але вони точно не можуть бути об’єктивними під час війни.

Не обов’язково в усіх випадках порушень відкривають кримінальне провадження: командування зазвичай іде назустріч військовому й розуміє, що незабаром він повернеться і приступить до виконання своїх обов’язків.

Часто у тих, хто самовільно залишив військову частину, дійсно є об’єктивні причини: потреба в лікуванні, проходження ВЛК на визначення придатності до служби після поранення і навіть елементарний час для відпочинку. Але якщо він має статус СЗЧ, то направити на лікування його не можуть, надати відпустку чи звільнити зі служби — також не можуть.

Моя допомога як юриста полягає в роз’ясненні: поки ви перебуваєте вдома, доти дії військової частини обмежені. Якщо ж у вас є підстави для звільнення, то їдьте у військову частину, поновлюйтесь на службі й подавайте рапорт на звільнення.

Серед моїх клієнтів хтось після СЗЧ продовжив службу, а хтось почав належним чином лікуватись. Згодом дякували за допомогу, оскільки не мали на меті в такий спосіб ухилятися від служби.

— Тобто, людина все ж таки має прибути особисто у військову частину, щоб подати рапорт?

— Іншого законом не передбачено. Рапорт не може бути відправлений ні "Новою поштою", ні Укрпоштою, ні переданий через ТЦК та СП. До того ж поданий він має бути лише по команді, тобто, безпосередньому командиру. Загалом на ньому має стояти, як мінімум, чотири підписи командирів різного рангу.

Рапорт, поданий не по команді, мають право не розглядати. Хоча деякі мої колеги, знаючи це, самі готують рапорт, самі його підписують і відправляють командиру частини. Такий папірець не має юридичної сили, але військовослужбовець заплатить адвокату за роботу, яка не принесе результату.

Нерідко до мене звертаються дружини чи мами з проханням підготувати рапорт на звільнення сина або чоловіка. Я не відмовляю в консультації, проте завжди, перш ніж узятися за підготовку документів у інтересах військового, прошу, щоб він зателефонував мені, щоб почути його власну думку. І так трапляється, що він не хоче звільнятися.

Додаток 5: чому він найголовніший з лікарських документів

— Якщо людина обмежено придатна до служби, чи значить це, що вона має вона право не виконувати бойове завдання?

— У мене був такий випадок. Юрист порадив військовому, зарахованому у Десантно-штурмові війська, не виконувати накази командування, за що, мовляв, його ніхто не може покарати, оскільки той мав обмежену придатність до військової служби.

Але ж є чіткий перелік захворювань, які визначають ступінь придатності людини до служби у мирний та воєнний час на певних посадах. І якщо людина не придатна саме до служби у Десантно-штурмових військах, то може бути цілком придатною до служби в інших родах військ. Тут ідеться не лише про здоров’я, а й про професійний рівень, рівень підготовленості до виконання завдання, на яке відправляють військовослужбовця.

Якщо виконанню наказу перешкоджають об’єктивні обставини, то боєць має повідомити про це письмовим рапортом, пояснивши, чому не може виконати наказ. Військового не перевели до іншого виду військ чи не захотіли, це одна справа. Але невиконання наказу без подачі рапорту і без пояснень тягне за собою кримінальну відповідальність. Це може кваліфікуватися як непокора або невиконання наказу.

— Торкнімось юридичного захисту поранених. Тут досить часто виникають правові колізії.

— Моя порада: потрапляючи до шпиталю після поранення, травмування, контузії чи хвороби, військовий обов’язково мусить уважно стежити за документами, якщо тільки йому дозволяє стан здоров’я. Буває, що в них вказані різні дати поранення (травмування, захворювання). Так само як і населений пункт, де це трапилося, та обставини.

Трапляється, приміром, що постраждала ліва нога в документах стає правою. Треба розуміти, що у стабілізаційних пунктах і госпіталях працюють 24/7, медики втомлені, тому може з’явитися будь-яка помилка. Тож, якщо боєць вже бачить і читає, він повинен уважно ознайомитися із записами в медичних документах.

Далі він повинен звернутися до військової частини з вимогою видати довідку про обставини травми (поранення/контузії/каліцтва) (Додаток 5). Бо це найголовніший документ, на основі якого встановлюють причинний зв'язок між пораненням, травмуванням та контузією із захистом Батьківщини.

Цей додаток ляже в основу висновку військово-лікарської комісії після лікування, що потягне за собою перерахунок і виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди. Хочу застерегти: оригінал Додатка 5 військовий зберігає в себе, нікому його не віддаючи.

— Щоб так добре розбиратися в цих нюансах, як ви, треба було добре вивчити військову справу…

— Так, для початку я взялася вивчати Статути ЗСУ. А оскільки не існує якогось одного документу, що регулює правовідносини у військовій сфері, то вивчала закони України, інструкції, положення тощо. Деякі документи, на жаль, закриті для вільного доступу або з обмеженим доступом, що ускладнює роботу адвоката.

При вирішенні нестандартних ситуацій можу звернутися по допомогу колег-волонтерів. Ми спілкуємося в чаті, підказуємо один одному, як правильно вирішити те чи інше питання.

Фото з Facebook-сторінок Командування Медичних сил ЗСУ та Світлани Ярошенко

*У другій частині інтерв’ю мова піде про грошові виплати родичам військовополонених та безвісти зниклих, про те, чому дружина військового (чоловік військової) у такому статусі має першочергове право на грошове забезпечення і додаткові виплати.