Чи є життя після звільнення? Чим можуть займатися Залужний, Наєв і Шаптала

Читать на русском
Автор
2379
Валерій Залужний та Сергій Шаптала
Валерій Залужний та Сергій Шаптала. Фото facebook Валерій Залужний

Законом передбачено, що генерали переходять у розпорядження міністра оборони

За два тижні до другої річниці початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні відбулися великі кадрові зміни. Президент Володимир Зеленський звільнив з посад не лише головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, а й все командування Сил оборони.

"Телеграф" вирішив дослідити, чим займаються колишні топвійськові після кадрових перестановок. Яке майбутнє можуть мати ексголовком Валерій Залужний, колишній командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв, екскерівник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала та ще дюжина бойових генералів?

Доля попередників

Питання про те, чим буде займатися Валерій Залужний після відставки, є предметом жвавих дискусій. Адже він й так перебував на найвищому щаблі військової кар'єри, а про його попередників, час яких минув, мало що чути.

Загалом з часів проголошення незалежності України Збройні Сили мали п'ятнадцять головнокомандувачів. І доля колишніх генералів склалася по-різному. Деяким, як Володимиру Замані, оголосили підозру у державній зраді за накази, що нібито послабили протиповітряну оборону країни. Інші ж стали громадськими діячами або навпаки зникли з публічного простору.

Серед головнокомандувачів ЗСУ, які обіймали посаду від початку війни з Росією 2014 року, найдовше протримався Віктор Муженко. Він керував Збройними Силами майже пʼять років. Однак 2019-го Володимир Зеленський звільнив його з військової служби та відправив у запас із формулюванням "проведення організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу".

Головнокомандувачі ЗСУ під час війни з РФ

Причина звільнення Руслана Хомчака, наступного головнокомандувача ЗСУ, полягала у "відсутності взаємодії" з тодішнім міністром оборони Андрієм Тараном.

Гучні чутки про відставку генерала Залужного, які тривали протягом трьох місяців, мали логічне завершення. І от 8 лютого 2024 року президент Зеленський підписав відповідний указ. На посаду головнокомандувача був призначений генерал-полковник Олександр Сирський, який раніше очолював Сухопутні війська.

Що далі?

Як розповів "Телеграфу" адвокат та голова Адвокатського об’єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, звільнені екскерівники не сидять вдома.

— Законом передбачено, що генерали переходять у розпорядження міністра оборони Рустема Умєрова. Їхня подальша доля залежить від обставин. Тобто вони можуть продовжити службу та виконувати завдання, поставлені Міністерством оборони та Генеральним штабом. Або очікувати остаточного звільнення за віком, — каже адвокат.

За його словами, граничний вік військового командування — 65 років. Це регулюється статтею 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо граничного перебування на військовій службі для військовослужбовців вищого офіцерського складу, до яких належать генерали. Тож фактично всі звільнені посадовці можуть перебувати в розпорядженні міністра оборони до 65 років. А після цього вже займатися викладацькою діяльністю чи чимось іншим.

Ростислав Кравець також прокоментував ситуацію із Залужним та його нібито відмовою від посади секретаря РНБО. Він зазначив, що така інформація надходить лише зі ЗМІ, а сам Залужний публічно це не коментував.

— Можу сказати лише одне: якщо з’явилися такі чутки, то очевидно, що пан Данілов також більше не входить в орбіту Зеленського. Щодо ж відмови Залужного від посади, то варто звернутися по коментар безпосередньо до нього, адже офіційних заяв з цього приводу він не робив, — каже адвокат.

Як ділиться юрист, повністю відпустити Залужного та інших генералів, можливо лише двома способами. Наприклад, за станом здоров'я. Тобто Залужний може пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), яка визнає його непридатним до подальшої служби. Або ж за віком, проте в Залужного ще є 15 років.

Також генерали можуть звільнитися за власним бажанням через сімейні обставини.

— Звісно, враховуючи те, що Залужний проходить по контракту, то там значно скорочений перелік підстав для звільнення. Хіба що виховання дитини з інвалідністю до 18 років, необхідність постійного догляду за хворою дружиною чи опіка над недієздатною особою, — каже Кравець.

Врешті-решт, колишні топвійськові залишаються у складі Збройних Сил України. І якщо вони захочуть, умовно, чимось керувати, то це можливо лише за призначенням Генерального штабу або міністра оборони.

— Зараз вони не сидять вдома, а продовжують виконувати обов’язки та ходити на військову службу. Вони не зняті з харчового і речового постачання і мають отримувати заробітну плату. Єдине — не зрозуміло поки, де їх використовують, а де ні, — підсумовує адвокат Ростислав Кравець.

Чи зможуть вони зберегти вплив?

Як стало відомо "Телеграфу" від джерела у військовому керівництві, якщо політичне керівництво країни не зацікавлене в їхній подальшій службі, то може застосувати ряд механізмів для їхнього звільнення з лав Збройних Сил.

— Вони просто зникнуть з горизонту. Після таких звільнень ці люди, скоріше за все, просто звільняться з лав Збройних Сил України. Всі вони підуть на пенсію. І ця "лазівка" — ВЛК, — вважає співрозмовник видання.

Лише після остаточного звільнення з армії екскерівників ЗСУ чекатиме життя на пенсії, де вони можуть займатися викладацькою діяльністю чи будь-чим іншим.

А поки що екскерівників можуть просто відправити у запас. За таких умов їх можуть у будь-який момент знову призвати та призначити на командні посади на кшталт командира бригади чи дивізії або поставити на чолі якогось пов’язаного з обороною державного органу.

Також під них можуть створить тимчасову цивільну або військову посаду для того, щоб вони не сиділи без діла. Зрештою, їм доступний перехід у більшість структур сектору безпеки й оборони, наприклад, Державну прикордонну службу, Міністерство внутрішніх справ чи Національну гвардію.