Порт на Балтійському морі був ласим шматком: яких втрат зазнає Росія після атаки СБУ

В ніч на 21 січня українська Служба безпеки завдала успішного удару по російському порту на Балтійському морі. Тепер тижні чи навіть місяці енергетична компанія "Новатек" не зможе проводити великомасштабні операції на своєму нафтопереробному комплексі.

"Телеграф" вирішив дізнатися, що ж конкретно знаходилося на території порту Усть-Луга та які наслідки для РФ матиме пожежа "зовнішнього впливу".

Важливий транспортний вузол

Балтійські та новоросійські порти — ключова економічна артерія Росії. Зокрема у порту Усть-Луга в Ленінградській області розташовані термінали з перевалки газового конденсату, сірки та вугілля. Ці речовини є легкозаймистими, тому атака на порт призвела до масштабної пожежі, яку гасили понад добу.

— Атака українських сил зупинила один з двох основних газоконденсатних заводів у Росії. Це дуже гарна новина, адже цей завод є важливим джерелом експортних надходжень для країни. Тут експортуються енергетичні ресурси через Балтійське море. Загалом це підприємство є одним з найбільш модернових і збудованих за останні роки. Так би мовити — вітрина економіки Російської Федерації. І розташований він всього за 100 км від Санкт-Петербурга, — каже в розмові з "Телеграфом" військовий оглядач Дмитро Снєгирьов.

Відомо, що російська компанія "Новатек" займалася переробленням газового конденсату на нафту, і тут же відбувалося відвантаження нафтопродуктів на зовнішні ринки. Потужності заводу були серйозними — він міг переробляти від 7 до 10 мільйонів тонн конденсату на рік.

Досконала атака

За словами Дмитра Снєгирьова, атака українських спецслужб була досконалою, враховуючи те, що із допомогою двох безпілотників всі виробничі лінії припинили роботу, як і діяльність заводу в цілому.

— Варто зазначити, що на момент удару там знаходилися три російські судна під завантаження. Паливо постачалося і для військ Росії. Але в першу чергу стратегічною ціллю було завдати удар по російській промисловості та позиціях РФ на ринку скрапленого газу, — говорить Дмитро Снєгирьов.

Військовий аналітик вважає, що Росія намагалася посунути Сполучені Штати з ринків Європи та світу шляхом зниження цін через підвищення обсягів постачання. Тож це не влаштовувало ні США, ні їхніх європейських партнерів, які намагаються позбутися залежності від російського скрапленого газу.

— Удар по зовнішньоекономічних операціях РФ, без сумніву, завдасть серйозних збитків російській стороні. В першу чергу зменшить надходження валюти. Ну і, друге, це все ж таки завод: крім газового конденсату, він виробляє паливно-мастильні матеріали не тільки на експорт, а й для внутрішнього споживача — для потреб російської армії.

А враховуючи, що Росія раз у раз намагається лякати країни Заходу можливістю військової ескалації поблизу кордонів з Фінляндією, це зводить нанівець спроможність російської сторони впливати на цей регіон, дестабілізувати ситуацію в Європі в цілому і на флангах країн НАТО. Тобто це удар на випередження. Перевірили можливості російської сторони щодо прикриття стратегічних об'єктів. Виявилося, що вони абсолютно "діряві", — каже військовий експерт.

За словами Дмитра Снєгирьова, цей удар завдав також іміджевих втрат Російської Федерації. Адже весь світ в черговий раз переконався, що стратегічні об'єкти енергетичного комплексу РФ абсолютно не прикриті.

— Російська система забезпечення пальним недосконала навіть у тилових районах, таких як Санкт-Петербург, розташований поблизу кордону з країнами НАТО. Це дає підстави вважати, що російська система постачання палива неефективна в моменті протидії зовнішнім загрозам, — переконаний експерт.

Окупанти бояться ударів по паливно-енергетичній системі

На думку Дмитра Снєгирьова, Україні доцільно зосередити майбутні атаки саме на таких об'єктах. В першу чергу, в центрі уваги мають бути саме підприємства паливно-енергетичної галузі Росії.

— Чому варто зауважити на подібних об'єктах? По-перше, мінімізуються валютні надходження, тобто можливості Росії продовжувати війну в Україні. По-друге, підриваються позиція РФ на зовнішньому ринку як нестабільного постачальника. І насамкінець — створюються передумови для позбавлення залежності від скрапленого газу країн Європи та інших держав. І відповідно, це дає більші можливості нашим західним партнерам для нарощування обсягів військово-технічної допомоги Україні, — каже військовий оглядач.

На думку Снєгирьова, подібні удари битимуть по економіці Росії, а також унеможливлять нормальну логістику окупаційної армії. Тож такі удари мають відбуватися по всій території РФ, як поблизу кордонів з НАТО, так і по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу в районі українського кордону.

Військовий аналітик вважає, що основними місцями зберігання паливно-мастильних матеріалів у ворога будуть нафтобази у глибинних районах РФ.

— Вони розраховують на те, що крилаті ракети повітряного базування, передані нам раніше Великою Британією, використовуватися не будуть. У них дальність ураження перевищує 300 кілометрів. Потенційно вони могли б уразити об'єкти на території Росії. Тож вони розуміють, що залишати нафтобази на окупованих територіях України досить ризиковано.

Вже були знищені в Луганську і Ровеньках. Ну і, відповідно, ключові – Макіївка та Донецьк. Це тільки за останній час. Плюс в окупованому Севастополі в районі Козачої бухти. На мою думку, такі удари мають бути постійні, причому носити не показовий характер, а бути системною роботою. Ну ледь не щотижня ми маємо передавати "палкий привіт" паливно-енергетичній структурі РФ з метою паралізації як її економіки, так і спроможності російського війська, — підсумовує Дмитро Снєгирьов.

Нагадаємо, термінал в Усть-Лузі спалахнув у ніч на 21 січня. І лише через добу речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російські військові та цивільні органи вживають необхідних заходів, в тому числі щодо протиповітряної оборони, після ймовірної атаки українського безпілотника.