Рада прийняла у другому читанні закон про реєстр військовозобов’язаних: що змінилося для громадян

Читать на русском
Автор
6623
Рада прийняла у другому читанні закон про реєстр військовозобов’язаних: що змінилося для громадян Новина оновлена 16 січня 2024, 15:05

Документ має резонансні пункти

Верховна Рада України у вівторок, 16 січня, прийняла у другому читанні законопроєкт №10062. Документ, серед іншого, надає Міноборони можливість посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Але одним із найважливіших пунктів для громадян є створення реєстру військовозобов’язаних.

Як пише нардеп Ярослав Железняк, закон був прийнятий в цілому після довгих та складних дискусій та провалу багатьох правок законопроєкт.

За відповідне рішення віддали свої голоси 248 депутатів.

"Телеграф" розповідає про те, що зміниться в законі. Насамперед нагадаємо, що Міноборони, презентуючи документ, зазначало, що "ЗП №10062 є критично важливим для обороноздатності України".

"Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат".

Що змінює закон №10062 для захисту України

Як запевняють у Міноборони, він надасть можливість посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Своєю чергою завдяки цьому:

  • буде звільнено кошти ППО, які захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (ресурс можна буде направити на прикриття інших об’єктів)
  • прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників;
  • буде прискорено розробку та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для військ;
  • буде посилено захист даних від кібер-атак ворога тощо.

Що змінюється для звичайних громадян

Напевно, найрезонанснішим пунктом нового закону є створення реєстру військовозобов’язаних. Зокрема, він передбачає внесення до нього таких військовозобов’язаних даних (з 17 до 60 років):

  • номери телефонів, адреси електронної пошти;
  • відомості про володіння іноземними мовами;
  • інформація про право на володіння зброєю;
  • наявність посвідчення водія;
  • реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, ІПН;
  • інформація про судимості і так далі.

Як зазначає ВВС, персональні дані до Реєстру вноситимуться без згоди громадянина, крім даних про його членів сім'ї. Через це ще до його ухвалення Головне юридичне управління парламенту заявляло, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.

Річ у тому, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише "в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини".

"Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними по відношенню до цілей і цілей, для яких вони зберігаються", — йшлося у висновку юруправління.

Варто зазначити, що ще перед голосуванням народний депутат Ірина Фріз писала, що комітет із оборони вніс до законопроєкт деякі правки. Зокрема, до реєстру військовозобов’язаних не будуть вносити:

  • відомості про виїзд за межі України та повернення на територію України;
  • відомості про примусове виконання рішення щодо особи – боржника;
  • інші персональні дані, що дозволяють ідентифікувати призовника, військовозобов’язаного або резервіста (невизначена норма, згідно з якою можна було б внести будь-яку інформацію);
  • відомості про членів сім’ї. Ці дані можуть бути надані виключно за згодою військовослужбовця, резервіста чи призовника

Після цього ці зміни мали розглядатися окремо під час засідання та виноситися на голосування. "Телеграф" продовжує розбиратися у змінах, внесених до законопроєкту.

Після голосування стало відомо, що правка номер 401 про зберігання даних у хмарі була прийнята.

Нардеп Ірина Геращенко повідомляє, що новий закон до другого читання "значно погіршили поправками", що стосуються надмірного втручання у приватне життя військовозобов'язаних.

"Опозиційним фракціям вдалося збити певні одіозні поправки, але є побоювання щодо захищеності реєстру", — каже вона.

Також вона наголосила, що законопроєктом створюється єдиний реєстр мобілізованих, прив'язаний до єдиного реєстру виборців і "саме до цього блоку напхали найбільш одіозних поправок"

"Нам вдалося збити поправки про внесення в реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду), інші антиконституційні норми. Але, на жаль, з 26 наших принципових поправок враховано тільки 2 й закон до другого читання погіршився", — сказала Геращенко.

Також у реєстрі буде цифрове зображення військовозобов’язаного.

Крім всього вищезгаданого 10062 передбачає:

  • створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних (буде можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично за наявності необхідних даних у системі.
  • запровадження можливості створення та використання цифрового військово-облікового документа (сертифіката)

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім деяких положень, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем початку функціонування визначеної урядом інформаційно-комунікаційної системи, власником якої є Міністерство оборони України.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що якщо законопроєкт №10062 буде ухвалено, у Міноборони з’явиться можливість звернутися до реєстрів МВС, МОЗ, Мін’юсту, ЦВК податкової служби та інших відомств.