Без шоу та фаталізму: чому Авдіївка – не Бахмут і які наслідки для України матиме її втрата

Запекла боротьба за населений пункт триває з початку повномасштабної війни

Ситуація в Авдіївці залишається напруженою протягом вже декількох місяців. Попри те, що дані про втрати особового складу ЗСУ засекречені, з інтенсивності боїв можна зробити висновок, що Україна платить високу ціну за утримування цього міста. У соцмережах Авдіївку вже охрестили "другим Бахмутом", а її можливу втрату пов'язують з серйозними наслідками для наших позицій на фронті і морального стану українців загалом.

"Телеграф" розбирався, наскільки критичною є ситуація на цій ділянці фронту і чи дійсно окупація Авдіївки може змінити хід бойових дій на Східному напрямку.

Не Бахмут

Авдіївка на Донеччині, залишається однією зі стратегічних цілей РФ з перших днів збройної агресії на сході України. Під час ескалації бойових дій навесні та влітку 2022 року росіяни навіть вдавалися до обстрілів позицій ЗСУ фосфорними бомбами, проте захопити місто їм не вдалося.

Протягом останніх трьох місяців окупанти наростили темпи наступу, атуючи Авдіївку з боку Донецька. Загалом на штурм населеного пункту РФ кинула близько 40 тисяч військових. Станом на середину грудня ворог вів штурмові дії щонайменше у 16 місцях з невеликим просуванням на півночі біля Степового. Наразі ЗСУ фіксують до сотні бойових зіткнень на добу.

Днями ветеран АТО, колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий, посилаючись на інформацію з власних джерел на фронті, заявив, що ймовірно ЗСУ доведеться вийти з Авдіївки до кінця 2023 року.

Враховуючи гіркий досвід втрати Бахмута, утримання якого протягом дев'яти місяців коштувало Україні великих людських жертв, в тилу з’явилися занепадницькі настрої. Відповідати на складні запитання довелося самому головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному.

"Не потрібно нам зациклюватись і робити якесь шоу чи скорботу біля конкретного населеного пункту. Ведення дій підпорядковуються своїм законам, які не залежать, чи сподобається це депутатам або журналістам. У противника є можливість концентрувати свої сили на певному напрямку. І вони можуть за два-три місяці зробити те, що сталось з Бахмутом. Нам дорогий кожний клаптик землі, будемо обороняти рівно стільки, скільки буде сил. Якщо сил недостатньо — зберігаємо людей, а потім відвоюємо", – прокоментував ситуацію в Авдіївці генерал.

Проведення поразницьких паралелей між Авдіївкою і Бахмутом вигідне лише росіянам та їхнім посіпакам за кордоном, впевнений військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. Експерт згадує низку публікацій журналіста-русофіла Юліана Рьопке у німецькому таблоїді Bild, в яких автор запевняв, що ЗСУ вийшли зі Степового у Бердичі або ж здали Старомайорське. Обидва повідомлення виявились відвертими фейками. Ту ж технологію для розгойдування українського суспільства пропагандисти використовують і у випадку з Авдіївкою.

"Це інформаційно-психологічні операції для створення відповідного інформаційного клімату всередині України. Порівняння ситуації в Авдіївці з Бахмутом росіяни аргументують використанням тіє ж тактики "малих котлів" для взяття під контроль наших локацій. Не випадково основні удари зараз завдають по флангах, щоб замкнути оперативне оточення в районі населеного пункту Ласточкіне, що дасть контроль над важливою трасою.

Водночас, ЗСУ утримували Бахмут навіть після переходу під контроль РФ основних локацій, і тривала ця оборона дев’ять місяців. Якщо додати до цього, що Авдіївка, на відміну від Бахмуту, була підготовлена до оборони і має систему укріплень, легкої боротьби для окупантів не буде", – каже експерт у коментарі "Телеграфу".

Ситуація на сьогодні і наслідки втрати

Починати слід з того, що зараз нема підстав казати про оперативне оточення ЗСУ в районі Авдіївки і наявність передумов для залишення населеного пункту, зазначає Дмитро Снєгирьов.

За словами аналітика, у окупантів є певні тактичні успіхи на декількох напрямках, але вони не критичні для утримання нами позицій і зміни ситуації на лінії бойового зіткнення загалом.

"Наразі ширина коридору від 6,5 до 7 кілометрів дозволяє проводити ротації особого складу, підвезення БК і вивезення поранених", – каже експерт.

Втім, ситуація, дійсно, складна. За словами військового та політичного оглядача групи "Інформаційний спротив", експерта Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука Олександра Коваленка, сьогодні Авдіївка є найскладнішою точкою на фронті не лише через надвисоку інтенсивність боїв і концентрацію особового складу ворога на кілометр фронту, а й через досить обмежену логістику із західного сектору.

Основною логістичною артерією є траса 0542 (Орлівка — Семенівка — Новоселівка Перша — Желанне), тому все залежить від контролю над нею. Якщо контроль буде втрачено, місто потрапить в оточення.

"На Авдіївку здійснюється серйозний тиск з більшою кількістю особового складу ЗС РФ, аніж це було в Бахмуті. В останньому воювали переважно найманці ПВК "Вагнер", ватажок якої був зацікавлений у взятті саме цього населеного пункту. В Авдіївці воює регулярна армія, а у її захопленні політично зацікавлений особисто Володимир Путін. Недарма він вже двічі приїжджав у штаб Південного округу в Ростові-на-Дону, щоб особисто поспілкуватися з Шойгу і Герасимовим", – зазначає експерт.

За словами Олександра Коваленка, вище військово-політичне керівництво РФ розраховувало, що окупація міста відбудеться до проведення щорічної "прямої лінії" Володимира Путіна 14 грудня, аби кремлівський диктатор міг продемонструвати росіянам бодай якісь нові досягнення у так званій "СВО". Цього не сталося, тому дедлайн перенесли до Нового року. Не виключено, що наступного разу "взяття" Авдіївки запланують на президентські вибори в Росії.

І хоча повністю виключати ймовірність окупації населеного пункту не можна, це не стане для України фатальною стратегічною втратою, каже експерт.

"Якщо ми вже згадуємо Бахмут, давайте зауважимо, що окупація цього міста не стала загрозою ані для Слов'янська, ані для Краматорська. Потенційна втрата Авдіївки – це втрата можливості впливу на Донецьк з півночі, але це не обвал всього фронту. До найбільш важливого Покровська 35-40 км рубежів, ліній оборони і не дуже легкого ландшафту.

Російська пропаганда може розповідати, що після падіння Авдіївки вони через Покровськ і Павлоград вийдуть на Дніпро. Для розуміння: Авдіївка знаходиться за два кілометри від найближчої лінії зіткнення під Донецьком. На подолання цієї відстані окупантам знадобилося півтора роки. До Дніпра йти доведеться 200 км. От і рахуйте", – каже Олександр Коваленко.

2022 року ЗСУ звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх захоплених Росією територій. Тепер українцям варто усвідомити, що подальша боротьба буде складнішою та довшою. Зрештою, головним є те, що після майже двох років повномасштабної війни, ми боремося на за Київ чи Хмельницький, а все за ту ж Авдіївку, об яку росіяни ламають зуби з 2015 року.