Чи законно Україні атакувати цілі на території рф та чи потрібен на це "дозвіл" від НАТО

Читать на русском
Автор
15947
"Точка-У"
"Точка-У"

Експерти розповіли "Телеграфу", що насправді необхідно Україні найближчим часом

Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбулася 29 листопада у Бухаресті, очільник МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс закликав дозволити Україні використовувати зброю для атак військових об'єктів на території рф. Також посадовець заявив, що члени Альянсу не повинні боятися ескалації конфлікту, і повідомив про згоду кількох інших країн — членів НАТО на зняття з України обмежень щодо вибору військових цілей, повідомляє Bloomberg.

"Телеграф" з'ясовував, чи дійсно Україна потребує отримання дозволу на ураження ворожих військових об'єктів, та чи варто розраховувати на підтримку нашими західними партнерами ініціативи Едгарса Рінкевичса.

Війна без обмежень

Протягом останніх трьох місяців на території росії та у тимчасово окупованому Криму сталося кількадесят масштабних пожеж, спровокованих вибухами на військових базах, аеродромах та інших стратегічних об'єктах країни-агресора. Місцева влада, як правило, пояснювала надзвичайні ситуації "палінням у невстановленому місці". Наразі достеменно невідомо, чи були дані вибухи результатом атак з боку ЗСУ, адже вище військове керівництво України утримувалося від коментарів щодо цих подій.

Однією з причин, з якої успішні військові операції на ворожій території можуть триматися у таємниці, ймовірно, є небажання українського керівництва посилювати занепокоєність наших західних партнерів щодо ще більшої ескалації конфлікту у разі перенесення бойових дій на територію росії.

Із заклику литовського посадовця Едгарса Рінкевичса "дозволити українцям використовувати зброю для ураження ракетних пускових установок або аеродромів" можна зробити висновок, що зараз Україна обмежена у цих діях, проте це не відповідає дійсності.

За словами члену Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, обговорювати будь-які позиції наших західних партнерів з цього приводу не зовсім коректно, оскільки вони не можуть вплинути на право України захищати свою територію.

"Згідно з усіма міжнародними нормами, що регламентують правила ведення війни, Україна перебуває у стані війни з російською федерацією. Виходячи з цього, ми маємо законне право атакувати будь-які військові об'єкти на територіях, які рф використовує для ведення війни проти нас. Усі ці об'єкти є для нас законними цілями. Рішення про те, користуватися цим правом чи ні, ухвалює командування ЗСУ. Жодних дозволів на це ми не потребуємо", — пояснив посадовець у коментарі "Телеграфу".

У тому, що заява глави МЗС Латвії направлена, скоріше, на надання моральної підтримки та демонструє готовність наших партнерів відстоювати національні інтереси України на міжнародній арені, впевнений і директор Інституту світової політики Євген Магда.

За словами експерта у сфері політології, Україна безсумнівно має право атакувати ворожі військові об'єкти, проте очікувати офіційного схвалення цих дій з боку Альянсу не варто.

"Жодна країна НАТО не виступить проти відновлення територіальної цілісності України. Водночас жодний посадовець цієї організації не проголосує за удари по території рф. Теоретично, дискусії можуть виникати навколо військових об'єктів в анексованому Криму, але його приналежність Україні не викликає сумнівів у жодного західного політика, тому ми й поготів не повинні заручатися чиєюсь підтримкою для проведення військових операцій на окупованому півострові", — зазначив Євген Магда в коментарі "Телеграфу".

Мета потребує засобів

Попри те, що міжнародне право гарантує Україні права на захист своєї територіальної цілісності, реалізувати їх повною мірою без підтримки колективного Заходу нам навряд чи вдасться.

З першого дня повномасштабного вторгнення рф країни НАТО дотримуються жорсткої політики щодо ненадання Україні далекобійного озброєння. Частково це пов'язано з побоюваннями Заходу ескалації конфлікту та можливого застосування Росією ядерної зброї у відповідь на удари по її території. Крім того, за словами Євгена Магди, така позиція членів Альянсу продиктована ідеологією самої організації.

"Для отримання далекобійної зброї Україна має заручитися підтримкою цього рішення з боку всіх країн — членів НАТО. Досягти такого консенсусу з даного питання неможливо. Попри міфи радянської пропаганди, НАТО – насамперед оборонний альянс. Саме тому Україна отримує зброю, спрямовану у першу чергу на захист країни", — пояснює експерт.

У разі надання Україні необхідного озброєння, першочерговими цілями для атак могли б стати близько 40 летовищ, розташованих на території росії, в анексованому Криму та Білорусі, розповів "Телеграфу" речник Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат. Саме з цих аеродромів окупаційні війська рф завдають ракетні удари по Україні.

Вивести дані об'єкти з ладу наявним озброєнням ЗСУ наразі не можуть – власної далекобійної зброї Україну позбавили ще у 2000-х роках.

"Ми віддали літаки стратегічної авіації ТУ-22М-3, ТУ-160, ТУ-95. Саме з них нас зараз і атакують ракетами, які раніше також належали Україні. Пізніше нас позбавили й ракет середньої дальності, таких як "Скад", а також далекобійних зенітних ракетних систем, таких як С-200. Все це відбувалося під тиском росії та наших західних партнерів під гарантії Будапештського меморандуму. Зараз найдалекобійніше, що ми маємо, — це оперативно-тактичний комплекс "Точка-У", але у нас їх залишилось вкрай мало", — пояснює Юрій Ігнат.

В межах військової допомоги від країн НАТО Україна отримувала артилерійські системи та снаряди до них, РСЗВ з дальністю дії близько 70 км, а також протикорабельні ракети, дія яких обмежена дальністю 100-120 кілометрів. Попри те, що ці види озброєння, беззаперечно, стали у пригоді Збройним Силам України, закрити усі потреби ними неможливо.

"Якби ми отримали хоча б оперативно-тактичні комплекси ATACMS, це б посилило нашу спроможність діставати до потрібних цілей. Також з далекобійних засобів були б корисні дрони-камікадзе, які мають заявлену дальність більш ніж на 1000 км. Ну і, звісно, літаки-винищувачі…" — зазначає речник Повітряних сил ЗСУ.

Тим часом державний концерн "Укроборонпром" налагодив серійне виробництво артилерійських снарядів калібру 152 мм та 122 мм, а також мін калібру 120 мм. Вітчизняні боєприпаси виготовляють за технологією НАТО на різних потужностях, у тому числі – країн-партнерів. Саме ці снаряди є найбільш "ходовими" на фронті, а тому їх запаси швидко вичерпуються.

На підприємстві заявляють, що боєприпаси власного виробництва, мають зменшити залежність української артилерії від постачань з-за кордону, де запаси снарядів і мін радянських калібрів поступово вичерпуються.

Тепер українські військові очікують від концерну випуску дронів-камікадзе з дальністю дії у 1000 км, розробка яких була анонсована "Укроборонпромом" ще в середині жовтня. За словами полковника Юрія Ігната, моделі БПЛА українського виробництва, що були представлені раніше, не завжди відповідали стандартам, необхідним для їхньої ефективної роботи в заданих умовах.