Український слід в біографії головного вагнерівця: школа, дружини, діти

Читать на русском
Автор
8998
Уткіна в Москві хоронила мати, чергова дружина та діти, а родини в Україні від нього відмовились. Фото з ТГ-каналу.
Уткіна в Москві хоронила мати, чергова дружина та діти, а родини в Україні від нього відмовились. Фото з ТГ-каналу.

З початком повномасштабної війни колишні рідні фактично відмовилися від Дмитра Уткіна як батька і чоловіка.

Смерть Дмитра Уткіна з позивним "Вагнер", який дав назву приватній військовій компанії Євгена Пригожина, знову підняла на поверхню факти його біографії, серед яких і так званий український період. Адже частину свого життя, а саме шкільні роки, російський найманець провів на Кіровоградщині.

Він періодично з'являвся в Україні, встиг двічі завести стосунки з місцевими мешканками, які народили йому дітей. Однак у ході повномасштабної війни колишні родини (принаймні, частково) відхрестилися від чоловіка та батька.

З мамою навіть пошепки розмовляв

Діяльність ПВК "Вагнер", яка проіснувала десять років, неодноразово ставала предметом дослідження журналістів. Відповідно, потрапляли до поля зору і її ватажки, зокрема, перший командир Дмитро Уткін — підполковник запасу російського спецназу, він же "Вагнер", "Дев'ятий" та "Тємнєйшество". Певний час вважалось, що він має українське коріння, але згодом ця інформація була спростована. В нашу країну він приїхав разом з мамою Людмилою в дитинстві, а народився, згідно з викладеними у мережі документами, на Уралі — в місті Асбест Свердловської області.

Кілька років тому російський сайт "Дос'є" виклак скрін паспорта Уткіна з зазначенням місця народження.

Шкільні роки майбутній лідер незаконного збройного формування провів у 10-тисячному смт Смоліне Кіровоградської області, де закінчив загальноосвітню школу №2 (зараз навчальний заклад має статус ліцею). Це підтвердила кілька років тому виданню Цензор.НЕТ заступниця директора навчального закладу Світлана Бічаніна, яка впізнала Дмитра на фото, зазначивши, що жила з його родиною в одному дворі. Нібито мама Людмила, яка працювала інженером місцевої будівельної бригади, дуже переймалася розвитком і освітою сина, і мріяла, щоб він поїхав з села та досягнув більшого. Про це журналістам розповіла близька подруга жінки Зульфія.

А одна з дружин Уткіна — Олена Щербініна — уродженка міста Будьоновська на Північному Кавказі — розповідала, що свекруха мала неабиякий вплив на сина і нібито наполягала на його поверненні в Україну.

"Він з нею навіть пошепки розмовляв… Вона приїжджала до нас набігами і часом дуже некоректно поводилась", — зазначала жінка в одному з інтерв’ю. Але зв'язок з колишнім Щербініна втратила і намагалась розшукати його через телевізійний проєкт, заодно і фактично підтвердила участь Уткіна в Чеченській війні.

За життя Уткіна зроблене мінімум фото - на цьому він під час однієї з військових операцій спецназу.

Квартиру Уткіни мали у багатоповерхівці по вулиці Шкільній. Останній раз син навідував маму чи то навесні, чи то влітку 2016-го — вже після того, як росія окупувала Крим і частину Донбасу, а ПВК "Вагнер" засвітилась у декількох операціях проти України. Але це тільки слова односельців, які не вдалось ні підтвердити, ні спростувати медійникам. Мати найманця, знову ж таки, за словами згаданої подруги, не бачила проблеми в тому, чим займався її син, і навіть пишалася його нагородами від путіна.

Кілька років тому Людмила перебралась до росії. Точніше, як зазначалось в матеріалі "Еспресо", син "евакуював" її зі Смоліного у грудні 2016-го після його появи в ефірі одного з центральних російських каналів як учасника. Чим займалась і де жила всі ці роки жінка, невідомо, але вона разом із останньою дружиною і двома дітьми була присутня на похороні Дмитра на федеральному військовому меморіальному цвинтарі у підмосковних Митищах. Сама церемонія проходили в закритому форматі за бажанням рідних, на неї було допущено тільки кілька десятків осіб. І в об'єктиви журналістів потрапили тільки бійці, котрі прийшли попрощатися з командиром.

"Батьку, не стріляй по земляках"

Пов'язують Дмитра Уткіна з Україною і діти, народжені в шлюбі та поза ним від жительок селища Смоліне. Єдиний раз в інформаційному просторі вони "засвітились" рік тому. Тоді на одному з YouTube-каналів було розміщено відеозвернення до командира ПВК "Вагнер" від його рідних.

Першою слово взяла Олена Коваленко — вчителька місцевої школи, яка назвала себе цивільною дружиною Уткіна. Жінка розповіла, що з Дмитром прожила три роки і має спільну доньку, яка мешкає окремо. Ймовірно, що йдеться про Ганну, якій на сьогодні має бути 31-32 роки, вона нібито закінчила льотне училище в Кіровограді, а потім начебто переїхала до батька в росію, але більше про неї нічого конкретного невідомо.

Дружини Олена Коваленко та Тетяна Уткіна, а також син ватажка "вагнерівців" Глеб звернулись до Дмитра.

Олена ж у своїй короткій промові звертається до Дмитра: "Ти же виріс на нашій землі, а зараз вбиваєш наше мирне населення. Прошу, зупиніть цю жорстоку війну, складіть зброю і йдіть з нашої території. Слава Україні".

Також на відео є короткий спіч від Тетяни Уткіної, котра працює інженером на шахті і теж підписана, як колишня дружина. Вона, ледь стримує сльози, каже: "Уткін — сука ти! Невже нічого людського немає? Як можна вбивати наших людей. Ти ж в Україні жив…"

На цьому фото Уткін разом з бойовиками в Слов'янську на Донеччині в 2014-му.

І завершується ролик промовою Гліба Уткіна, який назвав себе сином ватажка ПВК "Вагнер" і розповів, що працює інспектором на митному посту в Одесі. До речі, журналісти "Цензора" з'ясували, що навчався хлопець у тій же школі в Смоліному, що й батько, але той не брав участь у вихованні дитини.

"Батьку, не стріляй по своїх земляках і своїй Батьківщині. Ти ж українець! Ви розв'язали криваву війну, в якій гинуть мої друзі, руйнуються наші міста, тисячі твоїх хлопців руйнують мирні міста України. Попри те, що ми рідко спілкувались, я прошу тебе, як син, не треба нас від нікого "звільняти". Я вільно спілкуюсь російською мовою, живу у гарній Україні. До вашого приходу у нас все було добре. Мені соромно бути твоїм сином. Тут нема фашистів, прошу вас, просто забирайтесь геть. Цим ви допоможете і нам, і збережете свої життя".

Але, звісно, такі звернення на Уткіна, котрий мав вже за плечима участь не в одному збройному конфлікті і встиг лишити кривавий слід і в Україні, жодним чином не вплинули. Своє безславне життя він завершив в результаті в авіакатастрофи разом зі своїм господарем — Євгеном Пригожиним.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу