Товар спецпризначення: пенсіонер з Полтавщини виробляє незвичні сигарети для бійців ЗСУ

Читать на русском
Автор
7755
Прапор від бійців на знак вдячності. Сергій Феодосійович з дружиною Наталею та волонтером Ростиславом Кумонком
Прапор від бійців на знак вдячності. Сергій Феодосійович з дружиною Наталею та волонтером Ростиславом Кумонком

Німецькі машинки для набивання гільз не витримують обсягів виробництва

За віком і станом здоров’я 60-річний Сергій Дейнека з Лубен Полтавської області у вояки не годиться — вже сім років на групі інвалідності. Коли почалася широкомасштабна війна з Росією, він дуже переживав через те, що нічим не може допомогти захисникам. А тоді, подумавши, чим усе ж таки може бути корисний фронту, взявся… набивати гільзи. Абсолютно мирні сигаретні гільзи. Відтоді процес виробництва сигарет у хаті родини Дейнек не припиняється.

Цигарка палиться — русня смажиться

— Чоловік пригадав, що його батько, учасник Другої світової війни, часто казав: "Солдатові головне, щоб була вода і цигарка", — розповідає, як виникла ця ідея, дружина Сергія Феодосійовича Наталія. — Свекор згадував, що радянські солдати завжди носили цигарки за вухом.

Отож, придумавши для себе заняття, пан Сергій засів за комп’ютер, щоб освоїти процес виготовлення саморобних сигарет, бо раніше уявлення не мав, як їх робити. А тоді вирушив на місцевий ринок по подрібнений тютюн. А ще прикупив з півтисячі сигаретних гільз й електричну машинку для набивання сировини.

Тепер пенсіонер щомісяця витрачає понад 2 тисячі гривень, щоб наробити сигарет для воїнів ЗСУ. Тривалий час він відривав цю суму від пенсії. Згодом Андрій Райна, директор стоматологічної клініки, у якій Феодосійович працює двірником, дізнавшись про те, чим займається його підлеглий на дозвіллі, узяв більшу частину витрат на себе. Але Сергій Феодосійович все одно додає власні кошти на придбання то того, то іншого.

— Тютюн купує вже подрібнений, на склянки, лише у перевіреної продавчині. Вона робить йому знижку, — продовжує Наталія Дейнека. — Два сорти — один міцніший, інший слабший. Якщо треба, Сергій вдома підсушує сировину. Влітку — на сонці, а в холоди підвішує біля котла чи під батареями розстеляє. Тоді перемішує слабший сорт з сильнішим, щоб смак був ідеальним.

Процес виробництва шкідливих для здоров’я виробів лубенський пенсіонер налагодив на просторій кухні власного будинку. Зазвичай, випровадивши зранку дружину на роботу, застеляє стіл клейонкою і береться до справи. Вона неважка, але потребує посидючості й терпіння. А от пристрій для набивання сигарет не витримує темпу діяльності — Сергій Феодосійович змушений був уже дві машинки змінити. От тобі й німецька якість!

— Іноді бурчу на чоловіка, що у нас по всій хаті тютюн і запах не зовсім свіжий, — каже Наталія. — А він у відповідь: "То все можна перетерпіти. Я ж для захисників стараюсь!"

Лише дружина та найближча рідня можуть зрозуміти мову Сергія Феодосійовича. Ось вже сім років, як він практично втратив голос. Переніс дев’ять онкологічних операцій! Але при цьому не втратив оптимізму й душевної доброти. Йому потрібна ще одна операція на горлі із заміни трахеостоми, через яку вже стало важко дихати, але боїться, що не переживе наркоз через слабке здоровʼя.

Цікаво, що ні сам виробник шкідливого товару, ні рідня та близькі не викурили жодної зробленої ним сигарети. Бо все до останнього грама йде на фронт. "Це товар спецпризначення", — дав йому визначення Сергій Феодосійович.

Сергій Феодосійович з волонтером Ростиславом Кумонком
Сергій Феодосійович не палить, всі сигарети - на фронт. На фото - з волонтером Ростиславом Кумонком

За день чоловік устигає зробити 15-20 пачок, у кожній з яких по 25 сигарет. За місяць виходить 160 пачок, тобто 4000 штук.

Готовий товар пакує у целофанові зіп-пакети, аби не відсирів. Обов’язково фільтром униз, щоб солдати не торкалися його брудними руками. В упаковки вкладає етикетки з надписом, які придумали самі бійці: "Слава Україні! Цигарка палиться — русня смажиться". З припискою "Від Сергія Феодосійовича. Не для продажу". На тлі портрета страченого окупантами снайпера Олександра Мацієвського з сигаретою.

етикетка з надписом Слава Україні! Цигарка палиться — русня смажиться
Етикетку з надписом придумали бійці

— Бійці дуже вдячні за такі передачі, — каже пані Наталія. — На знак поваги передали чоловікові прапор зі своїми підписами. Він повісив його на стіні й під ним працює. І тубус від РПГ — теж від них на згадку.

Сергій Дейнека
Тут працює Сергій Дейнека

Але наприкінці розмови жінка трохи знічується:

— Може, й не варто про це писати? Сигарети ж — це шкідливо для здоров’я. Люди передають дрони, одяг, їжу, а чоловік — сигарети.

Любов з першої затяжки

— Нас дехто засуджує, коли ми виставляємо звіти про те, що возимо на фронт сигарети, — підключається до розмови посередниця між Сергієм Феодосійовичем і фронтовиками, відома лубенська волонтерка, директорка благодійного фонду "Довіра та допомога" Оксана Кумонок. — Навряд чи ці люди розуміють, що означає сигарета для бійця. На війні курять абсолютно всі, навіть ті, хто до цього не курив. Фронту потрібно все: і зброя, і автівки, і домашні смаколики, і шкарпетки, і сигарети.

Оксана пригадує, як познайомилася з Сергієм Феодосійовичем:

— Ми з чоловіком Ростиславом з першого дня повномасштабної війни включились у волонтерську діяльність. Невдовзі після цього в наш офіс прийшов чоловік поважного віку й приніс невелику коробку саморобних сигарет. Нам важко було зрозуміти його тиху шиплячу мову, однак було видно, що він від щирого серця хоче допомогти нашим захисникам. Як дізналися, що він усе це купує зі своєї мізерної пенсії, нам так соромно стало. Скільки бізнесменів довкола, які не вважають за потрібне допомагати фронту, а тут людина віддає, вважай, останнє. Тому ми одразу ж запропонували йому фінансову підтримку, а потім приватний стоматолог Андрій Райна приєднався.

Відтоді Сергій Дейнека щодва тижні накручує по два ящики сигарет. Телефонує й просить забрати.

Цікаво, що родина Кумонків, яка по два-три рази на тиждень їздить у найгарячіші точки фронту з гуманітарними вантажами, магазинні сигарети захисникам не возить, а лише домашні, від Сергія Феодосійовича.

— Спочатку, приїжджаючи на точки розвантаження, ми питали бійців, чи потрібні їм саморобні сигарети. "Та нє, ми самокрутки не куримо", — найчастіше чули у відповідь, — з усмішкою розповідає Оксана. — Для багатьох самокрутка дійсно асоціюється з чимось неякісним і смердючим. А тепер хлопці практично з усієї лінії фронту навперебій питають нас, чи привезли ми передачу від Феодосійовича. Телефонують, нагадують. Ті, хто пробував його сигарети, просять тепер лише їх. Від усіх чуємо, що вони виготовлені з реально хорошого тютюну. Навіть від молоді, яка в цивільному житті ніколи такого курила.

Оксана Кумонок (в центрі) з Наталею та Сергієм Дейнеками. Тубус передали бійці
Оксана Кумонок (в центрі) з Наталею та Сергієм Дейнеками. Тубус передали бійці

До речі, це з ініціативи Оксани і за кошт благодійного фонду "Довіра та допомога" друкують патріотичні етикетки, купують машинки для виготовлення сигарет.

— Ми дуже полюбили Феодосійовича. Він так щиро бажає бути корисним і хоч якось допомагати хлопцям на фронті, — говорить волонтерка. — Я завжди всім кажу: у кожного з нас є два шляхи: в ЗСУ і для ЗСУ. Той, хто не може боронити нас і нашу Україну, повинні працювати заради захисників у тилу. Сергій Феодосійович — один з тих, хто у міру своїх можливостей допомагає фронту. За це йому велика шана і вдячність.

Фото надано Оксаною Кумонок

P.S. Допомогти благодійному фонду "Довіра та допомога" можна, переказавши кошти на офіційний картковий рахунок 5351 3680 0021 8706. Телефони для зв’язку:

(050) 231-35-70 Оксана Кумонок,

(099) 688-45-25 Ростислав Кумонок.