Придністровська загроза: що прямо зараз важливо зрозуміти Києву та Кишиневу

Останнім часом все більше розпалюється обстановка навколо Молдови. Звучать заяви про можливу спробу перевороту за допомогою російських спецслужб. Невизнане Придністров’я періодично згадується в українських та російських ЗМІ як місце можливого протистояння. У понеділок, 27 лютого, з’явилася інформація, що через загрозу безпеці авіаоператор Wizz Air припиняє з 14 березня польоти до Молдови.

Експерти розповіли "Телеграфу", що відбувається і чому, а також про те, як ситуація може розвиватися далі.

Є явна загроза, але…

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (зокрема Молдова—Придністров’я) Віталій Кулик наголошує, що Придністров’я є потенційно небезпечним регіоном як для України, так і для Молдови.

"Більше навіть для Молдови, – зазначає експерт. – Російська військова присутність у Придністров’ї незначна. Але з погляду нацбезпеки та збереження державності Молдови – питання актуальне. Не секрет, що Молдову лихоманить від політичних акцій протесту проросійських сил проти прозахідного уряду президентки Маї Санду. Його намагаються повалити – аж до використання різноманітних технологій, пов’язаних із захопленням влади".

Слід розуміти і те, продовжує Віталій Кулик, що наразі Молдова є важливим логістичним маршрутом постачання для України – зокрема товарів подвійного призначення, боєприпасів, військової техніки. І якщо у Молдові відбудеться зміна політичного режиму або вона втратить державність, а до влади прийдуть проросійські сили, то ми втрачаємо цей логістичний маршрут. Понад те – центром інформаційних диверсій, роботи ДРГ на півдні України стає тоді вся Молдова, а не лише Придністров’я, як зараз.

"Локалізація цієї проблеми, ліквідація вогнища нестабільності та загроз (Придністров’я) як для незалежної Молдови, так і для України є важливим питанням. На жаль, Молдова не готова до розв'язання цієї проблеми. Попри ухвалення законів про покарання за сепаратистську діяльність, попри радикальні заяви і президентки Молдови, і нового прем’єр-міністра про необхідність виведення з Придністров’я російських військ та боєприпасів, – це все ритуальні жести та фрази, а на практиці ми не бачимо від офіційного Кишинева рішень, спрямованих на ліквідацію російської загрози. "Шор" – як мінімум. Тимчасовий арешт експрезидента, почесного голови Партії соціалістів (ПСРМ) Ігоря Додона, як показує практика, не вплинув особливо на ситуацію. Тому що справа не в затриманні якихось політиків, а в інституційному рішенні в цілому", – пояснює експерт.

Патова ситуація і авіація, що йде

Наразі "придністровське питання" знову стоїть на порядку денному, наголошує Віталій Кулик. Про це говорять, зокрема, в Україні. Але у Молдові, зазначає експерт, бояться переходити до рішучих заходів.

"Там вважають, що у разі спроби вирішити все військовим шляхом вони зіткнуться з гуманітарною кризою, яку не зможуть самостійно подолати. Біженці, керовані проросійськими силами, хлинуть на територію Молдови, що спровокує кризу — і уряд Санду знесуть. Влада не готова так ризикувати, — пояснює Віталій Кулик. — Окрім того, утримати регіон після військової операції Молдова самостійно не зможе. Необхідний буде певний гарантійний період. А це означає, що там має бути на якийсь час створена, швидше за все, українська військово-цивільна адміністрація. Щоби потім, коли все втрясеться, передати цю територію Молдові. Говорити про це тамтешня влада також не хоче, бо це провокуватиме нестабільність усередині країни".

І виникає патова ситуація. Проблема є, розв'язувати її необхідно, причому швидко, тому що відкладання погіршує ситуацію – але немає відповідної політичної волі офіційного Кишинева.

"Ба більше, я не бачу і в Києва готовності хоча б стратегувати це питання. Поки що чую лише ритуальну фразу "не на часі". Сподіваюся, цей підхід буде змінено", – каже експерт.

Щодо ситуації з припиненням з 14 березня польотів до Молдови літаків авіакомпанії Wizz Air, то є загроза прольотів російських ракет над молдавською територією. Таке вже було неодноразово, нагадує Віталій Кулик.

Ніхто не хоче допустити ще один малазійський "Боїнг" (мова про знищення російською ракетою, випущеною з ЗРК "Бук", малайзійського авіалайнера рейсу MH17 у небі над Донецькою областю 17 липня 2014 року, що призвело до загибелі всіх 298 осіб), пояснює експерт.

Ризики функціонування цивільної авіації біля Молдови зросли. Особливо на тлі очікуваного так званого нового "великого наступу" росіян.

"Маршрути прольотів ракет через Молдову – близький шлях до наших західних регіонів з Чорного моря та Каспію. Звідси таке рішення Wizz Air. Хоча компанія, як на мене, дмухає на холодну воду", – резюмує Віталій Кулик.

Чого добиваються росіяни

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко нагадує, що це не перша спроба росії дестабілізувати ситуацію у Придністровському регіоні та створити напругу на південно-західних кордонах України.

"Ми можемо згадати про події весни-літа минулого року, коли на Придністров’ї начебто відбулися терористичні акти, в яких звинувачували Україну.

Нинішні заяви російського міноборони про нібито можливі провокації з боку України мають ту саму мету – відвернути увагу та сили ЗСУ та інших силових структур від інших ділянок фронту, посіяти панічні настрої у населення Одеської області", – наголошує експерт.

З другого боку, продовжує він, подібні російські інформаційно-психологічні операції спрямовані й проти Молдови, де росія останніми місяцями безуспішно намагається за допомогою лояльних політичних сил усунути проєвропейське керівництво.

"Російські заяви збіглися за часом з черговою хвилею мітингової активності опозиційної партії "Шор". До антиурядової кампанії приєдналися й інші проросійські сили, зокрема, соціалісти, які провели мітинг "за мир" і зробили кілька заяв. Проросійська опозиція критикує президентку Маю Санду і пропрезидентську партію "Дія та солідарність" не лише за їхню економічну та соціальну політику, а й за нібито спроби "втягнути" Молдову в російсько-українську війну", — пояснює Артем Філіпенко.

Він не виключає, що інформаційно-психологічна операція росії також може мати на меті прикриття інших підривних дій, спрямованих на здійснення державного перевороту та усунення від влади прозахідного керівництва.

"У будь-якому випадку Україна діятиме відповідно до ситуації й у разі якихось провокацій дасть гідну відповідь, – упевнений експерт. – Керівництво тираспольських сепаратистів теж добре усвідомлює наслідки можливої ескалації – і, швидше за все, намагатиметься її уникнути. Хоча, відомо, що росія стане, у разі чого, враховувати їхню позицію " .