Падіння ракети та протести з російським душком: чи це підштовхне Молдову до вирішення придністровської проблеми

Читать на русском
Автор
3678
Наслідки падіння російської ракети у Молдові
Наслідки падіння російської ракети у Молдові. Фото https://newsmaker.md/

Експерти розповіли "Телеграфу", якими можуть бути дії офіційного Кишинева

У Молдові, де проросійські сили продовжують протести проти прозахідної влади, у понеділок, 31 жовтня, впала російська ракета. Одна з тих, що були послані рф у бік України під час чергового масованого обстрілу.

"Телеграф" поцікавився в експертів, чи може ця НП поряд з протестами в Кишиневі (що підігріваються російськими спецслужбами) підштовхнути молдавську владу — за допомогою України або країн НАТО, тієї ж сусідньої Румунії — нарешті ліквідувати так звану ПМР (невизнану Придністровську Молдавську Республіку)?

Санду та її соратники не готові до рішучих дій

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО України у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова—Придністров’я) Віталій Кулик розмірковує так:

"Сумніваюся, що зараз, з нинішньою молдавською владою, вдасться вирішити придністровську проблему. На жаль, президент Мая Санду та її соратники не виявляли достатньої політичної волі. Не було і немає достатнього політичного консенсусу в самій політеліті Молдови".

Крім того, продовжує експерт, республіка дуже залежна від російського газу і в цілому схильна до впливу росії. До того ж боїться перенесення бойових дій на свою територію, зокрема, розморожування конфлікту в Придністров’ї.

"Говорити про те, що офіційний Кишинів має якісь реалістичні плани під тим чи іншим приводом швидко та рішуче вирішити питання з Придністров’ям, не доводиться. Швидше за все, Санду та її соратники будуть і надалі намагатися балансувати, не помічати очевидного, робити якісь жорсткі заяви, апелювати до світової спільноти. Але не більше", – вважає Віталій Кулик.

Водночас експерт не виключає, що молдавська влада шукатиме якихось змін політичної підтримки, щоб не допустити перенесення бойових дій на свою територію.

"Але я не бачу в Санду рішучості, щоб поставити крапку в тривалій історії з так званою ПМР, – каже Віталій Кулик. – Щодо протестів, то ми, швидше за все, побачимо мляве дійство. В опозиції не спостерігається здібності та сил, щоб повалити Санду Але є побоювання, що вона може здригнутися — і тоді уряд "посиплеться". В результаті будуть дострокові вибори, які вона програє. Не беруся говорити, яка при такому результаті буде конфігурація майбутньої коаліції після Санду. Але на даний момент молдавський політикум нестійкий. Там досить сильні проросійські утворення. Та ж популістська партія "Шор", яка і затіяла антиурядові мітинги. Ті ж соціалісти, які прагнуть реваншу і всіляко підтримуються рф. На них працює вся міць російської пропаганди в Молдові. Усі політичні актори, задіяні на російських ринках, і навіть ціла клієнтела росіян у Молдові.

На думку експерта, проєвропейським, а відповідно проукраїнським силам доведеться постаратися, щоб утримати владу.

"Завдання мінімум, на якому Санду зараз концентруватиметься, — це локалізація протестів, розкол у лавах задіяних у них сил, внесення між ними сум’яття, тиск на них і дистанціювання від будь-яких дій, здатних спровокувати збройний конфлікт", — прогнозує Віталій Кулик.

Екологічний фактор теж має значення

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко сумнівається, що нинішній інцидент із падінням уламків російської ракети стане поштовхом до будь-яких радикальних дій молдавської влади стосовно Придністров’я.

"Тим більше, що Міністерство оборони Молдови не зафіксувало порушення повітряного простору республіки. Йдеться про уламки об’єкту, збитого силами українського ППО", – наголосив експерт.

Він зазначає, що однією із цілей нинішніх ракетних атак була Дністровська ГЕС.

"Робота цієї ГЕС має важливе екологічне значення для стану річки Дністер. Відповідно, її руйнування може мати й значні екологічні наслідки, – пояснює Артем Філіпенко. – Ще нещодавно молдавські екологи критикували Україну за намір розвивати гідровузол на Дністрі. Було розгорнуто серйозну інформаційну кампанію в Молдові. Поряд із реальною стурбованістю станом Дністра було чимало політичних спекуляцій, до яких долучалися проросійські політики та громадські діячі, а також російські медіа".

У контексті нинішньої російської атаки було б цікаво, вважає Артем Філіпенко, почути голос Молдови, її експертного середовища та політиків щодо екологічних наслідків російських ракетних атак.

"Молдова має висловити офіційну позицію щодо атак на Дністровську ГЕС в Україні", – упевнений представник Національного інституту стратегічних досліджень.

І добре, що досить жорстка реакція офіційного Кишинева щодо російського ракетного терору вже з'явилась.