Україна має колосальні проблеми, і на допомогу ЄС сильно розраховувати не варто

У понеділок 30 травня відбудеться саміт ЄС, розрахований на два дні. Відомо, що у центрі уваги буде Україна, війна, розв’язана росією, пошук шляхів українського експорту продовольства, енергетичні питання.

У нас справді є велика проблема блокади портів росіянами. Фактично, це вбиває експорт українського продовольства, основну частину якого ми перевозили саме морськими шляхами.

Частково можна і потрібно організувати експорт через залізницю з подальшим транспортуванням через європейські порти. Але, на жаль, ми не зможемо експортувати залізницею обсяги, які йшли через наші порти. Через них можна було вивозити 4-5 млн. тонн зерна на місяць. При цьому навіть у кращому випадку через європейські – трохи більше 1 млн тонн. Фактично, ми не можемо поставити в колишніх обсягах через європейські порти зерно, продукти харчування, олію і так далі.

Щоб вивести нашу продукцію через європейські порти, треба проходити дві митниці. Частково вирішується проблема завдяки Польщі. Але з іншими країнами важче. Збільшуються терміни поставок та логістика, все стає дорожчим. Що робить експорт проблематичним.

Біда в тому, що саміт Євросоюзу не спроможний вирішити проблему розблокування українських портів. Поки не закінчиться війна, проблема експорту з України нікуди не подінеться.

При цьому сам ЄС погоджується купувати у нас зерно, але за демпінговими, а не ринковими цінами. Бачачи нашу тяжку ситуацію. Так, це неприємно. Але це є бізнес.

Щодо енергетики. Ми маємо колосальний дефіцит палива. Війна… Як вирішити цю проблему, певно, ніхто не знає.

І, найімовірніше, проблема дефіциту палива (та й взагалі енергоресурсів), як і проблема експорту, буде з нами до кінця війни. Лише після її закінчення ми зможемо відновити НПЗ, розпочати переробку продуктів. І зняти проблему дефіциту палива. Хоч посівну вдалося провести, та врожай ще треба зібрати. І це буде дуже дорогий урожай, враховуючи ту саму паливну проблему.

Саміт ЄС не може вирішити і цієї проблеми. Логістика. У нас імпортне паливо, яке надходить складно. Та й у Європі ціна палива – дуже висока.

До того ж, більш ніж актуальним цього року стане прислів’я "готуй сани влітку". На носі літо – але ми гадки не маємо, що буде з газом. І як нам переживати майбутню зиму. Ціна на газ дуже висока, потрібної кількості коштів ми не маємо, де його купувати – незрозуміло. Плюс – ми маємо колосальні проблеми з інфраструктурою.

Євросоюз під час війни може надавати моральну допомогу, висловлювати занепокоєння, певною мірою допомогти фінансами. Але в нього на тлі нашої війни – величезна кількість своїх проблем. Та сама енергетична, міграційна, інфляційна (вона може бути 7-9% проти 2% минулого року). І, схоже на те, що ЄС прагнутиме, перш за все, вирішити свої проблеми. А потім уже думати про Україну...