"Лежать, як мішки з картоплею": у Києві скандал через стан головного моргу, куди привозять загиблих

Від початку повномасштабного вторгнення через Судово-медичний морг №1, розташований у Києві на вулиці Оранжерейній, пройшли сотні полеглих воїнів. Саме сюди привозять й тих бійців, яких можна ідентифікувати тільки за допомогою ДНК-експертизи, а це зазвичай процес нешвидкий. Відповідно, установа повинна мати належні умови для тривалого зберігання тіл, а також для організації упізнання та їх видачі рідним. Як констатують представники громадськості, які опікуються родинами загиблих в боях військовослужбовців, стан будівлі та обладнання моргу наразі не витримує жодної критики.

"Телеграф" поспілкувався з очільницею Патронатної служби "Янголи Азову" Оленою Толкачовою, яка надала розголосу проблемному питанню, та запитав у місцевої влади й Міністерства охорони здоров'я, чому судово-медичний заклад перетворився "на пекло на землі".

Як працювало "на соплях", так і працює

Страшенно занедбаний, перевантажений та недофінансований – так описує стан моргу №1, який знаходиться біля станції метро Дорогожичі, Олена Толкачова. Вона наголошує: цей заклад лише частина установи – міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, через яке проходять не тільки померлі цивільні, але і військовослужбовці.

- Ще до війни вважалось, що в цьому центральному столичному бюро СМЕ працюють найкращі фахівці, – каже Олена. – І коли почалось повномасштабне вторгнення, звісно, їхній досвід був дуже важливим. Але приміщення, в якому розташована ця установа, вже тоді було в неналежному стані. Плюс сам морг виявився замалий для тої кількості загиблих, які потрапляють сюди з фронту. Тут варто розуміти, що йдеться не тільки про поточні втрати, коли воїни гинуть у бою та їх тіла відразу евакуюють. А й про тіла, які, наприклад, збирають пошукові групи на територіях, що стають доступними після зміщення лінії бойового зіткнення. Або тіла, які повертає ворог в рамках обмінів. І це може бути одномоментно кілька десятків полеглих воїнів, які розподіляють між моргами в різних регіонах України.

У Києві тіла бійців приймає зазвичай судово-медичний морг №1, про який йде мова. І треба розуміти, що їх необхідно зареєструвати, перевантажити до холодильника і вже потім починається безпосередня робота судово-медичних експертів. Вони можуть взяти за день до десятка тіл, провести всі маніпуляції, якщо потрібно, відібрати зразок ДНК, описати, підготувати документи. Далі упізнання. Якщо вже встановлена особа бійця, то 3-4 дні тіло може ще пролежати в рефрижераторі, поки його не заберуть для поховання рідні. А невпізнані тіла будуть чекати збігу ДНК. Це може зайняти не місяці, а роки! Наприклад, ми днями будемо ховати одного з останніх воїнів, який загинув під час теракту в колонії в Оленівці. А це трапилось більш ніж два роки тому!!! – говорить очільниця патронатної служби.

Олена додає, що у 2022 році питання стану і здатності столичного моргу приймати значний обсяг померлих обговорювалось за участю представників Департаменту охорони здоров’я КМДА, в підпорядкуванні якого на той момент було бюро СМЕ, профільних міністерств тощо. Але про виділення коштів на ремонт в тих умовах не йшлося. Першочергово потрібно було забезпечити належні умови зберігання тіл полеглих військових.

- Тоді волонтери, бо вони завжди працюють швидше, знайшли два великі рефрижератори, які були встановлені на території бюро СМЕ, – продовжує розповідь керівниця патронатної служби. – Згодом директор цієї установи знайшов ще один і так ми закрили нагальне питання. Звісно, що обладнання має свій ресурс, весь цей час ми намагаємось утримувати рефрижератори у робочому стані. На це витрачаємо кошти, зібрані у вигляді донатів БО "БФ Патронатної служби "Янголи Азову". Це може бути 12, 50, й навіть 250 тис. гривень, залежно від того, наскільки завантажені камери й на чому вони працюють. Бо був період, коли всі три працювали на дизелі, але зараз маємо тільки два рефрижератори, один лишився на ДТ, другий – на електриці. Тобто третій рік війни, а все як працювало "на соплях", так і працює.

Оскільки питання з ремонтом моргу за цей період з місця не зрушилось, Олена вирішила привернути увагу до проблеми через розголос. У ролику, який вона розповсюдила в соціальних мережах, звертається увага на те, що ситуація з моргом №1 набула катастрофічних масштабів. Тут і відсутність стаціонарного холодильника, а також обладнання та фільтрів, які могли б нейтралізувати не просто неприємний запах, а сморід, який панує в приміщеннях. Й замалі розміри зали, в якій проводяться процедури упізнання та відбувається прощання, стан дороги, який веде до території установи.

- Те, що ми показали зараз, це ще, можна сказати, лише обгортка, тому що ми не пішли всередину, в тому числі з етичних міркувань, – зазначає Олена. – Але повірте, якби ви це побачили, особливо те, в якому стані підвальні приміщення, де зберігаються тіла, то ви були б шоковані.

На підтвердження своїх слів очільниця патронатної служби наводить повідомлення від дружини одного з полеглих воїнів. Жінка пише, що, дійсно, ситуація у морзі просто жахлива: "Ці рефрижератори стоять з тілами наших дорогеньких і любимих нами людей і розпадаються далі на частки… Про запах і все інше, думаю, теж всі розуміють. Відношення до полеглих як до мішків з картоплею, які лежать один на одному і чекають поки матусі, жіночки, діти прийдуть до них та заберуть".

КМДА умило руки, відповідальність на МОЗ

Донедавна відповідальність за проблемний об'єкт лежала на Київській міській державній адміністрації, але зараз тут від нього відкараскались, посилаючись на реформу. В її рамках обласні бюро судово-медичної експертизи, а з ними й морги, були передані "під крило" Міністерства охорони здоров’я. Та очевидно, що до такого занепаду, як у випадку із столичним закладом, минув не один рік, тож певна відповідальність лежить і на столичній владі. Але на запит "Телеграфу" в КМДА не відповіли навіть в частині питань про рік введення в експлуатацію будівлі на вулиці Оранжерейній і уточнення, а коли ж в ній востаннє і на яку суму був проведений ремонт.

Аналогічні питання наше видання адресувало й безпосередньо в.о. начальника бюро СМЕ Олександру Михайленко. Але спілкуватися на цю тему з журналістами він відмовився, посилаючись на воєнний стан.

З проханням розповісти про проблеми установи та варіанти їх вирішення "Телеграф" звернувся і до МОЗ. Зокрема, уточнити чи заплановане виділення коштів на реконструкцію Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи загалом та Судово-медичного моргу №1 зокрема на наступний рік. І перш за все на розв'язання найгостріших питань зі стаціонарними холодильниками для зберігання тіл, обладнанням для поглинання запахів та ремонту під’їзної дороги. А якщо ні, то, можливо, чи розглядалось питання перенесення цих установ в більш придатне за розмірами й станом приміщення. У пресслужбі міністерства 23 вересня повідомили, що відповідний запит зареєстрували та пообіцяли надати відповідь у встановлений законом термін.

При цьому представники волонтерської спільноти констатують, що поки фактичні результати реформування з перевпорядкуванням бюро СМЕ та моргів не є позитивними. І наголошують, що також існують проблеми з забезпеченням їх кваліфікованими кадрами.

- Від початку реформи в бюро СМЕ нічого не змінилось, – говорить Олена Толкачова. – Навпаки, можна сказати, що ситуація ще стала більш напруженою, бо адміністрації при мінімальному фінансуванні доводиться вирішувати безліч додаткових питань. Тут й можлива загроза відключення світла, й інші комунальні проблеми. При цьому ні ремонту, ні оновлення обладнання, ні переведення до іншого приміщення добитися не вдалось. При цьому працівники установи продовжують виконувати свою роботу професійно попри неналежні умови. Таке враження, що влада просто ігнорує незручну тему.

Якби МОЗ не були такими "імпотентами" в багатьох питаннях, вони б могли звернутися до міжнародних гуманітарних організацій — ВООЗ, ООН і Міжнародного червоного Хреста — за комплексною допомогою щодо створення бюро судово-медичних експертиз з готовими лабораторіями, апаратами КТ, мобільними рефрижераторами, холодильними камерами. Головне, щоб не було ніяких будівництв і тендерів через бюджетні кошти. Це дуже важливо, бо коли війна закінчиться і розпочнуться пошукові роботи, буде маса тіл. Адже наразі багато військовослужбовців вважаються зниклими безвісти через те, що до їхніх тіл через активні бойові дії неможливо дістатися. Але коли це буде можливо зробити, держава має бути готова. Мають бути створені належні умови для зберігання рештків наших воїнів до моменту поховання, адже знадобиться проведення експертиз, а на це потрібен час, – наголосила очільниця патронатної служби.

Як повідомляв "Телеграф", на цьому тижні військові порушили питання "похоронної мафії", яка діє в столиці. Наразі для отримання дозволів на поховання воїнів в родин вимагають шалені суми.