"Чоловік брав зброю і йшов валити ворогів": Дикий розповів, як воював в "Айдарі" поряд із засудженими

Читать на русском
Автор
3782
Боєць ЗСУ
Боєць ЗСУ. Фото facebook/GeneralStaff.ua

Ветеран російсько-української війни оцінив закон про мобілізацію засуджених

Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, що дозволяє мобілізувати частину засуджених за не тяжкими статтями. Це рішення для "Телеграфу" проаналізував експерт Міжнародного інституту демократій, екскомандир 2-ї роти 24-го батальйону "Айдар" Євген Дикий.

За словами Євгена Дикого, він дуже радий, що Рада ухвалила норму щодо можливості мобілізувати засуджених.

"Я з самого початку виступав за це. Як на мене, законопроєкт ухвалено у досить скромному варіанті. Там зазначено багато статей, засуджених за якими не мобілізуватимуть. Безглуздим вважаю обмеження, що має залишитися не більше трьох років до кінця ув’язнення. Я б і кількість статей, за якими не можна призивати, звузив би вдвічі, і цю норму про три роки прибрав", – зізнався експерт.

Але головне, зазначає він, що закон уже є, хтось по ньому точно вийде, захищатиме свою країну. А там можна й редагування внести, покращуючи закон.

"Зрозуміло, що цей закон не покриє кадрові потреби ЗСУ і не замінить потреби великої мобілізації цивільних. Ну скільки ми наберемо з-за ґрат? Голова парламентської фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія оцінив загальний мобрезерв серед засуджених у 15—20 тисяч. Я згоден з такою оцінкою. У нас сидить близько 50 тисяч людей. І це разом з жінками, літніми, хворими. Потенційно боєздатних чоловіків там насправді 15—20 тисяч. Але ж не всі захочуть! А там мобілізація — добровільна. Допустимо, наберемо в результаті 5—10 тисяч. Це теж не є зайвим — одна-дві бригади. Не завадять. Але цього, звісно, ​​мало", – наголошує Євген Дикий.

За словами експерта, ключове – надати шанс на виправлення. Війна, пояснює він, при її жахітті, є ще й певним вікном можливостей. Зокрема, для ув’язнених – через реабілітацію та ресоціалізацію шляхом участі у захисті своєї країни.

"Не згоден з тими, хто вважає, що з засуджених вийдуть погані солдати, що будуть проблеми з дисципліною. Не потрібно всіх під один гребінець. Ті, що сидять, настільки ж різні, як і ті, хто на волі. Я чув, як деякі офіцери побоюються: мовляв, навіщо нам ці зеки, ми не хочемо таких солдатів. Можу з цього приводу повторити старий жарт: "Ви що, котів не любите? Та ви просто їх готувати не вмієте!" Просто у таких офіцерів не було досвіду спілкування з засудженими в бойових умовах. А в мене – був, – зізнався Євген Дикий. – Коли я воював у "Айдарі", у нас у першій, навіть у "нульовій" хвилі добробатів чоловік приїжджав, брав зброю — і йшов валити орків. І їй не ставили зайвих запитань. А вже потім, коли нас почали легалізувати (адже нас не відразу оформили як військовослужбовців), стало відомо, що деяких оформити не можуть, тому що у когось – три "ходки", у когось – не погашена судимість".

І жоден із таких людей не залишив лав захисників України, не поїхав у тил, запевняє експерт. Вони продовжували воювати неоформленими. Знаючи, що не буде жодних пільг, статусу "учасник бойових дій". Що у разі їхньої загибелі сім’я не отримає компенсацію. Але вони лишилися. І воювали, наголошує Євген Дикий.

Він резюмує:

"Те, що хтось колись оступився, а хтось свідомо обрав шлях по той бік закону (з такими я теж стикався), не означає, що вони не люблять своєї країни, своєї нації. Що не ненавидять чужинців, які сюди приперлися. Людина неоднозначна. Саме тому вважаю правильним дати шанс людям, які порушили закон, повернутися в суспільство через захист своєї країни".