Підтримують Макрона? Стало відомо, що у Бундестазі думають про введення військ в Україну

Читать на русском
Автор
2315
Бундестаг Новина оновлена 29 березня 2024, 12:25
Бундестаг. Фото aussiedlerbote.de

Введення сухопутних військ в Україну допустиме за міжнародним правом.

Дослідницька служба нижньої палати німецького Бундестагу висловила думку стосовно введення сухопутних військ однієї з країн НАТО в Україну. Там вважають, що такі дії однієї країни-учасниці Альянсу не призведуть до того, що всі інші члени НАТО автоматично стануть сторонами конфлікту.

Про це повідомило видання DPA. Там посилаються на ще не опубліковану доповідь парламентської експертної групи.

"Якщо держава-член НАТО діє в односторонньому порядку — тобто не в рамках раніше ухваленої операції НАТО і поза структурами військового командування НАТО, — ні НАТО загалом, ні інші держави-партнери НАТО не стають сторонами конфлікту", — ідеться в документі.

При цьому наголошується, що введення сухопутних військ в Україну допустиме за міжнародним правом.

Експерти Бундестагу також додали, що країни-члени НАТО не зобов'язані будуть захищати свого союзника по Альянсу (йдеться про ст. 5 Договору НАТО) у випадку, якщо держава за власним бажанням відправить своїх військових в Україну, де вони будуть атакована іншою стороною конфлікту (Росією) під час бойових дій.

Вони зазначили, що стаття 5 Договору НАТО пов'язана з країнами НАТО і військами, які зазнали нападу на їхній території або над нею.

"Військове втручання французьких сухопутних військ на користь України було б засноване на колективному праві на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН і, отже, було б припустимим згідно з міжнародним правом", — йдеться в документі.

При цьому наголошується, що військова реакція Росії проти цілей у Франції, з іншого боку, являла б собою "збройний напад", що встановило б фактичні вимоги для проголошення справи альянсу НАТО.

Довідка

Дослідницькі служби — це підрозділ Бундестагу, що складається з восьми спеціалізованих відділів. Експерти досліджують теми за запитом окремих членів парламенту, а також для комітетів Бундестагу. Вони готують коротку інформацію, документацію, фактичні звіти, докладні аналізи та експертні висновки.

Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон 7 березня несподівано заявив, що жодних червоних ліній для підтримки України немає. Він сказав про це під час зустрічі із партійними лідерами. Після цього в ЗМІ почала ширитися інформація стосовно того, що французькі війська можуть бути введені в Україну для допомоги Збройним силам в тому випадку, якщо російським терористам вдасться прорвати фронт у напрямку Одеси або Києва.

Пізніше Франція пояснила, що не йдеться про безпосередньо відправлення військ для участі в бойових діях. Деякі країни НАТО заявили, що готові розглянути таку можливість. Зокрема це Литва, Латвія, Естонія та Канада.

Однак більшість країн не підтримали позицію Макрона. Ба більше, як пишуть західні ЗМІ, несподівана заява Макрона викликала суперечку між ним і канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Раніше "Телеграф" повідомив, що ідею Макрона про відправку військ в Україну оцінила прем’єр Латвії.