Більше не ліверна ковбаса. Як змінилася підтримка України з боку Німеччини
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1863
Останнім часом країна стала виділяти більше пакетів допомоги Києву
Все починалося із кволої обіцянки Німеччини допомогти шоломами в разі нападу росії. Але за час повномасштабного вторгнення підтримка спочатку еволюціонувала в лідерську роль у танковій коаліції з постачання Leopard, а останнім часом з'явилися новини щодо виділення Києву зенітно-ракетного комплексу Patriot та планів збудувати танковий завод Rheinmetall на території України. "Телеграф" розбирається, як Німеччина так стрімко збільшила свою підтримку:
Як виглядала допомога на початку
Перша збройна допомога з боку німецького уряду була надана через три місяці після того, як росіяни вдерлися в Україну, за цей час вони встигли влаштувати різню в Бучі і майже стерти Маріуполь з лиця землі. Допомога була скромною і мала вигляд кругового обміну озброєннями: Словаччина надсилає Києву старі російські танки, а натомість отримує певне новіше спорядження від Берліна. Проте навіть це виглядало як великий успіх.
За місяць до вторгнення, коли Україна за запитом від НАТО почала отримувати переносні ЗРК Stinger та NLAW, Німеччина пообіцяла замість зброї надіслати 5000 шоломів. А на початку вторгнення канцлера Німеччини Олафа Шольца критикували у НАТО та навіть у самій Німеччині за те, що той роздавав порожні обіцянки й робив хаотичні заяви. Мовляв, після обіцянок жодних повідомлень про прибуття німецьких зразків важких озброєнь доводилося чекати надто довго. Тодішній посол України в Німеччині Андрій Мельник звинуватив Шольца в затягуванні часу в питанні зброї для України:
"У нас таке враження, що канцлер не хоче постачання. Є лише сім самохідних гаубиць, але для нас немає танків Gepard або Leopard 1, ні Marder. Усі вони вже були виведені з експлуатації Бундесвером і можуть бути передані нам промисловістю, не порушуючи спроможності захищатися. Обмін танками Т-72 зі Словенією поки також не спрацював", — казав посол.
Також влітку від Шольца можна було почути заяви, що про постачання "Леопардів" не може бути й мови. Проте у січні 2023 року Німеччина почала передавати Україні перші "Леопарди", спочатку німці відправили 14 танків Leopard 2 А6 із запасів Бундесверу, а у березні — ще 18. Крім того, Бундесвер проводив навчання українських екіпажів танків. Також Німеччина пообіцяла в рамках танкової коаліції поставити в Україну до другого кварталу 2024 р. понад 100 танків Leopard-1.
Рембо європейської оборони
Майже через два роки після початку війни Німеччина перетворилася на одного з головних військових партнерів України в Європі та другим у світі після США. Дані з наданої підтримки можна вслідкувати на трекері Інституту Кіля, згідно з ними, від 24 січня 2022 року Берлін виділив понад 17,1 мільярда євро військової допомоги Україні. Це не зрівняється з 42 мільярдами євро від США, але це більш ніж удвічі більше, ніж інвестиції Великої Британії (7 мільярдів) і в 34 рази більше, ніж від Франції.
А днями Німеччина відзвітувала, скільки зброї відправили за 2023 рік (з 1 січня по 12 грудня) в Україну — цифра у на суму понад 11,7 мільярда євро є рекордною. Попередній рекорд 2021 року в 9,35 млрд євро було перевищено на 25% у середині грудня. Більше третини затвердженого експорту на суму 4,15 млрд євро було спрямовано в Україну для боротьби з російською навалою. За цей період було схвалено експорт бойової зброї на 6,15 млрд євро та іншої військової техніки на 5,67 млрд євро. Майже 90 відсотків походять з країн ЄС і НАТО, України, Японії, Австралії чи Південної Кореї. Протягом останнього року поставки значно зросли завдяки танкам Leopard 2, системам ППО Gepard і снарядам. Понад це Німеччина оприлюднила плани подвоїти свою військову допомогу Києву на 2024 рік.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що статус Німеччини як найбільшої економіки Європи надає їй особливу відповідальність за захист блоку, яку вона тепер має намір взяти на себе.Так, 18 грудня на спільній з литовським колегою Арвідасом Анушаускасом пресконференції у Вільнюсі Пісторіус заявив, що його країна готова захищати територію Литви у разі російської загрози:
"Ми готові захищати територію Литви… Ми в Німеччині усвідомили безпекові реалії та посилаємо чіткий сигнал усім, хто почувається в небезпеці… Ми беремо на себе відповідальність і роль лідера на східному фланзі НАТО", – зазначив Пісторіус, анонсувавши розгортання у Литві контингенту Бундесверу на постійній основі.
На початку грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина має бути готова робити більше, коли інші ослабнуть. Заява була зроблена на тлі суперечок у Сенаті та Конгресі США щодо пакетів допомоги Україні, які не можуть проголосувати вже пару місяців через наявність там спірного моменту щодо охорони кордону з Мексикою. Окрім того, залишається невизначеною політична ситуація у США після президентських виборів восени наступного року, внаслідок яких до влади може прийти Дональд Трамп, який вже тривалий час обіцяє скасувати збройну підтримку України. Шольц закликав до наполегливості у підтримці України з боку Німеччини та припустив, що ця війна, ймовірно, не закінчиться найближчим часом. Він наголосив на необхідності протягом тривалого часу продовжувати підтримувати Україну в її оборонній боротьбі.
Як пояснює директор Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік, якого цитує DW, реалії набули ще більшої актуальності, якщо взяти до уваги можливість повернення Дональда Трампа на пост президента США, який взагалі може взагалі вивести США з НАТО. Тому він закликав готуватися до усіх можливих сценаріїв зараз, а не відразу, як це станеться. Для Німеччини ця масштабна підтримка України є перш за все питанням національної безпеки.
Окрім того, найбільший німецький військовий концерн Rheinmetall готується відкрити на території України завод із виробництва та ремонту бронетехніки. На початку грудня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що концерн запустить виробництво бронетехніки вже незабаром.
Раніше "Телеграф" писав про те, які дії Європа має вжити вже зараз, щоб підготуватися до можливого повернення Трампа на пост президента США. Багато експертів зійшлися на думці, що важливо суттєво збільшити допомогу Україні.