"Почалися гойдалки": Дикий назвав причини, чому ЗСУ не вдалося дотиснути ворога у 2023-у році

Є декілька причин, чому Україні у 2023-у році не вдалося вигнати росіян з окупованих територій. Найголовніші — нестача зброї та проблеми із мобілізацією.

Таку думку висловив експерт Міжнародного інституту демократій, екскомандир 2-ї роти 24-го батальйону "Айдар" Євген Дикий у розмові з "Телеграфом". Він пояснив, чому ЗСУ не вдалося дотиснути ворога, чому українські військові не вийшли до адмінкордону Криму і чому кінець 2023-го ми зустрічаємо у настроях "все пропало".

"З різних причин. Частина яких від нас не залежала. Сильно підвели союзники. Але частина залежала від нас. Це я про мобілізацію. Тут як повчальний урок слід розібрати — звідки в нас узялася взагалі ейфорія, надмірні очікування, які призводять до того, що кінець 2023-го ми зустрічаємо в настроях "все пропало, зрада зрадная!", — зазначив він.

Дикий наголосив, що починати слід зі статті генералів Залужного та Забродського, яка побачила світ ще у вересні 2022 року. Саме там було окреслено стратегічний задум нашого наступу на 2023 рік. Жодної військової таємниці у наведених даних не було. Загальний напрямок, загальний задум нашого наступу були очевидні будь-кому, хто хоч трохи розбирається у військовій справі та географічних картах.

За словами експерта, Залужний та Забродський робили важливі посилки. Насамперед — нашим союзникам. Адже генерали описали не тільки, чого ми хочемо добитися, але й — який ресурс нам для цього необхідний.

"У грудні-2022 вже сам Залужний в інтерв’ю The Economist знову робив важливі акценти. Нагадаю, що йшлося про 300—400 танків, 500 гаубиць, 700 бронемашин. Ці цифри адресувалися саме союзникам. Як і посил про необхідність отримання ЗСУ далекобійних ракет та сучасних бойових літаків. Наводилася ще одна цифра – 40 бригад піхоти. Це вже був посил Україні. І все це для ефективного наступу нам потрібно було до весни-2023", — пояснив Дикий.

Він додав, що саме за таких умов міг бути виконаний оперативний задум: вихід улітку до узбережжя Азовського моря, відрізання Криму, деокупація якого ставала чисто технічним питанням. Звідси й мрії про літню каву в Ялті, проте вийшло інакше.

"У реальному житті після публікації цієї статті почалися страшні політичні гойдалки у наших союзників. Згадаймо, як ми ламали політичний бар’єр, щоб нам у принципі погодилися постачати західні танки. А потім, як ці танки, мало не по одному, до нас доїжджали. Те саме було з багатьма іншими видами озброєнь. Далекобійні ракети нам не дали, як і західні літаки. Підкинули, щоправда, радянські літаки. Аж навесні 2023-го. Таким чином, на момент очікуваного початку нашого наступу союзники передали Україні приблизно 15% того ресурсу, який ми заявили як необхідний для цього наступу", — зазначив експерт.

За оцінками Євгена Дикого, на сьогодні відсоток того, що ми отримали з необхідного ще до весни-2023 щось між 30 та 40. Це — навіть не половина.

"Тобто нам дали набагато менше, ніж ми просили. Та ще й розтягнули постачання на дев’ять місяців! І продовжують тягнути…", — констатував він.

Детальніше читайте в статті "Телеграфа": Чому Україна має пишатися підсумками 2023 року на фронті: інтерв’ю з Євгеном Диким, ч. I

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні зменшилась кількість бойових зіткнень з російськими окупантами. За минулу добу, 27 грудня, відбулося 56 бойових зіткнень, тоді як 26 грудня їх кількість складала 80, а 25 грудня відбулося 98 бойових зіткнень.