Російський полон перетворив кремезного чоловіка на скелет: у мережі шириться історія та фото маріупольця

За час у полоні чоловік схуд на 38 кілограмів

З російського полону місяць тому повернувся військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Володимир Цема-Бурсов. Він з металургійного комбінату імені Ілліча потрапив у полон у квітні 2022 року. І пробув там 20 місяців, за цей час дужий 41-річний чоловік практично перетворився на скелет.

Про це пише видання "Свої.City". Історією Володимира поділилась його дружина.

Вона зазначає, що наразі він лікується в одному з медзакладів Полтавщини. За місяць, поки Володимир був удома, лікарі діагностували у нього низку захворювань.

До початку повномасштабного вторгнення чоловік з родиною — дружиною й маленькою донькою — жив у Маріуполі.

Його дружина згадує, що до повномасштабного вторгнення Володимир був кремезним чоловіком — при зрості 191 см він важив 95 кг. А за час полону він схуд до 57 кілограмів.

"Зараз я на лікуванні в одному з медзакладів на Полтавщині. Стан мого здоров’я набагато гірший, ніж я очікував. У мене, як то кажуть, "цілий букет" хвороб, серед яких хронічний гастрит на стадії загострення, неалкогольна жирова хвороба печінки, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — хвороба травної системи людини, хронічний простатит на стадії ремісії тощо", — розповідає про свій стан Цема-Бурсов.

За словами солдата, вранці 24 лютого він ніс службу на блокпосту військової частини А0989 в Маріуполі, а пізніше був розміщений біля школи, в одній з адміністративних будівель Іллічівського металургійного комбінату.

Як потрапив в полон

"Одного дня дійшла інформація, що керівник одного з підрозділів Маріупольського гарнізону з частиною бійців здався в полон росіянам. І наші позиції навколо заводу "оголилися", ворогу дали "зелене світло". Далі почались розмови, що ми не зможемо втриматися на заводі, тому треба шукати шляхи виходу з ворожого кільця. 8 квітня вишикувались у колону і зробили кілька спроб виїхати за межі підприємства. Але "голову" колони розбила російська артилерія, тому ми повернулися на завод. Були у нас і такі, хто вірив у "теорію змови" — казали, що нас "зливають", бо як тільки ми стартуємо, то одразу починається артобстріл, в результаті якого знищують техніку й вбивають людей", — згадує Володимир.

"Нам вдалося вибратися з комбінату, переїхати дорогу проспектом Карпова і сховатися в закинутому сільгосппідприємстві…А наш шлях закінчився біля проваленого мосту, який з'єднує Кам'янськ та Старий Крим. Ми розвернулися і поїхали назад, шукати інші шляхи з оточення. І на одному з блокпостів нас зупинили, запропонували вийти з автівки та пройти з ними, поруч був павільйон для бесіди, щоб встановити особистість.

"Росгвардійці" всіх нас переписали, відвезли до Кам'янського СІЗО, воно не працювало, установу, мабуть, днями розконсервували. Там ми посиділи 3-4 години у камерах з вікнами без скла, далі — зв’язали руки, погрузили на "КамАЗи" та перевезли в Сартану. Через 2 доби вночі нас посадили в автобуси і вранці привезли в Оленівську колонію", — додав чоловік.

"По команді виходимо по одному. Нас зустрічає "вертухай", кожен з нас називає своє прізвище, ім’я та по батькові й біжить до барака по "живому коридору". Зліва троє, стільки ж справа. У кожного з них у руках "знаряддя праці" — у когось дубинка або гумова палиця, в інших щось на кшталт обробної дошки або ремінець з металевими вставками. Кожен з них тебе б'є, по чому попаде", — згадує визволений військовополонений.

Пізніше його перевели в іншу колонію.

Раніше "Телеграф" писав, що у четвер, 8 лютого, Україна повернула ще 100 своїх бійців з полону, — нацгвардійців, прикордонників, ЗСУ-шників, захисників Маріуполя. Вдалося провести обмін 100 на 100 з Росією. Серед військових, які повернулись з російського полону 82 бійці з "Азовсталі".