Є об'єктивні перепони: що може перешкодити цифровізації системи призову

В Травні, у зв'язку з громадським невдоволенням через застарілі бюрократичні процеси під час проходження ВЛК, Міноборони оголосило про реформу цієї системи.

На що вплине цифровізація системи призову в армію і чи працюватиме взагалі? Журналісти "Телеграфу" дізнавались в експертів.

Звісно, цифрова трансформація значно зменшить бюрократичні перепони під час проходження ВЛК та допоможе уникнути довгого очікування в чергах. Це безсумнівна користь.

"Система обліку військовозобов’язаних в Україні є недосконалою. Ми стикаємось з цим із 2014 року. За мобілізацію в країні відповідає держава, а конкретно Міноборони і Збройні Сили, і вони не можуть охопити всіх громадян обліком", – пояснює військовий експерт та полковник ЗСУ Владислав Селезньов.

Проте, незважаючи на оптимістичні плани Міноборони, щодо цифровізації призову можуть бути не реалізовані в житті.

По-перше, в Україні вже були спроби цифровізувати військовий облік, однак всі вони провалилися.

"Ще наприкінці 2014 року поставало питання зведення всіх баз у країні: виборців, МВС, фіскальної служби в єдину мережу, щоб кожен громадянин був охоплений військовим обліком. Але ця справа так і не була вирішена. Тому дуже скептично до цього ставлюся. Спроб було багато, але жодна історія не була доведена до пуття", – додає Селезньов.

Але і цього разу в експертів не багато сподівань. І для песимізму є об'єктивні причини.

За словами експерта телекомунікаційного ринку Романа Хіміча, головною проблемою втілення проекту цифровізації є низька культура управління, яка існує в Україні.

"Технічно можна зробити будь-що, але цифровізація документообігу, в першу чергу, це організаційне завдання, адміністративне. Головна перепона – культура управління, яка в Україні дуже низька. Погано структурований хаос, з якого складається діяльність будь-якої української установи, неможливо оцифрувати в нормальний спосіб. Величезний обсяг завдань не регламентований: люди щось роблять, бо так "діди" робили. Документообіг – це не лише зробити реєстр, це багато завдань, які мають бути між собою узгоджені. І війна не стала допінгом для системи державного управління", – підкреслює Хіміч.

Друга причина – політична. Цифровізація військового обліку не мала успіху раніше і через те, що окремі державні органи її саботували.

"Кожна зі структур, яка має дані про військовозобов’язаних, не бажала ділитися такою інформацією. Тому тільки якщо буде відповідна політична воля, це може статися", – пояснив полковник Владислав Селезньов.

Чи є сьогодні така політична воля і коли очікувати тотальну цифровізацію, читайте в повному матеріалі "Телеграфу" під назвою: "Операція "Цифровізація": як в Міноборони планують посилювати мобілізацію"

Раніше "Телеграф" розповідав, чи потрібна Україні додаткова мобілізація.